Український вертеп та його традиції: що треба знати про християнські сенси, персонажів і народну творчість

Вертеп – одна з давніх різдвяних традицій, у якій поєдналися християнські мотиви та народна творчість. Так називають як театральне дійство, так і шопку – святкову конструкцію з фігурками, що відтворює народження Ісуса Христа.

Інтерпретація вертепу змінювалась у зв’язку із сучасними подіями, додавалися нові герої та діалоги.

Яких традицій дотримуються учасники різдвяного дійства, кого символізують персонажі, та чи доречні у вертепах сучасні герої, розповідають священник ПЦУ Андрій Дудченко, богослов Петро Балог та етнологиня Анастасія Кривенко.

Що таке вертеп?

Слово “вертеп” має церковнослов’янське походження та декілька значень у сучасному розумінні.

“Загалом слово “вертеп” означає “печера”. Це безпосередня відсилка до місця, де народився Спаситель, і до самих різдвяних подій.

У Євангелії ми маємо дві розповіді про Різдво – від Матфея та від Луки. Євангеліст Лука акцентує на тому, що народження Христа відбулося в печері, тож назва “вертеп” напряму пов’язана з цими подіями”, – розповідає священник.

У церквах поширено на зимові свята ставити “різдвяні вертепи”, іншими словами шопки (слово польського походження), це конструкції з різними фігурками, нібито відтворення події – народження Ісуса.

Також такі вертепи бувають “живими”, коли люди грають роль певного персонажа тих подій і ходять від хати до хати з колядою.

Особливо таке дійство поширене на заході України. Тобто вертепом називають або саму переносну різдвяну композицію – шопку, церкву чи іншу конструкцію, або групу колядників загалом.

Окрім цього, як зазначив Петро Балог, Христос вживав це слово у вислові “вертеп розбійників”. Зокрема, під час вигнання торговців із храму в церковнослов’янському перекладі йдеться саме про “вертеп розбійників”, тоді як у сучасних перекладах це місце передається як “печера розбійників”, зазначає богослов.

Як з’явився вертеп?

“Традиція пов’язує виникнення вертепу зі святим Франциском (італійський християнський чернець, – ред.). Саме він у містечку в Італії у 1223 році створив першу різдвяну конструкцію – своєрідний вертеп (шопку) з фігурками немовляти Ісуса, Діви Марії та інших персонажів”, – розповідає Петро Балог.

Після чого, францисканці, тобто члени Ордену, який заснував святий Франциск, почали це розповсюджували по інших храмах.

“Деякі дослідники стверджують, що у Львові, францисканці ще у 15 столітті встановлювали у храмах різдвяні фігури, але як саме вони виглядали, достеменно невідомо.

packshot/DEPOSITPHOTOS

Згодом ця традиція поширювала ширше й закріпилася насамперед у католицьких храмах”, – додав богослов.

Вертеп як дійство поширився приблизно у 17 столітті. У період цього часу, він уже точно існував, щодо того чи був раніше – ведуться дискусії.

“Звідки саме він пішов, також одностайно не відомою. Одні говорять, що з Польщі, інші – з Німеччини. Наприклад, Іван Франко, у своїй книзі про історію українського вертепу зазначав, що це театральне дійство пішло від німців, які жили у Львові”, – пояснює експерт.

Існують припущення, що спершу ця традиція могла бути поширеною серед польського населення на Заході, а вже згодом перейшла й до українців.

“Вертеп має як давньослов’янські, так і західноєвропейські витоки. Він потрапив в Україну через культурні контакти із західними народам, пізніше був переосмислений, й перетворений на самобутній жанр українського народного театру”, – розповідає етнологиня.

При цьому, на ранньому етапі йшлося не стільки про театральну виставу, скільки про різдвяну шопку, додав Балог.

Читайте також :

Дідух, Рай чи Сніп. Що символізує головна українська окраса Різдва і які традиції з нею пов’язані?

Яким був початковий зміст вертепу та як він видозмінився сьогодні?

Початковий зміст вертепу був християнським. В України, де існувала вертепна драма, спершу були присутні християнські мотиви. Поступово до цих драм могли додаватись народні елементи, проте основа залишалася релігійною.

З часом вертеп змінився, поєднавши сакральну частину зі світською. До дійства додалися побутові сценки, народні персонажі, соціальні типи та етнічні образи. З початку 20 століття у вертепі підіймалися актуальні для українців теми війни, суспільної несправедливості та політики.

Саме за допомогою гумору, перебільшення і сатири люди висвітлювали болючі та актуальні проблеми.

“Іноді буває, що сюжет сильно відходить від Євангелій. Якщо ж у виставі не присутні головні герої: Марія, Йосип, маленький Ісус, а представлені лише інші персонажі, то таке вже важко назвати традиційним різдвяним вертепом. Це швидше театральна вистава на різдвяну тему”, – зазначає богослов.

Також варто знати, що відмінність між церковним розумінням Різдвяного вертепу та її народною інтерпретацією полягає в різноманітності персонажів.

Герої, про яких згадується в Євангеліях це християнські дійові особи, усі решта – народне доповнення.

Сьогодні дедалі більше різдвяних звичаїв знову входять у повсякденне життя. Вертеп – далеко не єдиний. Про інші традиції, такі як виготовлення різдвяних павуків, дідухів чи приготування 12 страв на Святвечір, що символізують з кількістю апостолів та місяців в році, читайте в нашому матеріалі.

Що символізують персонажі вертепу?

soniacri/DEPOSITPHOTOS

Перші персонажі вертепу з’явилися з євангельських історій. Два Євангелія (від Матфея та Луки) описують трохи відмінні події, пов’язані з Різдвом Христовим.

“У Євангелії від Луки розповідається про народження Христа, якого поклали у ясла, пастухів на полі, які стерегли свої отари, та ангельські хори на небі, що сповіщали: “Слава в вишніх Богу і на землі мир, у людях благовоління”, а в Євангелії від Матфея згадується про трьох царів”, – пояснює Андрій Дудченко.

Християнські персонажі вертепу

Часом вертеп має суто євангельський сценарій: автори й виконавці намагаються дотримуватися біблійної оповіді про народження Ісуса Христа, викладеної в Євангелії.

Тоді у вертепі є такі персонажі:

Ісус Христос – новонароджена дитина.

Діва Марія – мати Ісуса Христа.

Йосип – земний батько.

Ангел – явився пастухам, аби сповістити про народження Месії (іноді у вертепі може бути 2 янголи).

Пастухи – прості люди, які були на полі поблизу печери, перші свідки народження Спасителя світу.

Три царі – прийшли зі Сходу, яскрава зірка в небі показала їм шлях. Вони принесли новонародженому Христу дари: золото, ладан і смирну.

Цар Ірод – негативний персонаж, який наказав своїм воїнам вбити всіх дітей віком від 3-х років і нижче, щоб гарантовано вбити Ісуса Христа.

Воїни Ірода – виконували наказ свого царя.

“Головне – не забувати про головних персонажів: Марію Діву, Йосипа та Ісуса Христа”, – додав богослов.

Читайте також :

Чому Різдво святкують 25 грудня і що наука знає про дату народження Ісуса? Розповідають вчені

Фольклорні та сучасні персонажі у вертепі

Коли до сюжету додаються різні побутові й символічні елементи народної творчості та фольклору – з’являються нові персонажі, яких немає в євангельському тексті.

Наприклад, це може бути “жид” (транслює національні стереотипи), його дружина (сура), смерть (відображає невідворотність завершення людського шляху та неминучість відповідальності за гріхи) та чорт (активний персонаж, що уособлює зло).

Останній постає як той, хто має владу диявола, і протистоїть Божому плану, який вже був передбачений у пророчих текстах, зокрема в Книзі Буття.

“Те, що люди додумали у фольклорі, іноді відходить від християнського контексту, але це не означає, що воно автоматично втрачає будь-яку духовну цінність, просто деякі персонажі, як-от чорт, у євангельських описах Різдва не згадуються.

Можливо, це логічне доповнення людей – уявити, що й інші могли бачити або чути про події народження Ісуса”, – зазначив богослов.

Цікаво, що у найдавніших лялькових вертепах діяли персонажі, що уособлювали різні соціальні верстви та народи, розповіла експертка.

Серед них були: паламар, священник, юрист, солдат, жандарм, поліціянт, парубок, дівчина, дід, баба та інші.

“Окреме місце посідали яскраві народні типи – запорожець, опришок, розбійник, горшкодрай, коминар, чарівниця. У деяких вертепах можна було побачити й тварин, зокрема свиню та козу”, – розповідає Кривенко.

elcheco2011/DEPOSITPHOTOS

Крім цього, тепер у вертепі з’явилися сучасні персонажі: волонтери, військові, політики та інші.

“Така творчість не суперечить християнству, якщо відсутні антихристиянські елементи: заклики до ненависті або чогось подібного”, – додав богослов.

Також варто зазначити, що деякі персонажі чи сценарії можуть відрізнятися. Це залежить від регіонів України, тому що у кожній місцевості можуть бути трішки змінені традиції та інтерпретації.

Які були повір’я щодо вертепу в українців?

Люди вірили в те, що колядники, маланкарі (учасники Маланки) та “актори” вертепів – це посланці вищих сил, померлих предків, які відвідують родину та бажають достатку і здоров’я.

Якщо не винагородити учасників, або ж взагалі не відкрити їм двері, це вважалося “накликанням” лиха на родину. Люди вірили, що покійні предки покарають за таку неповагу, і в наступному році дім не обмине негода, бурі, неврожай чи хвороби.

“Особливою ганьбою для господарів було, якщо колядники чи вертеп оминали їхню оселю. Це означало не лише те, що вищі сили відвернулися від цієї родини, а й те, що в селі їх всі цуратимуться, бо вони матимуть недобру славу”, – розповідає Анастасія Кривенко.

Читайте також :

Колядки на будь-який смак: короткі, традиційні та жартівливі привітання до Різдва 2025

Крім того, на Водохреща учасники ряджених обрядів (народні дійства під час зимових свят) обов’язково вмивалися у йорданській воді, аби змити з себе потойбічну подобу, яку уособлювали в період свят та остаточно поверталися у людський світ.

В народі вірили, якщо цього не зробити, на людину можуть полювати лихі сили та вихідці з того світу, зазначила експертка.

Коли прийнято водити вертеп та які елементи важливі?

Вертеп водять у період різдвяних свят – від Різдва до Водохреща. Саме в ці дні його учасники обходять домівки, вітаючи господарів зі святами.

Діалоги вертепу часто перериваються колядками: учасники заходять до осель, співають на початку, а потім упродовж усього дійства, яке може тривати приблизно 15-30 хвилин.

Колядки бувають різними від традиційних “Нова радість стала” до сучасних “Там во Бахмуті, де стріли чути…”.

Під час вертепу нерідко збирають пожертви – інколи на храм, інколи на добрі справи або на власні потреби, як це традиційно роблять окремі колядники.

orestligetka.ukr.net/DEPOSITPHOTOS

У будь-якому разі, вертеп завжди має супроводжувати загальну атмосферу радості – це одна з його найхарактерніших і найважливіших рис.

Традиційно до вертепного дійства готуються заздалегідь – підготовка може тривати кілька тижнів або навіть місяць. За цей час учасники вивчають тексти, ролі, колядки та проводять репетиції.

Окрім пісень, хтось із залучених людей може розповісти віншування для господарів дому:

“З Різдвом Христовим вас вітаю!

Всім я вам добра бажаю,

Щоб були ви всі здорові,

Жили в згоді і любові…:”.

“У теперішній час, цінність вертепу виходить за межі збереження різдвяних традицій.

Це яскравий прояв народної творчості, який відображає національну ідентичність, моральні орієнтири та спільні прагнення. У час війни це дійство набуває особливого значення, він об’єднує українців та зміцнює віру в перемогу добра над злом”, – зазначала етнологиня.

Раніше ми розповідали про те, як самостійно створити давній символ українського Різдва – Дідуха.

Читайте також :

9 різдвяних традицій, які повертаються в активний ужиток