З перших днів вторгнення Вермахту на територію СРСР Україна стала ареною запеклих бойових дій. До кінця літа 1941 року з території України до Червоної армії було призвано від 3 до 3,5 млн. осіб.
У складі військ Південно-Західного фронту українці становили до 50% бійців. На території України відбулися перші великі битви на східному фронті Другої світової війни – Волинська танкова битва, оборона Києва, Одеси, Севастополя.
В Україні в 1941 році відбулися два великі оточення – Уманське (Корсунь-Шевченківська битва) та Київське (найбільше у світовій історії).
За роки війни СРСР мобілізувала 30 млн. своїх громадян, з яких 6 млн. – українці. Німеччина (для порівняння) мобілізувала – 16 млн. Окрім Червоної Армії, українці воювали в радянських партизанських з’єднаннях, у лавах УПА, в загонах французького, югославського, словацького опору. До 50 тис. українців брали участь у війні в рядах Канадської, Американської, Австралійської, Британської армій.
У той же час кожного року на міжнародній арені з боку російських посадовців та проросійських прихильників лунає констатація героїчної Росії як переможниці фашизму та «коричневої чуми» на планеті.
Всюди Росія – спадкоємиця СРСР та Червоної Армії. Як завжди: «Руський мір, в якому немає місця Україні».
А що Українці? Де громадяни України та їх Громади?
Без перебільшень буде сказано, але Україна та українці зробили величезний внесок у боротьбу з фашистською агресією. Невже ніхто досі не зрозумів, що у 40-х роках рятували світ наші батьки – українці, більшість яких, якби не Друга світова війна, творили б нашу державу, вчили б нас самоорганізовуватись у конституційні громади. Сучасні українські бійці є прямими спадкоємцями ветеранів Другої світової війни та виконують одну місію – захищають державу від зовнішнього ворога.
Невже історія нічому не вчить нас, українців. Коли Україна потерпає від зовнішньої військової агресії, здавалося б, нація мала б згуртуватись проти агресора, мобілізуватись та дати відсіч ворогу. Натомість часто спостерігаємо зневіру у власні сили, небажання вчитися на чужих та навіть своїх помилках. Відсутність конституційних громад – це один з ключових факторів, який сприяв військовій агресії з боку Росії.
Більшість з нас не замислюються, що його усвідомлене ставлення до державотворення через заснування конституційних громад саме громадянами – нас з вами, – стало б точкою опори у боротьбі з агресором, подальшій розбудові України у конституційний спосіб, зміцненню держави, що унеможливило б у майбутньому ведення ганебної гібридної війни, яку розв’язала проти України імперська сусідка.
Українці! На порядку денному майбутнє наших дітей – їх життя і здоров’я, свобода і зростання, комфорт та процвітання.
Час засвоїти уроки історії. Вивчимо Конституцію України. Не дозволимо нікому розв’язати кровопролитну війну у нашому домі.
Закликаю всіх небайдужих! Самоорганізуймось у конституційні територіальні громади. Маємо підтримати українську армію у боротьбі з зовнішнім агресором через сильну націю!
Будуймо Україну!
Вітаю всіх українців з Перемогою!
Слава Україні!
Іван Дорошенко
ГО «Конституційні громади»
