Із 10,5 млн га державних сільгоспземель лише 1,4 млн га офіційно здаються в оренду, а з них лише 0,1 млн га – за ринковими ставками через аукціони. Водночас існує офіційна інформація лише про 1,6 млн га, зареєстрованих в Держземкадастрі.
Про це йдеться у статті Економічної правди.
Держава – не лише найбільший, але й найгірший агрохолдинг України, через який держбюджет щорічно втрачає мільярди гривень. Вона не контролює, як насправді використовується більшість с/г земель державної власності а рівень ефективності держпідприємств в рази поступається приватним. Це призводить до значних втрат доходів держави та до корупції.
У власності держави перебуває близько 10,5 млн. га, або понад 25% сільгоспземель України, з них 8 млн. га — рілля. Для порівняння, сукупна (тобто разом із приватною) площа ріллі в Німеччині становить 12 млн. га, в Швейцарії – приблизно 500 тис. га.
Показники ефективності діяльності державних та приватних сільгосппідприємств в розрахунку на 1 га земель
За офіційними даними, станом на початок 2019 року близько 1,4 млн га державних земель було передано в оренду агровиробникам. У користуванні державних підприємств перебуває близько 550 тис. га, землі Національної академії аграрних наук (НААН) становлять ще близько 450 тис. га. Оце і все, що відомо про використання понад 10 млн га.
Так, менше ніж 20% всіх державних земель зареєстровано в Державному земельному кадастрі України. Понад 80% не зареєстровано. Щодо державних сільгоспземель, є офіційна інформація лише про 1,6 млн га, зареєстрованих в Держземкадастрі.
Щодо орендної плати від зареєстрованих земель, то тільки з 2016 року продаж прав оренди на державні землі сільгосппризначення став обов’язковим через аукціони. Тож наразі лише незначну частку всіх державних сільгоспземель (близько 0,1 млн га) передано в оренду за справді ринковими ставками і через аукціони. Решта з мільйонів гектарів державних земель перебувають в оренді за вкрай низькими ставками. Проте з переважної більшості держземель держава, швидше за все, не отримує й копійки зиску, зазначає Економічна правда.
