Мін’юст видав наказ, який допоміг екс-нардепу від “Народного фронту” Миколі Мартиненку нівелювати ключові економічні експертизи у справі про розкрадання 695 мільйонів з державних підприємств.
Про це йдеться у розслідуванні Валерії Іванової для програми “Наші гроші з Денисом Бігусом“.
Журналісти з’ясували, що під час завершення досудового розслідування Національного антикорупційного бюро у справах про розкрадання на ДП “Енергоатом” і “СхідГЗК”, де основним обвинуваченим є Микола Мартиненко, Мін’юст змінив порядок рецензування судових експертиз.
Через три дні після появи наказу, підписаного керівником Мін’юсту “нарфронтівцем” Павлом Петренком, адвокати “нарфронтівця” Мартиненка попросили Мін’юст ініціювати перевірку експертиз. І міністерство погодилося.
Доручили рецензування київських експертів дніпровським, але не випадковим, а тим, у яких найчастіше замовляли свої власні експертизи захисники обвинувачених у справі Мартиненка (деякі з фігурантів тривалий час працювали у Дніпропетровську).
За висновками експертів Дніпропетровського інституту, розкрадання на державних підприємствах не встановлені, а урановий концентрат для “СхідГЗК” та обладнання для “Енергоатому” купували за ринковими цінами.
Нині ці висновки загрожують основоположному доказу у справі, на основі якого затримали фігурантів, а справу направили до суду.
Директор Київського інституту судових експертиз Олександр Рувін підтвердив, що, економічні експертизи у “Справі Мартиненка” – єдині експертизи його інституту, які були прорецензовані за дорученням Мін’юсту з часу появи наказу Петренка (у грудні 2017 року).
Нагадаємо, 20 квітня 2017 року детективи НАБУ та прокурори САП затримали екс-голову комітету парламенту з питань паливно-енергетичного комплексу Мартиненка в рамках розслідування за фактом розкрадання коштів ДП “СхідГЗК” при закупівлі уранового концентрату.
За даними САП, з 2013-го до 2016 року злочинна організація, у яку нібито входив Мартиненко, завдала бюджету 17,28 мільйона доларів збитку.
Обвинуваченим інкримінують заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем (ч.5 ст.191 КК), легалізацію доходів, одержаних злочинним шляхом (ч.3 ст.209 КК) та створення злочинної організації (ч.1 ст.255 КК).
22 квітня 2017 року Солом’янський райсуд Києва відпустив Мартиненка на поруки народних депутатів з фракції “Народний фронт” та міністрів.
29 січня 2018 року суд відмовився продовжувати покладені на Мартиненка зобов’язання.
1 серпня Апеляційний суд Києва скасував рішення першої інстанції, яка повернула на доопрацювання прокурорам справу екс-нардепа Миколи Мартиненка.
22 жовтня у Шевченківському суді Києва відбулося перше засідання по суті у справі Мартиненка.
Під час засідання 5 листопада детектив НАБУ намагався вручити Миколі Мартиненку виклик на допит у якості свідка за запитом прокуратури Чехії. Екс-нардеп відмовився брати повістку та кинув її на підлогу.
Пізніше у НАБУ повідомили, що таки вручили Мартиненку виклик на допит. Однак він сам заявив, що підстав з’являтися на допит немає.
19 листопада відбулось судове засідання у справі Мартиненка та ще 5 осіб, під час якого обвинувачення долучало докази.
Як повідомляли активісти, загальний обсяг зібраних НАБУ і САП матеріалів становить 207 томів, понад 51 тисячу аркушів.
Українська правда
