Міністр закордонних справ Павло Клімкін вважає, що його відомство мало повноваження без погоджень із президентом направляти відповідь на російську ноту щодо суду над полоненими українськими моряками.

Про це Клімкін сказав у коментарі “Українській правді”, реагуючи на обурення президента Володимира Зеленського. 

“Звичайно, всі повноваження сформулювати таку ноту у нас як у Міністерства закордонних справ України були. Ця нота була в рамках нашого спілкування і нашої судової справи по міжнародному трибуналу”, – запевнив міністр.

За його словами, українська нота фіксує тільки міжнародно-правову позицію України, яка не містить “ніяких політичних моментів” і принципово нових питань.

“Додаткового погодження в цьому контексті, оскільки МЗС уповноважене вести і цю справу, і щодо міжнародного трибуналу, і щодо інших судів, нам не потрібно. І це наша позиція”, – сказав Клімкін.

Він наполягає, що надсилання такої ноти є в компетенції Міністерства закордонних справ.

Глава МЗС підкреслив, що нота вимагає від Росії виконання рішення міжнародного трибуналу по звільненню українських моряків.

Відповідаючи на запитання, чи було особисте ставлення міністра до президента причиною не радитись із Зеленським, Клімкін зазначив, що “не коментує емоції”, однак додав:

“Я бачу, що у мене є і тактичні, і стратегічні розбіжності щодо питань протидії російській агресії… Тому в цих умовах я не вважаю за можливе більше допомагати”.

Також Клімкін сказав, що може обговорити із президентом непорозуміння, що склалось, “якщо він захоче”.

Нагадаємо:

• Зеленський висловив обурення з приводу дій Клімкіна, який, не порадившись з главою держави, відповів на ноту Росії щодо полонених моряків.
• Президент сказав, зокрема, що дізнається інформацію про міжнародні кроки України з інтернету, а точніше, з “Української правди”, і що він не бачив відповідь на російську ноту.
• 25 травня 2019 року Трибунал ООН зобов’язав Росію відпустити захоплених моряків.
• Після цього Росія направила Україні ноту, в якій просить надати письмові гарантії участі України у продовженні кримінального переслідування українських моряків відповідно до російського законодавства.
• МЗС України заявило у відповідь, що пропозиція РФ “загострює спір між Україною та Росією стосовно імунітетів військових кораблів”.
• 25 листопада 2018 року у Керченській протоці російські військові обстріляли і захопили українські катери “Бердянськ” та “Нікополь”, а також буксир “Яни Капу” з екіпажами, які прямували з Одеси до Маріуполя. Троє українських моряків під час атаки росіян зазнали поранень. 
• Полоненим українцям пред’явили звинувачення за ч.3 ст.322 КК Росії (незаконне перетинання кордону), їм загрожує до 6 років позбавлення волі.
• У Кремлі відмовляються відпускати моряків, заявляючи, що питання про їхню долю перебуває за межами юрисдикції Міжнародного трибуналу ООН з морського права.

Джерело: УП