“Маємо на меті збільшення ваги атестату при вступі до закладів вищої освіти, а відтак зростання мотивованості учнів до навчання в середній школі”, – розповів Шкарлет.
Ексзаступник МОН Єгор Стадний вважає, що ця ідея хибна.
“Зараз за Законом вага атестату у конкурсному балі може бути не більше 10%. За часів Табачника атестат важив 25%.
Я не вірю в те, що це станеться. Для цього потрібно змінити законодавство та зменшити вагу ЗНО. Для цього народні депутати мають наплювати на 70% українців, які вважають, що ЗНО ставить усіх у рівні умови…”, – пише Стадний на своїй сторінці у Facebook.
Насамперед, Стадний пропонує оцінити бажаний вплив цього рішення.
“Нам пропонують просту формулу: чим більше будемо враховувати бал атестату, тим більшим буде бажання учнів вчитись у школі.
Тобто серед таких чинників як майстерність вчителів, шкільні умови, зміст самої програми, стосунки з батьками та друзями на перший план чомусь виставляють саме те, яка вага атестату.
Мовляв, якщо у школі немає умов до вивчення фізики і її читає вчитель праці, то більша вага атестату при вступі все одно триматиме бажання учня, наприклад, у 8 класі вчити фізику на належному рівні. Виглядає досить сумнівно“, – пише Стадний.
Навіть якщо припустити, що саме так все і працює, і жага до шкільних знань майже 4 млн учнів моментально зросте, бо вагу атестата підвищать, тут також є проблема, стверджує ексзаступник МОН.
“У цій формулі по замовчуванню закладено, що усі діти після школи мають йти до університету. Нагадую, що якраз з цим в Україні явно проблема.
Ми маємо найвищий показник вступу до закладів вищої освіти в Європі і така масовізація щонайменше не підкріплюється такими ж великими ресурсами та призводить до знецінення якості вищої освіти”, – пояснює Стадний.
На його думку, в будь-якому випадку “важливо розвивати альтернативу вищій освіті та стримувати масовізацію вищої освіти, якщо немає належного забезпечення її якості”.
“Якщо вже є бажання прив’язати бажання вчитись в школі до оцінок, то це мають бути випускні оцінки (ДПА), а не вступні бали.
Принаймні випуск зі школи стосується усіх, а не лише тих випускників, хто вступатиме.
Варто послідовно імплементувати стратегію розвитку зовнішнього незалжежного оцінювання як форми проведення ДПА, її розробили ще у 2019 році”, – розповідає ексзаступник МОН.
Ось як Стадний пояснює, чому шкільні оцінки не найкраще підходять для рейтигнування вступників.
“Трійка в ліцеї часто означає вищий рівень знань, ніж п’ятірка в звичайній школі.
Чим більше будуть враховувати атестат при вступі, тим меншими будуть шанси дітей, які мають хороші знання, але суворішу школу. І навпаки – єдина шкала ЗНО дозволяє зробити обєктивне рейтингування для усіх.
Про виправлення оцінок вкінці навчання, масову купівлю класних журналів (як 2010-го року) та ще більший підрив довіри до шкільної оцінки писати не буду. Це і так дуже добре відчувають 70% українців”, – пише Стадний.
Джерело: УП
