Відомого фотожурналіста Максима Левіна, який працював на війні для hromadske, знайшли мертвим.
Джерело: “Лівий берег”, де раніше працював журналіст; hromadske
Деталі: Поліція знайшла Левіна 1 квітня після тривалих пошуків у районі села Гута Межигірська на Київщині.
Він загинув від осколкового поранення в голову.
Левіну було 40 років. Стати фотографом він мріяв з 15, у шкільні роки відвідував фотогурток. Здобув освіту інженера комп’ютерних систем “на догоду батьку” і після того пішов у професію мрії.
Працював у штаті або на фрілансі для різних видань і агенств: від журналу “Пенсія” до українського агентства УНІАН і міжнародних Associated Press, Reuters. 10 років віддав виданню Lb.ua.
У 2020 році перейшов у hromadske як відеограф.
Працював у гарячих точках: під час Революції гідності та на війні з 2014 року. Зокрема, був в Іловайському котлі, звідки виходив разом із українськими добровольцями.
Указом Петра Порошенка в 2015 нагороджений орденом “За заслуги” ІІІ ступеня.
Був одружений, мав чотрирьох синів.
Левін був співзасновником журналістського проекту AFTERILOVAISK та соціального проекту “Батьківський клуб”.
AFTERILOVAISK – це збірка мультимедійних історій про живих і полеглих в Іловайську українців. У серпні 2014 Левін разом зі своїм колегою Маркіяном Лисенком виходили з оточення тим самим “зеленим коридором”, після чого відчули гостру потребу розказати Україні та світу про це пекло.
“Батьківський клуб” – об’єднання, яке надихає татів бути героями для своїх дітей. Точніше, брати активну участь у їхньому житті, що, на думку засновників, має вирішити велику кількість соціальних проблем.
Нижче кілька фоторобіт Макса Левіна, більшість з яких саме про війну.
Що було раніше: Зв’язок із Левіним обірвався 13 березня. На власному авто він поїхав фотографувати бойові дії. За словами друга, залишив машину біля села Гута Межигірська, що у Вишгородському районі Київщини, та пішов у бік села Мощун.
З телефону журналіста надійшло повідомлення об 11:23, після чого він більше не виходив на зв’язок і не з’являвся в мережі.
Джерело: УП
