Журналіст і блогер Станіслав Асєєв, якого бойовики “ДНР” 28 місяців утримували в “Ізоляції” в окупованому Донецьку, описав тортури ув’язнених і полонених там.

Джерело: фрагменти рукопису Асєєва, які він оформляє в книгу, “Радіо Свобода“

Дослівно: “Буде помилкою вважати, що в цих стінах знущалися виключно над “укропами”, до яких відносили всіх, у кого була стаття “шпигунство”. Навпаки, на нас дивилися з оглядкою на можливий обмін, а це означало, що у людини не повинно бути видимих ​​шрамів, опіків і переломів.

Тоді як свої – так зване “ополчення”, співробітники “міністерств” та інші – представляли собою справжнє м’ясо, тренувальний матеріал, який можна буквально забивати в підлогу, не переймаючись наслідками. Адміністрація “Ізоляції” чудово розуміла, що жоден російський телеканал ніколи не візьме у них інтерв’ю, жодне місцеве видання ніколи про них не напише.

…Були люди, які “вскривали” себе, але жоден так і не кинувся на охорону… У найгірші часи кількість ув’язнених “Ізоляції” досягала 70 осіб, але жодного випадку масової непокори адміністрації так і не сталося”.

Деталі: Стас Асєєв описав кілька випадків, коли катування призвели до спроб суїциду.

Одного чоловіка мучили електродом у задньому проході – і він спробував перерізати собі вени цвяхом. Його зупинили, адже вели спостереження, і перевели з “одиначки” в загальну камеру, де за ним дивилися вже самі ув’язнені.

Інша спроба суїциду стосувалася людини, яку катували одночасно з сином на одному столі, і не лише фізично – але й емоційно. Коли його син помочився під себе через мимовільного скорочення м’язів, адже їм обом пускали струм у задній прохід і на геніталії, батькові стали кричати: “Подивися на синка – обмочився, як щеня!”.

Цю людину завели в загальну камеру з глибокими електроопіками і кривавими забиттями на голові: у підвалі “Ізоляції” він спробував пробити собі череп об металевий кут нар.

Оскільки протягом тижня його катували з семи до пів на дев’яту, у цей час чоловік вже рефлекторно втрачав самовладання: його руки починали судомно тремтіти, він сідав на край нари біля дверей камери і повторював “терпи, синку, терпи, терпи, терпи” – так, ніби ще досі перебуває у підвалі, де його з сином обливали водою та били струмом.

На спроби співкамерників його заспокоїти реакції практично не було, “через що доводилося саджати його за стіл, злегка натискати на зламані ребра – і лише потім відволікати розмовами про риболовлю й шахту”, адже він був шахтарем і рибалкою.

Його сина відпустили, але батькові давали зрозуміти, що завжди можуть повернути його назад, якщо на суді щось піде не так.

Ще одного сусіда по камері Асєєва катували протягом місяця, тримаючи в підвалі пристебнутим до грат наручниками – “так, що навіть пляшку з протухлою водою йому доводилося діставати ногами”.

За словами Асєєва, цей чоловік принципово не міняв свій пакет, у якому його катували, і так і їздив у “контору” з обривками скотча, яким його обмотували, поки прикручували дроти. Він говорив, що “не готовий так дешево віддати своє життя” і “здохнути, як собака”.

На думку Асєєва, у середовищі, де фізичні страждання поєднуються з глибокою психологічною травмою, думки про суїцид виглядають скоріше нормою, ніж відхиленням. Йому самому знадобилися майже 2 роки в “Ізоляції”, щоб “свідомо вибрати життя там, де все говорить на користь смерті”.

Довідка: В окупованому Донецьку на території арт-центру “Ізоляція”, який отримав свою назву від ізоляційного заводу, тепер режимний об’єкт, фактично концтабір. У ньому тримають “особливо небезпечних злочинців”.

У цій неофіційній в’язниці Асєєв провів 28 місяців – більшу частину часу свого перебування в полоні. Побачене і пережите там Стас почав описувати ще в “Ізоляції”. Рукопис відібрали. У СІЗО, а потім і в колонії він по пам’яті відновив написане. Перед обміном віддав сусіду по камері – полоненому танкісту Богдану Пантюшенку, щоб той сховав тексти серед листів від дружини.

Передісторія:

• Журналіст Станіслав Асєєв, який писав під псевдонімом Станіслав Васін, зник на початку червня 2017 року на окупованій території. Пізніше стало відомо, що його взяли в полон бойовики, звинувативши у шпигунстві на українську армію.
• 17 серпня 2018 року телеканал “Россия-24” показав програму, в якій Асєєв нібито підтверджував, що працював на українську розвідку. Тоді бойовики вперше показали Асєєва з моменту затримання.
• У жовтні 2019 року окупанти засудили його до 15 років в’язниці.
• 29 грудня бойовики ОРДО в рамках обміну передали Україні журналістів Станіслава Асєєва та Олега Галазюка. 

Українська правда