Партія “Голос” подала у Верховну Раду і вимагатиме ухвалити альтернативний законопроєкт №2237-1 про зняття депутатської недоторканності.
Джерело: прес-служба партії “Голос“
Дослівно: “Монобільшість від “Слуги народу” хоче запровадити “контрольовану” недоторканність народних депутатів. Саме це передбачає поданий народними депутатами від “Слуги народу” законопроєкт №2237.
Цей законопроєкт дає право розпочати кримінальне провадження проти депутата лише одній посадовій особі – генеральному прокурору”.
Деталі: Інші правоохоронні органи втрачають можливість навіть розпочати кримінальні провадження щодо нардепів.
У зв’язку з цим партія “Голос” вимагатиме ухвалити альтернативний законопроєкт №2237-1, підготовлений та зареєстрований 18 жовтня народною депутаткою Олександрою Устіновою.
Пряма мова Устінової: “За законопроектом “слуг”, якщо депутата зловлять на місці вбивства в крові та з ножем – його не зможуть затримати. Поліцейським доведеться провести огляд місця події, потім поїхати до генерального прокурора, щоб той вніс відомості про злочин в реєстр, потім провести слідчі дії, а вже потім генпрокурор вручить підозру народному обранцю, а потім потрібно з’їздити в суд і отримати дозвіл на затримання депутата”.
У партії також опублікували “ключові відмінност двох законопроєктів”:
- Недоторканність для всіх крім, генпрокурора. Зокрема, зміни плануються до (ч.1 ст. 4822 КПКУ – відомості, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення народним депутатом України, вносяться до ЄРДР генпрокурором (в. о. генпрокурора) у порядку, встановленому цим кодексом).
- Всі дозволи на будь-які слідчі дії щодо народного депутата (обшук, прослушка, тощо) можуть братися в суді виключно генеральним прокурором, а не слідчим прокурором, як це передбачено зараз.
- Зміни плануються до (ч. 7 ст. 36 КПК – генпрокурор (в. о. генпрокурора), його заступник, керівник обласної прокуратури повідомляють про підозру особам, щодо яких здійснюється особливий порядок кримінального провадження.
- У випадках, передбачених цим кодексом, генпрокурор (в. о. генпрокурора) підтримує клопотання про дозвіл на затримання, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту, обшук, порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, а також про застосування інших заходів, у тому числі негласних слідчих (розшукових) дій, що відповідно до закону обмежують права і свободи нардепа.
- А також ч. 2 ст. 4822 КПК – клопотання про дозвіл на затримання, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту, обшук, порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, а також про застосування інших заходів, у тому числі негласних слідчих (розшукових) дій, що відповідно до закону обмежують права і свободи народного депутата, розгляд яких віднесено до повноважень слідчого судді, мають бути підтримані генпрокурором (в. о. генпрокурора).
- Під час вчинення народним депутатом насильницького злочину чи такого який призвів до смерті людини (наприклад п’яний ДТП летальний випадок) – народного обранця можна затримати відразу на місці.
- Злочини народних депутатів повинні розслідувати всі правоохоронні органи в залежності від підслідності. Якщо це корупційні злочини – це справа НАБУ, якщо інші – ДБР.
- Отримувати дозволи на слідчі дії в суді має право той прокурор, який веде справу, а не лише генпрокурор.
Відзначимо, що тексту альтернативного законопроєкту від партії “Голос” на сайті Ради наразі немає.
Нагадаємо:
- 4 жовтня Верховна Рада ухвалила в цілому проект закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства”, що в тому числі дає право НАБУ і ДБР на незалежну прослушку.
- У той же час нардепи залишили за собою імунітет – дозвіл на обшук чи прослуховування має надавати Верховна Рада.
Українська правда
