10 липня 2025 року тоді ще міністр культури та стратегічних комунікацій Микола Точицький оголосив про створення Українського фонду культурної спадщини на Конференції з відновлення України у Римі. Фонд цей має розподіляти міжнародну фінансову допомогу на відновлення пошкоджених об’єктів культурної спадщини. ЮНЕСКО нараховує 341 такий об’єкт в Україні станом на травень. Мінкульт же стверджує, що росіянами пошкоджено чи знищено майже півтори тисячі пам’яток.
Потреба в існуванні такої інституції увиразнилася ще в перший рік повномасштабного вторгнення – велика кількість незаконсервованих пошкоджених пам’яток продовжує руйнуватися вже четвертий рік. Нині ж на Конференції в Римі Точицький оголосив, що уже сім країн зголосилися зробити внески до Фонду від 1 мільйона євро. Проте самого Фонду – його статуту, концепції та команди – і досі не існує.
Реклама:
УП.Культура звернулася по пояснення до Міністерства культури. Відповідь на наш запит пролила небагато світла на питання, коли саме буде створено Фонд, на яких засадах він функціонуватиме, чи це буде міжнародна інституція, чи українська. Тож, ми звернулись до експертів, які беруть участь в обговоренні створення Фонду культурної спадщини і звітуємо, про що відомо на даному етапі.
Які наступні кроки у створенні Українського фонду культурної спадщини після оголошення у Римі? Чи буде УФКС окремою від Міністерства інституцією і за якою управлінською моделлю функціонуватиме? Які проблеми вирішуватиме Фонд, за яким принципом розподілятимуться кошти? Людина з якими компетенціями і досвідом має очолити УФКС і коли він має запрацювати?
З цими питаннями УП.Культура звернулась до міністерства саме тоді, коли Парламент схвалив відставку уряду Дениса Шмигаля й разом із ним і Миколи Точицького з посади міністра культури і стратегічних комунікацій – майже одразу по поверненню з Конференції у Римі.
РЕКЛАМА:
Проте відповідь від міністерства на цей запит все ж надійшла. Підписана першою заступницею міністра культури Галиною Григоренко, яка і далі виконує свої функції. Що з такою стрімкою зміною очільників міністерства і його назви вже позитив – Точицький пропрацював на посаді менше року.
Проте сам запит світла на подальше функціонування Фонду не пролив. “Наразі триває процес розроблення плану дій задля старту повноцінної роботи УФКС. План дій напрацьовується МКСК спільно з іноземними партнерами у тісній координації з Єврокомісією”, – написано у відповіді на наш запит. І додається: “Разом з тим звертаємо увагу, що 20 червня 2025 року у Флоренції, в рамках експертного семінару, присвяченого розробці фінансового механізму для захисту та відновлення культурної спадщини України, відбувся воркшоп щодо створення УФКС. Участь у воркшопі взяли понад 60 представників професійного середовища з різних країн ЄС та України, Великої Британії, США, а також Європейської Комісії. Рекомендації, напрацьовані під час воркшопу, зокрема щодо моделі управління УКФС, будуть враховані при подальшій розробці механізмів його запуску”.
Галина Григоренко на воркшопі у Флоренції, де обговорювали як має працювати Фонд
Агенція економічного розвитку PPV
Тож майже всі наші питання залишилися без відповіді. І ми звернулись по пояснення до учасників згаданого у відповіді Мінкульту воркшопу у Флоренції. УП.Культура поспілкувалася з Ольгою Сагайдак, головою Коаліції культурних дієвців та Володимиром Воробйом, директором Агенції PPV, які були на воркшопі.
Як зазначили обидвоє експертів, Фонд першочергово має займатися консервацією пошкоджених пам’яток, реставрацією рухомих об’єктів спадщини, а також будуванням фондосховищ для евакуації із загрожених територій картин, скульптур, археологічних предметів, об’єктів природознавчих та краєзнавчих музеїв.
Реклама
Задачі після війни – відновлення нерухомих об’єктів культурної спадщини.
Ольга Сагайдак підкріплює ці висновки результатами дослідження у рамках проєкту RES-POL, який і було профінансовано Єврокомісією, аби дослідити нагальні потреби сфери культури. Щоб обґрунтувати потребу створення Фонду культурної спадщини, до дослідження були залучені сотні українських експертів та працівників музейної сфери.
Сагайдак пояснила, що всього було опрацьовано 164 істотних питання, які є важливими у секторі культурної спадщини.
“Це і про зарплати, і про збереження, і небажання людей громад привласнювати культурну спадщину і нести за неї відповідальність, і про державу, і неврегульованість та інше”, – зазначила експертка.
Зокрема Фонд у 80% випадках має працювати з так званими “твердими” проєктами, які передбачають капітальні видатки, ремонти і консервації решток будівель. І точно не на вироблення нового культурного продукту (наприклад виставки) чи теоретичні семінари і конференції.
Зруйнована будівля музею генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича
Львівський історичний музей
Реклама
Ольга пояснила, що зараз після влучань по об’єктах культури, відбуваються здебільшого оперативні дії: вікна закривають фанерою, ставлять тимчасові двері, підпирають стіни. На цьому вся опіка над пошкодженою пам’яткою часто закінчується, адже системних державних ініціатив по консервації пам’яток, системи фіксації і збереження уцілілих цінних решток будівель не існує. І цим мав би опікуватись Фонд.
Ще один великий виклик – побудова в Україні додаткових фондосховищ для евакуації і реставрації музейних колекцій. “У нас є проблема з фахівцями, в нас бракує реставраторів, різних компетенцій. Власне, для всього цього потрібен інструмент фінансування”, – каже Сагайдак.
З усіма напрацюваннями команда RES-POL звернулася до Міністерства культури та рекомендувала включити створення Фонду культурної спадщини до стратегії розвитку культури. Стратегію ухвалили, але створення Фонду туди не внесли, проте поставили у завдання як “формування платформи співпраці з донорськими коштами”. Ольга каже, що проти створення нової інституції під час воєнного стану виступило Міністерство фінансів. Проте на самому воркшопі у Флоренції команда з України почула схвалення ідеї створення Фонду. За словами Ольги, багато міжнародних організацій підтвердили, що створення спільного кошику, який можна планомірно витрачати – був би дієвим інструментом. Ініціативу підтримали, зокрема, представники ЮНЕСКО та панєвропейської федерації культурної спадщини Europa Nostra.
За рекомендацією Міністерства фінансів
Володимир Воробей зазначив, що для початку варто профінансувати кілька проєктів для тестування всієї роботи Фонду. І хоч ключовим є консервація об’єктів, які російська армія знищує на сході та півдні України, таке тестування можна провести на будь-якій занедбаній пам’ятці, яких вистачає і глибоко в тилу.
“Але разом з тим один-два проєкти потрібні для того, щоб тестувати реставрацію на якійсь занедбаній пам’ятці. Щоб мати план на подальші роки, коли ми почнемо відновлювати усе”, – пояснює Володимир.
Реклама
Учасники воркшопу у Флоренції
Агенція економічного розвитку PPV
Навіщо створювати нову інституцію, коли є Український культурний фонд?
Як пояснює Сагайдак, усі проєкти УКФ короткострокові і спрямовані на інші важливі культурні теми, переважно на генерацію культурного продукту різних галузей. УКФ також оперує невеликими сумами – до кількох мільйонів гривень. І не фінансує інфраструктурні, “тверді”, проєкти. За його гранти не реконструюєш, не законсервуєш, не побудуєш нові фондосховища.
Серед наступних причин експерти не рекомендують змішувати різні напрямки, адже важливо, щоб УКФ продовжував виконувати свої функції. Крім того, як показує досвід інших держав, часто, спадщина – це окрема сфера, яка пов’язана із розвитком громад.
“Це нормальна світова і європейська практика, коли спадщина розділена з сучасним мистецтвом і сучасними процесами. Тому що сучасне мистецтво, сучасна культура, сучасні дієвці, це люди, які діють тут і зараз та на майбутнє. Спадщина – це те, що нам, дісталося з минулого. Ми безумовно, несемо за це відповідальність, але треба давати собі раду, що це, безумовно, не тільки відповідальність, але й великий фінансовий тягар”, – говорить Ольга.
Зруйнований Охтирський міський краєзнавчий музей, розташований у маєтку початку XX століття.
mvs.gov.ua
Де Український фонд культурної спадщини має розташовуватись та кому підпорядковуватись?
Обидвоє експертів погоджуються, що на сьогодні Фонд не може існувати всередині України – і з питань безпеки, і, тому що основні джерела фінансування цього фонду – міжнародні партнери. Тому зараз найоптимальнішим варіантом буде створення його в одній з країн Європейського Союзу. Там збиратимуть гроші від різних донорів, міжнародних організацій, компаній тощо, пояснюють Ольга і Володимир.
Реклама
А в Україні має з’явитися операційний офіс, який надаватиме інформацію про потреби, регулюватиме діяльність на локаціях. Основний фокус – це найбільш загрожені зони, які потерпають від атак.
Тим більше Фонд треба створювати за кордоном як міжнародну інституцію, адже поки діє воєнний стан в Україні, тут започаткувати ефективну діяльність такої інституції неможливо.
Знищений російськими обстрілами музей Григорія Сковороди у селі Сковородинівка Харківської області, який досі не законсервували
Фінансуватимуть лише іноземні партнери?
На думку Сагайдак, Україна теж має фінансувати проєкти УФКС. Тобто варто також залучати українських донорів.
“У нас є певний шматок бюджету фонду з лотереї, який ми кілька років поспіль не витрачаємо. Це кошти, які акумулюються, але не витрачалися на культурну спадщину”, – пояснює Сагайдак.
Йдеться про Державний фонд гуманітарного розвитку України, який відповідно до закону фінансується з державного бюджету та з платежів соціальної лояльності: відрахувань від лотерей, ігрових та букмекерських центрів, акцизі. Кошти з нього можна скеровувати виключно на пам’ятки національного значення.
Реклама
Володимир розповів, що була ідея, щоб цей фонд міг дофінансовувати проєкти Українського фонду культурної спадщини.
“Крім того, у Флоренції представники фондів, які власне працюють з лотерейними фондами, говорили про, що готові були б виділяти окрему частину коштів, які вони збирають від лотерей, або організовувати лотереї солідарності з українською спадщиною, наприклад у Швеції чи Франції”, – розповів Володимир.
Хто має очолювати Фонд?
За словами Ольги, українці мають бути в раді засновників та мати рівний голос під час прийняття рішень у Фонді. Вона зазначила, що експерти RES-POL готові долучитися далі на всіх етапах детального планування та інституалізації.
“Ми сподіваємося, що все ж таки після завершення війни фонд має бути релокований в Україну. І він діятиме тут. Ми дуже сподіваємося на міжнародних донорів, але фонд має в перспективі діяти в Україні і враховувати потреби не тільки території, які постраждали від війни, але інших регіонів України, де культурна спадщина в нас, власне, 30 років перебувала на маргінесах і потребує різного ступеня втручання”, – додала Ольга.
На думку Володимира у системі управління мають брати участь не лише міністерство, а й донорські організації, які даватимуть гроші.
Знищений ракетним російським обстрілом Іванківський історико-краєзнавчий музей на півночі Київської області
mvs.gov.ua
Реклама
Як багато часу нам потрібно на створення такого фонду?
У Флоренції під час воркшопу обговорювали запуск Фонду як незалежної інституції до 2028 року. Але щоб вже реагувати на загрози, до цього часу пропонують обрати проміжну приймаючу організацію. Тобто ту, яка б могла б зараз приймати гроші та вже розподіляти на найпріоритетніші проєкти.
Володимир зазначив, що цьогоріч необхідно розробити технічно-економічне обґрунтування створення Фонду, яким він має бути у 2028 році та які функції має виконувати проміжна приймаюча організація упродовж трьох років.
Серед тих, хто зацікавлений стати проміжною організацією ALIPH – міжнародна організація, яка займається захистом та відновленням культурної спадщини в зонах конфліктів та кризових ситуаціях. Фонд зареєстрований у Швейцарії та вже фінансував проєкти в Україні під час війни, пояснив Володимир. Утім, за його словами, можна розглядати й інші варіанти, але має бути прозорий процес відбору.
Володимир Воробей наголошує, що Український фонд культурної спадщини має бути створений як окрема інституція з прозорими механізмами ухвалення рішень. Інакше можуть бути проблеми з фінансуванням від міжнародних донорів, меценатів та організацій.
Станом на початок липня 2025 року збитки культурного сектору сягають 24,4 млрд доларів, включаючи 10,5 млрд доларів на потреби у реконструкції та відновленні культурного й туристичного секторів у найближчі 10 років.
За даними Міністерства культури та стратегічних комунікацій, в Україні нині півтори тисячі зруйнованих чи пошкоджених пам’яток нерухомої культурної спадщини. А за даними заступниці міністра культури Галини Григоренко, всього на прифронтових територіях нараховують 6 мільйонів об’єктів рухомої культурної спадщини, які поки що нема куди евакуювати.
Реклама
Читайте також :
“Культура має стати частиною системи безпеки”. Заступниця міністра Галина Григоренко пояснює, які реформи чекають на заклади культури
Читайте також :
Мінкульт не має потужностей для евакуації музейних цінностей із загрожених територій
Читайте також :
Від уряду вимагають включити культуру в програму фінансування ЄС з відбудови України
