Гонки тижня
1 жовтня – чемпіонат Європи-2025, індивідуальна розділка, 24 км
Головним питанням перед розділкою на чемпіонаті Європи був стан Ремко Евенепула: він був єдиним із претендентів на медаль, хто брав участь у надзвичайно важкій груповій гонці чемпіонату світу та мав усього три дні на відновлення та переліт із Африки у Францію. Попри беззаперечний статус бельгійця як найкращого роздільника світу, всі ці обставини змушували сумніватися в його шансах на перемогу.
Проте Евенепул не просто переміг – він декласував усіх суперників. На дистанції в 24 км він навіз усім суперникам, за виключенням срібного призера, Філіппо Ганни, більше хвилини. Та й італієць серйозної боротьби нав’язати Ремко не зумів – 43 секунди відставання. І це на трасі, яка підходила Ганні ідеально: майже столоподібна рівнина та не надто велика дистанція – все як любить Філіппо.
Евенепул став першим гонщиком у історії, кому вдалося одночасно бути чинним олімпійським, світовим, європейським і національним чемпіоном у розділці. Безумовно, тут варто пам’ятати, що в елітній категорії чемпіонати Європи проводяться лише з 2016 року, проте досягнення все одно видатне. Уже зараз Ремко можна вважати одним із найкращих роздільників у історії – а йому всього 25 років!
Ремко Евенепул
x.com/UCI_cycling
А ось боротьба за бронзу виявилася надзвичайно напруженою – трьох претендентів на неї розділили всього 2,05 секунди. В підсумку третім сенсаційно став маловідомий данець Ніклас Ларсен, який виступає за скромну континентальну команду BHS – PL Beton Bornholm. Щоправда, на наступний сезон 28-річний спортсмен ще до чемпіонату Європи підписав контракт із Unibet Tietema Rockets, яка входить хоча б не до третього, а до другого дивізіону світового велоспорту, Проконтинентального туру.
Протягом більшої частини дистанції проміжний третій графік демонстрував Джошуа Тарлінг. Проте на останніх кілометрах британець програв не лише Ларсену, а й партнеру по команді Ітану Хейтеру, ставши в підсумку лише п’ятим. Медалі Тарлінга позбавив невеличкий підйом наприкінці дистанції. 1,1 км із середнім градієнтом у 5,2% – здавалося б, нічого серйозного. Проте за такої щільної боротьби за бронзу будь-яка дрібниця може виявитися вирішальною.
Ну а Хейтер своїм четвертим місцем нагадав усім про те, що колись він вважався дуже перспективним гонщиком. Проте розділка – схоже, єдиний компонент, у якому він за останні кілька років не деградував.
Лише восьмим фінішував Штефан Кюнг, якому, здавалося б, такий маршрут підходив чудово. Швейцарець стартував передостаннім і повторив долю Погачара в розділці на чемпіонаті світу – Евенепул його пройшов наскрізь. Інший швейцарець, Штефан Біссеггер, взагалі провалився – 18 місце. Жахливо виступила на домашній гонці збірна Франції: Бруно Армірай і Ремі Каванья посіли лише 9 і 13 місця в підсумку.
Штефан Кюнг
Прицільно готувався до розділки Мадс Педерсен, проте він у підсумку показав лише 15-й результат. Через кілька днів данець оголосив про те, що поточний сезон він достроково завершив через хворобу. Імовірно, її симптоми проявлялися вже під час розділки. Останній, 30-й результат показав іменитий нідерландець Ділан Ван Барле. Це наслідок не провального виступу ексчемпіона Париж – Рубе, а доволі неприємного падіння під час гонки.
5 жовтня – чемпіонат Європи-2025, групова гонка
Групова гонка чемпіонату світу за своїм рельєфом дуже нагадувала те, що ми бачили всього тиждень тому на чемпіонаті світу – з тією тільки різницею, що на європейській першості дистанція була на 65 км коротшою – 203 км замість 268. Схожий маршрут призвів до майже ідентичного результату та ходу гонки: переконливою перемогою Тадея Погачара ранньою сольною атакою та впевненим другим місцем Ремко Евенепула.
Якщо на мундіалі в Кігалі словенець атакував за 66 км до фінішу, то на чемпіонаті Європи – за 75. Евенепул знову впевнено фінішував другим, і знову – без реальних шансів на перемогу. Цього разу Ремко обійшовся без двох замін велосипеда та в підсумку програв майже на хвилину менше: 31 секунду замість 1:28. Втім, цифри можуть ввести в оману: Погачар впевнено тримав свого головного суперника на дистанції в більш ніж одну хвилину, і просто збавив темп на останніх кілометрах, коли перемога вже була у нього в кишені.
На відміну від чемпіонату світу в Кігалі, цього разу Евенепул зумів відповісти на першу атаку словенця, проте довго протриматися на колесі у Тадея йому не вдалося. Погачар цілеспрямовано атакував під час останнього проходження підйому Сен Ромен де Лерпс (7 км із середнім градієнтом у 7,2%), оскільки не був впевнений, чи зможе скинути свого суперника на коротшому Валь д’Енфер (1,6 км, 9,7%), який чотири рази долали на останніх 60 км дистанції.
Тадей Погачар
UCI
Після того, як Евенепул випав з колеса у Погачара, його спершу наздогнав Поль Сейксас, а потім – і Хуан Аюсо з Крістіаном Скароні. Саме цей квартет і склав групу переслідування, і певний час вона працювала досить ефективно. На спуску з Сен Ромен де Лерпс їм навіть вдалося скоротити відставання від Погачара з 37 секунд до 25.
Проте після цього перевага лідера знову почала зростати. В першу чергу – тому що робота перестала бути злагодженою: реальну допомогу Евенепул отримував лише від Аюсо. Сейксас цілком резонно відмовлявся виходити на зміни, оскільки в наступній групі їхали одразу чотири його партнера по збірній Франції. Схожу мотивацію мав і Скароні: в наступній групі у нього були Джанмарко Гарофолі та Марко Фріго.
Евенепул почав нервувати через неефективну роботу з переслідування, і за 38 км до фінішу пішов у сольну атаку. На той момент його відставання від Погачара становило вже 1 хвилину та 20 секунд. І, як і тижнем раніше на чемпіонаті світу, самотужки відігравати у словенця якісь суттєві шматки часу Ремко не вдавалося – він просто впевнено заїхав на друге місце.
Евенепул наприкінці поточного сезону перебуває в чудовій формі, проте не може нічого зробити з Погачаром. Схоже, такий же сценарій чекає на нас і на суботній Ломбардії, яка в плані складності рельєфу дуже схожа на групові гонки чемпіонатів світу та Європи.
Ремко Евенепул
x.com/LeTour
Сам Ремко цього разу навряд чи міг зробити щось більше. А ось до тактики збірної Бельгії запитання були. Бельгійці в середині гонки активно почали форсувати темп у пелотоні та влаштовувати просів, тим самим по суті спрацювавши як грегарі Погачара, чим словенець згодом з радістю скористався. Чому бельгійці не відправили у ранній відрив дня якусь боєздатну одиницю, яка на пізніх стадіях гонки могла би надати реальну допомогу капітану – не зрозуміло.
Справжньою окрасою гонки стала боротьба за бронзу. Аюсо, який найактивніше допомагав Евенепулу переслідувати Погачара, потратив на це занадто багато сил та з боротьби за бронзу випав, у підсумку фінішувавши лише шостим. Результат, майже ідентичний з тим, який показав іспанець тиждень тому на чемпіонаті світу (там він фінішував сьомим) – і це при тому, що на чемпіонаті Європи не було бруківки, яка стала головною проблемою для Хуана в Кігалі.
Третє місце розіграли Сейксас і Скароні. На останньому підйомі італієць відчайдушно намагався закрити всі атаки господаря траси, проте всидіти за Полем так і не зумів. Сейксас після солідного виступу на чемпіонаті світу провів ще більш вражаючу гонку та завоював бронзу в такій солідній компанії на чемпіонаті Європи. І це при тому, що лише 24 вересня він відсвяткував свій 19-й день народження та був наймолодшим учасником недільної гонки.
Француз вкотре довів, що дійсно є головним талантом нового покоління світового велоспорту, і всі ті величезні аванси йому були видані не дарма. Важко згадати ще хоч одного гонщика, який би був настільки сильний у такому ранньому віці – згадуються хіба що Петер Саган чи той же Евенепул.
Поль Сейксас
Обійти Аюсо на останніх кілометрах дистанції зумів Томс Скуїньш, який видав чергову неймовірну гонку за збірну Латвії та знову замкнув топ-5.
Провалили гонку Йонас Вінгегор і Жоау Алмейда, які навіть не зуміли дістатися фінішу. Чергова яскрава ілюстрація тому факту, що навіть на зручному для себе рельєфі топовий багатоденник може провалитися в одноденці, якщо він базово слабкий у форматі одноденних гонок.
Головною надією збірної Данії в підсумку став все той же Маттіас Ск’єлмосе. Втім, цього разу, на відміну від чемпіонату світу, гонщик Lidl Trek у реальній боротьбі за медалі участі не брав, фінішувавши у підсумку сьомим. Жоден інший представник збірної Данії фінішу в підсумку не дістався.
Йонас Вінгегор
x.com/lavuelta
Хоча таке можна сказати не лише про данців. Сумарно фінішу дісталися лише 17 гонщиків. Лише у збірних Франції, Італії та Бельгії фінішу дісталися більше, ніж один спортсмен. Очевидне свідчення тому, що організатори чемпіонату Європи також переборщили зі складністю рельєфу. Все це виглядає особливо безглуздо у комбінації з чемпіонатом світу тижневої давнини та Ломбардією, яка відбудеться наступної суботи. На нас чекає три поспіль топові одноденки з дуже схожим рельєфом і, цілком імовірно, з одним і тим же сценарієм і підсумковим результатом.
Збірна України на чемпіонат Європи приїхала у підсиленому складі порівняно з чемпіонатом світу: на старт вийшов не лише Анатолій Будяк, а і Кирило Царенко. Втім, від цього не змінилося рівно нічого: українці провели абсолютно бліду та пасивну гонку, не відібралися у відрив дня та в підсумку не дісталися фінішу.
Дайджест новин
– Команда Cofidis завершила співпрацю з генеральним менеджером команди Седріком Вассьором. Його місце зайняв Рафаель Жен.
Raphaël Jeune est nommé Manager Général de l’équipe cycliste Cofidis.Toutes les informations sont à retrouver sur notre site internet ⤵https://t.co/gArGWQfOqX pic.twitter.com/DTSHS436DL— Team Cofidis (@TeamCOFIDIS) September 29, 2025
– Visma Lease a Bike Офіційно оголосила про підписання контракту на два роки з 32-річним британцем Овейном Дауллом із EF Education. На нього розраховують як на важливий елемент спринтерського поїзда Меттью Бреннана.
– У 2026 році чемпіонат Європи відбудеться на батьківщині Погачара та Пріможа Рогліча – у словенській Любляні. Першість знову пройде восени – з 3 до 7 жовтня.
– Команді Arkea так і не вдалося знайти спонсора на наступний сезон. Французький проєкт знаходиться за крок від закриття.
– Відбувся один із найбільш несподіваних і, водночас, гучних трансферів міжсезоння: Кіан Уйтдебрукс достроково розірвав контракт із Visma Lease a Bike та перейшов у Movistar. Нагадаємо, два роки тому у Visma Lease a Bike бельгієць перейшов із Bora Hansgrohe, також достроково розірвавши контракт із командою.
View this post on Instagram A post shared by Movistar Team (@movistar_team)
– Слідом за Джиро дель Емілія Israel Premier Tech відмовилася від участі й у інших осінніх італійських одноденках – Коппа Берноккі, Тре Валлі Варезіне та Гран П’ємонте. А ось від участі в останньому Монументі сезону, Ломбардії (11 жовтня), команда Сільвена Адамса відмовлятися не збирається. Тому італійським організаторам потрібно буде думати над тим, як убезпечити гонку від пропалестинських мітингувальників.
– Прощальна гонка в кар’єрі Александера Крістоффа, Тур Лангкаві, склалася не так, як він сподівався. Норвежцеві так і не вдалося виграти жодного етапу та подолати позначку в 100 перемог за кар’єру, а на сьомому етапі він ще й зійшов з гонки через падіння.
Александер Крістофф
– Колишній італійський велогонщик Стефано Казагранда (не плутати з Франческо Казагранде) помер у віці 52 років після тривалої боротьби з раком. Професійна кар’єра італійця тривала з 1996 до 2004 року, свого найбільш гучного успіху – перемоги на етапі Париж – Ніцца – спортсмен досягнув у перший же сезон кар’єри.
– Red Bull Bora переманила одразу двох менеджерів Ineos Grenadiers – Закарі Демпстера та Олівера Куксона. Обидва підуть на підвищення. Демпстер стане головою спортивного департаменту, де-факто – другою людиною в проєкті, вище за нього в ієрархії стоятиме лише Ральф Денк. Куксон стане головою гоночного департаменту, тобто керівником усіх спортивних директорів.
Раніше до менеджменту Red Bull Bora вже доєдналися Тоні Галлопен, Клас Лодевік і Свен Ванторенхаут. Масштабні зміни, пов’язані як з підписанням Ремко Евенепула, так і з незадовільними результатами у поточному сезоні.
