Служба безпеки України оприлюднила деякі документи з архівів Комітету державної безпеки УСРС, пов’язані з депортацією та геноцидом кримських татар у радянські часи.
Джерело: Telegram-канал СБУ
Дослівно: “18 травня – скорботний день в історії кримських татар та всієї України. Цього дня 1944 року сталінський режим руками НКВС розпочав геноцид корінного народу Криму. Людей загнали у товарні вагони та депортували до Сибіру та Середньої Азії. Але боротьба кримськотатарського народу за свою Батьківщину ніколи не припинялась.
Ми зібрали декілька історій з архівів КДБ про те, як кримські татари боролися за право жити на своїй землі. Репресії, переслідування, ярлики “автономістів”, “зрадників” та “екстремістів” – ніщо не зламало дух цих людей.
Пам’ятаємо всіх, хто не дочекався повернення додому!”.
Деталі: СБУ навела деякі історичні дані. Зокрема, йдеться про спроби кримських татар повернутися в рідний Крим після понад 20 років вигнання.
Так, у 1967 році, у 50-ту річницю Жовтневої революції, голова КДБ при Раді міністрів УРСР Нікітченко доповідав керівництву Компартії України, що кримський татарин Абдураїм Решідов планує самоспалення. Його довели до відчаю постійні відмови радянської влади, які забороняли повернення до Криму.
Абдураїм Решідов – національний герой кримськотатарського народу.
Він був льотчиком-асом під час Другої світової війни та здійснив 222 бойових вильоти. За мужність і героїзм йому присвоїли звання Героя Радянського Союзу.
Але після запитів про повернення до Криму Герой Решідов став вважатися “провокатором”. І пропозиція КДБ була стандартною для тих часів: виключити кримчанина з партії та опублікувати статтю, щоб дискредитувати його.
У повідомленні Нікітченка також збереглося листування кримського татарина Мансура Османова, який проживав у Ташкенті, з письменником і жертвою сталінського режиму Борисом Антоненко-Давидовичем.
Османов дуже влучно описав, як радянська пропаганда ставиться до кримських татар, навіть до тих, хто народився вже у вигнанні. Його синів і через 22 роки називали “зрадниками”.
Борис Антоненко-Давидович, який і сам пройшов ГУЛАГ, підтримував кримчан і відповів: “Ваш народ справжній господар цієї землі”, порадивши найголовніше – зберегти свою мову та культуру. “Нехай ваші діти не забудуть цього, бо коли народ втрачає мову – він перестає бути нацією”.
Джерело: УП
