На четвертому році великої війни українські виробники озброєння та військової техніки нарешті зможуть отримати спеціальний режим та формат/умови діяльності Build with Ukraine – економічні і податкові умови для оборонних компаній. Нещодавно народні депутати зареєстрували відповідний пакет законопроєктів, який готувався у співпраці з Міністерством оборони.
Три законопроєкти з пакета Верховна Рада України прийняла за основу 16 липня. І це може стати наймасштабнішою законодавчою ініціативою у сфері озброєнь із 2022 року.
Чому це так? Які можливості для експорту відкриває ініціатива? Чому без працюючих стимулів для приватних виробників ми не зможемо побудувати власну обороноздатність? Та яких покращень потребує запропонований формат?
Стимули для виробників та експорт
У найближчі роки власні військові технології визначатимуть, чи зможе Україна ухвалювати стратегічні рішення самостійно, чи залишатиметься в певній геополітичній залежності. Засоби стримування і їхня поступова інтеграція в європейську оборонну систему дають змогу зменшити ризики та впливати на правила, за якими формуються безпекові рішення у світі.
Реклама:
На цьогорічній Ukraine Recovery Conference у Римі президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн підтвердила, що ЄС напрацьовує безпековий механізм, який обʼєднає спроможності України постачати найсучасніші системи озброєнь та готовність партнерів інвестувати й створювати простір для швидкого нарощування військових можливостей. Це підштовхує Україну до необхідності створення умов для цього.
Прозорі правила експорту, спеціальний економічний і податковий, митний режими для оборонних компаній та системна міжнародна співпраця, в тому числі спільні підприємства, майже два роки у фокусі адвокації Технологічних Сил України (ТСУ).
Саме тому ми підтримуємо загальну мету, закладену у законопроєктах №13420, №13421 та №13422. Це перша системна спроба створити основу для стійкості сектора ОПК і довгострокового посилення обороноздатності країни. Внесення змін до Податкового, Митного, Бюджетного кодексів можуть створити рамку спеціального правового режиму, який відповідатиме запитам воєнної економіки та дозволить побудувати механізми підтримки національного виробника, зокрема приватного.
Реклама:
Головне – нова законодавча ініціатива закладає основу для експорту, інтеграції інновацій та локалізації виробництва. Що більше, ці зміни можуть стати невіддільною частиною програми Build with Ukraine, про започаткування якої президент Зеленський оголосив 21 червня, і яка декларує готовність України відкривати експорт технологій.
Якими можуть бути умови спецрежиму
По-перше, очікується створення переліку підприємств ОПК, які зможуть бути резидентами майбутнього спецрежиму. Наразі пропонується запровадження режиму на десять років. Серед переваг для бізнесу – до 2036 року звільнення від податку на прибуток (за умови реінвестування), податку на нерухомість, екологічного податку та нульова ставка на землю. А ще – механізм релокації, наприклад, до безпечних регіонів України. За таких умов 50% ПДФО йтиме до місцевих, а не державного, бюджетів на розвиток інфраструктури громад.
Для компаній резидентів спецрежиму будуть спрощені і митні процедури. Що ж стосується експорту, то резиденти зможуть експортувати товари та технології за спрощеною процедурою – до країн Рамштайну. Для цього потрібна буде міжнародна угода та сплата ліцензійного збору. Дозвіл на експорт мають видати у межах 15 днів. Збір перераховуватиметься на спеціальний рахунок Міноборони й спрямовуватиметься на потреби Сил оборони.
Що зброярі пропонують покращувати
Які наступні кроки? Законодавча рамка, запропонована Міністерством оборони та народними депутатами, може створити необхідні стимули для приватного сектору ОПК. Водночас аби позитивна мета ініціативи не була знівельована ризиками, ТСУ спільно з виробниками напрацювали пропозиції від галузі.
Серед ключових акцентів – чіткі критерії та прозорий відбір підприємств, які користуватимуться пільгами спецрежиму. Зброярі також пропонують знизити поріг включення до переліку резидентів режиму. Наразі він на рівні 90% доходу від оборонної діяльності, що виключає більшість виробників товарів подвійного призначення, які працюють як з оборонними, так і з цивільними замовленнями. Це критично для малого та середнього бізнесу, тож пропозиція зброярів – до 50% чистого доходу від оборонки.
Наявна рамка наразі не передбачає одночасного поєднання резидентств Diia.City та спеціального режиму для ОПК. Проте важливим є збереження та розвиток успішних практик Diia.City в оборонній сфері. За нинішньої моделі існує ризик, що компанії змушені будуть шукати складні рішення, зокрема розділяти свою діяльність: R&D-центри залишаться в Diia.City, а виробничі потужності – у новому оборонному режимі. Це створює додаткові бар’єри для бізнесу та стимулює пошук обхідних шляхів. Тому вже на старті важливо закласти гнучку та логічну архітектуру, яка дозволить зберегти переваги обох підходів та, за можливості, забезпечити участь компаній у двох режимах одночасно.
Читайте також:
Чому державі потрібен експорт української зброї
Аби умови спецрежиму сприяли експорту технологій, необхідно розширити регулювання на технології подвійного використання й компонентів, які застосовуються для потреб Сил безпеки і оборони. Наприклад, рації, камери та розвідувальні дрони. А також передбачити можливість експорту не лише за міжнародними угодами, а й за рішенням компетентного центрального органу виконавчої влади із гарантією цільового призначення. Це дозволить уніфікувати підходи з ЄС, уникнути дискримінації і забезпечити контрольований експорт.
Умови спецрежиму мають відповідати і загрозами воєнного часу. Тому необхідно передбачити і захист інформації та даних про виробників, які постачають озброєння та військову техніку Силам оборони для протидії ворогу. А також — не обмежувати виробників у цільовому використанні прибутку, аби компанії могли скеровувати зароблені кошти не лише на оборонне виробництво, а й на R&D, без інвестицій у яке нам складно випереджати ворога у технологічній гонці.
Жваве обговорення і серед компаній ОПК, і громадського сектору викликали зміни до Кримінального кодексу, що посприяло їх подальшому переосмисленню та доопрацюванню перед винесенням до зали Верховної Ради.
Більшість підприємств, які працюють на потреби оборони, діють відповідально, сумлінно виконують контракти і заслуговують на правовий захист від безпідставних перевірок правоохоронних органів. Тож поки триває етап внесення альтернативних проєктів закону, важливо, аби була сформована збалансована та безпечна для держави та виробників модель.
Ключове – баланс між стимулюванням виробництва та збереженням прозорих, конкурентних і передбачуваних правил роботи для сектору ОПК. Перспектива появи окремого спецрежиму для виробників ОПК – дуже близька: голосування в цілому очікується вже наприкінці літа. Паралельно уряд планує розробити необхідні підзаконні акти.
А поки ці законопроєкти порушують ширші питання: яке місце держава готова відвести військовим технологіям у наступному десятилітті? І наскільки далекоглядною може бути політика, коли йдеться про розвиток українського озброєння?
