Росія поступово занурюється в паливну кризу. У низці регіонів на заправках шикуються величезні черги. Найгостріше дефіцит пального проявився на Забайкаллі, у Приморському краї та в тимчасово окупованому Криму.
Російські чиновники намагаються заспокоїти населення традиційними розповідями про “сезонне зростання попиту” та “позапланові ремонти на НПЗ”. Проте реальна картина відрізняється від офіційної. Основна причина дефіциту – масовані атаки українських дронів, які вразили кілька ключових нафтопереробних заводів.
Наслідки – рекордний стрибок оптових цін і заборона експорту нафтопродуктів.
Серія ударів по НПЗ
З початку серпня українські безпілотники послідовно атакували російську нафтопереробну інфраструктуру. Менше ніж за три тижні постраждали мінімум сім великих нафтопереробних заводів (НПЗ), частина з яких повністю зупинила виробництво. Деякі підприємства були уражені кілька разів.
Реклама:
Першими постраждали Рязанський та Новокуйбишевський НПЗ. Рязанський завод, який переробляв 13,1 млн тонн нафти на рік (5% від загальної переробки РФ), після удару 2 серпня зупинився. Того ж дня дрони влучили в Новокуйбишевський НПЗ, річна переробка якого становила близько 8,3 млн тонн нафти на рік.
Наслідки удару безпілотника по Новокуйбишевському НПЗ у Самарській області Росії pic.twitter.com/EOQhSaXExf— Українська правда ✌️ (@ukrpravda_news) August 2, 2025
Через пʼять днів під атаку потрапив Афіпський НПЗ, який переробляв понад 7 млн тонн нафти щороку. Невдовзі така ж доля спіткала Саратовський НПЗ, модернізовані потужності якого дозволяли переробляти 7 млн тонн нафти на рік.
Реклама:
14 серпня зупинився один з найбільших галузевих заводів РФ – Волгоградський НПЗ з річною переробкою 14,8 млн тонн. Наступного дня БПЛА вразили Сизранський НПЗ, проєктна потужність якого становить 8-8,5 млн тонн нафти на рік. Останнім у ніч на 21 серпня постраждав Новошахтинський НПЗ.
За лічені тижні Сили оборони України вивели з ладу понад 50 млн тонн річної переробки, а це понад 14% усіх потужностей Росії.
Це серйозний виклик для російської економіки, адже йдеться не лише про локальні перебої, а про стратегічну втрату кількох опорних елементів сектору пального РФ.
Ціни – на історичних максимумах
На тлі цих подій оптові ціни на бензин у Росії оновлюють історичні максимуми. 20 серпня вартість бензину марки А-92 на Санкт-Петербурзькій товарно-сировинній біржі зросла до рекордних 72,5 тис. руб. за тонну, бензин А-95 подорожчав до 82,2 тис. руб. за тонну. З початку літа оптові ціни на бензин А-95 на російській біржі зросли на 35%, а з початку року – на понад 50%; А-92 додав 40%.
Щоб зупинити кризу, уряд РФ провів термінову нараду з нафтовиками, за результатами якої продовжив заборону на експорт бензину. Крім того, обговорювався варіант ручного регулювання біржових котирувань: якщо вони зростають на понад 10% за місяць, ціни мають “відкотити” до рівня початку місяця.
Однак ці заходи, схоже, не спрацьовують. Пального на заправках з кожним днем стає дедалі менше, черги збільшуються, а ціни продовжують бити рекорди.
Що далі
Російська влада традиційно намагається приховувати масштаби проблеми, пояснюючи все “сезонним зростанням попиту, яке збіглося з логістичними труднощами” та “незапланованими ремонтами на нафтопереробних заводах”.
Однак світові та окремі російські медіа ключовою причиною кризи називають удари по НПЗ. Про це обмовився і гауляйтер окупованого Криму Сергій Аксьонов. За його словами, ринок зможе повністю відновитися лише після завершення війни проти України. Тим самим він фактично підтвердив системність проблеми.
Директор “Консалтингової групи А-95” Сергій Куюн визнає, що липень-вересень для Росії – завжди пік споживання пального. Якщо раніше в цей час були невеликі перебої з постачанням, то тепер їх загострили українські атаки. “У минулі роки дефіцит у літній сезон в РФ траплявся, але тепер його посилили удари українських дронів. Це робить ситуацію особливо напруженою саме зараз”, – каже Куюн.
Читайте також:
Бензин в Україні почнуть змішувати зі спиртом. Що буде з цінами та чи нашкодить це авто?
Подальший розвиток ситуації, за його словами, буде залежати від того, чи триватимуть атаки і як швидко вдасться відновити заводи. Яка там ситуація?
За даними агентства Reuters, унаслідок атак найбільший НПЗ “Роснєфті” – Рязанський – зупинив близько половини потужностей, а Новокуйбишевський узагалі не переробляє нафту. Їх ремонт триватиме щонайменше місяць, кажуть джерела Reuters. До кінця серпня простоюватиме Самарський НПЗ, а найбільший на півдні країни Волгоградський НПЗ зупинився десь до середини вересня.
Усе це – за оптимістичними оцінками, якщо не буде нових атак. Якщо ж удари триватимуть, то криза на ринку пального буде поглиблюватися, адже Росія втратить ще більше виробничих потужностей і можливостей наповнювати власний ринок.
Старший науковий співробітник Carnegie Endowment for International Peace Сергій Вакуленко, якого цитує Financial Times, вважає, що удари по НПЗ матимуть серйозні наслідки передусім для населення, але не для російської армії.
“Споживчий ринок може зіткнутися з безпрецедентним рівнем проблем. Але глобальна криза постачань, та, що може вплинути на армію та сільське господарство і здатна підірвати економіку, усе ще далека”, – вважає він.
