Традиція дзвонарства у Львові включає широкий репертуар мелодій
Міністерство культури та інформаційної політики України
Міністерство культури та інформаційної політики України внесло традицію дзвонарства у Львові до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.
Зміни до переліку внесли відповідним наказом т.в.о. очільника відомоства, повідомили в МКІП.
“Дзвони у Львові – це не лише звуки міста, а і його душа. Це історія та традиції, що передаються від покоління до покоління. Мелодійні звуки сповіщають про найважливіші події в житті міста”, – пояснили в міністерстві.
У місті звуки дзвонів використовують у багатьох цілях, зокрема, для оголошення релігійних служб, під час весіль, похоронів та інших церковних обрядів. Широка практика допомогла тамтешнім дзвонарям сформувати багатий репертуар, як-от мелодії:
- “Благовіст”, що виконують щоденно перед службою;
- “Передзвін”, що виконується під час освячення пасок, святкування Вербної неділі, вінчання, хрестин, а також різних процесій;
- мелодія для похорону;
- мелодія тривоги, оповіщення про стихійне лихо чи напад ворога.
“Елемент практикується в м. Львів як частина колективної ідентичності громади, як носіїв практиків, так і містян. У місті немає жодного свята, коли б не лунали дзвони, особливістю є ще й те, що саме традиція дзвонарства об’єднує різні релігійні громади міста, створюючи особливий дух спільності”, – йдеться в тексті документа.
Як зазначають у відомстві, однією з визначальних рис дзвонарства є те, що його різноманітність зазвичай не фіксували в письмових документах.
Знання про техніку ремесла, догляд за дзвонами, духовні історичні та культурні цінності, пов’язані з ним, досвідчені майстри передавали безпосередньо молодшому поколінню дзвонарів.
“Дзвони перетворилися з простого засобу спілкування на вираження живої спадщини, а дзвонарство та традиції шанування дзвону стають проявом колективної ідентичності міста Львова”, – зазначили в МКІП.
Водночас у міністерстві відмітили, що традиція дзвонарства у Львові не унікальна для України – схожі елементи можна зустріти в Києві, Чернігові, Вінниці та Прикарпатті. Однак у кожному регіоні вони мають свою культуру та особливості.
Також перелік нематеріальної культурної спадщини доповнили:
- традиції приготування та споживання “Засипаної капусти” Львівщини;
- культура створення бойківської писанки булавкою;
- обряд встановлення “Віхи” на Переяславщині;
- техніка вишивки “Городоцький шов” (“городоцький стіб”) у Львівській області.
Нагадаємо, цьогоріч Мінкульт також додало до списку Національної культурної спадщини України кавову традицію кримських татар, їхній традиційний танець “Агир ава ве Хайтарма”, а також традиційну кашу “Зозуля” на Вінниччині та традицію приготування затірки у селі Крива Лука на Донеччині.
Джерело: УП
