Неандертальці, яких довгий час вважали виключно мисливцями на велику дичину, ймовірно, споживали не лише свіже м’ясо, а й продукти розкладу.
Вчені вважають, що личинки мух (опариші) були важливим елементом їхнього харчування.
Реклама:
Про це йдеться у дослідженні, опублікованому в журналі Science Advances, пише СNN.
Хімічний аналіз кісток неандертальців свідчить про надзвичайно високий рівень ізотопу азоту-15. У них він є вищим, ніж у сучасних хижаків верхнього рівня, таких як вовки чи леви.
Пояснити це лише споживанням пісного м’яса неможливо: надлишок білка без достатньої кількості жиру призводить до так званого “отруєння білком” (rabbit starvation) – стану, коли печінка не встигає виводити надлишковий азот, що може призвести до смерті.
РЕКЛАМА:
Археологи вважають, що неандертальці знали про потребу у жирах і спеціально витоплювали кістковий жир.
Читайте також :
У Німеччині археологи відкопали “фабрику жиру”, яку організували неандертальці: їй 125 тисяч років
Мелані Бізлі, доцентка біологічної антропології Університету Перд’ю (США), припускає, що саме споживання личинок може пояснити унікальні хімічні показники в кістках неандертальців і ранніх Homo sapiens.
Співавтор цього дослідження, антрополог Джон Спет з Університету Мічигану, ще близько десяти років тому висунув гіпотезу, що гниюче м’ясо й риба становили суттєву частину дієти доісторичних людей. Такі продукти містять вищий рівень азоту, а разом із ним і личинки мух, що масово розвиваються на тушах.
Він ґрунтував свої висновки на етнографічних спостереженнях за корінними народами, які вважали такі продукти прийнятними, а іноді навіть делікатесними.
Реклама
“Спочатку мало хто звернув увагу на цю ідею, адже не було даних, лише припущення”, – зазначає Бізлі. Вона почула виступ Спета у 2017 році й вирішила перевірити його гіпотезу експериментально.
Щоб перевірити цю ідею, Бізлі використала базу даних Центру судової антропології в Університеті Теннессі. Протягом двох років вона аналізувала, як змінюється рівень азоту в тканинах людських тіл, що розкладаються просто неба, а також у личинках, які живилися цією тканиною.
Читайте також :
Як голилися печерні люди? Наука розвінчує міфи про неохайних неандертальців
Виявилося, що в самій гниючій м’язовій тканині азоту ставало трохи більше, ніж у свіжій. Водночас у личинках його рівень був аномально високим. Це дає підстави вважати, що неандертальці регулярно споживали м’ясо з опаришами.
“Результати були вражаючими. Ми з Джоном почали припускати: можливо, справа не лише в гнилому м’ясі, а в тому, що вони просто не могли запобігти потраплянню личинок, тож вони ставали невід’ємною частиною “страви”, – каже Бізлі.
Професорка доісторичної археології з Університету Глазго Карен Гарді називає припущення про те, що неандертальці споживали личинки, доволі очевидним. Вона наголошує, що наші уявлення про “неїстівне” обумовлені культурними нормами.
Реклама
“Для західної культури це здається неприйнятним, але в світі понад 2 мільярди людей регулярно їдять комах”, – зазначає вона, посилаючись на дані Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН.
Історичні свідчення також вказують, що, наприклад, інуїти вважали глибоко протухле м’ясо з личинками бажаною їжею, а не вимушеним раціоном. У багатьох племенах його спеціально залишали розкладатися “до стану рухливості”, попри сильний запах, який шокував європейських дослідників.
Крім історичного аспекту, такі дані корисні і для сучасної криміналістики: за рівнем азоту в личинках можна точніше визначати час смерті людини, кажуть вчені.
Читайте також :
Бентежив науковців протягом 30 років: вчені встановили вік унікального гібрида людини та неандертальця
