Публічні дискусії про можливе оголошення стихійного дефолту та реалізація такого кроку матимуть різко негативні наслідки для іміджу держави у світі, добробуту громадян України та, відповідно, ставлення громадян до влади.
Про це йдеться у спільній заяві економістів та дослідницьких центрів.
“Запобігти банкрутству країни можливо, якщо в складний період максимально використати кошти програми з МВФ та залучити бюджетне фінансування від ЄС, Світового банку, а також за можливості провести переговори про нову кредитну гарантію від США”, – йдеться у заяві.
Підкреслюється, що при оголошенні дефолту борг нікуди не зникає – боржник не може просто взяти і сам собі “пробачити” борги.
“Оголошуючи дефолт, він просто визнає, що неспроможний платити, але далі все одно змушений домовлятися з кредиторами про відстрочку або часткове списання боргу”, – пояснюють економісти.
Крім цього, дефолт неможливо оголосити за усіма зовнішніми зобов’язаннями. У 2020 році Україні залишилося погасити 3,8 млрд доларів зовнішніх боргів. Із цієї суми 1,3 млрд доларів – борги перед приватними позичальниками – несплата за ним не матиме політичних наслідків.
“А ось решта боргів – це зобов’язання перед офіційними кредиторами, включаючи 1 млрд доларів зобов’язань під гарантію уряду США.
Якщо просто відмовитися платити, стосунки із усіма міжнародними партнерами буде зруйновано, і Україна опиниться у міжнародній ізоляції – в умовах поширення коронавірусу, війни на Сході та глобальної економічної кризи.
Проти України навіть можуть запровадити санкції. Економія 1,3 млрд доларів у 2020 році при резервах НБУ у 26 мільярдів доларів (на початок березня) цього точно не варта”, – наголошується у заяві.
Також підкреслюється, що дефолт “не вивільнить гроші” у бюджеті на інші цілі.
“Плановий дефіцит бюджету на 2020 рік становить 96 млрд грн. Саме стільки в бюджеті не вистачає, щоб зробити заплановані видатки. Більшу частину дефіциту планується покрити залученням нового боргу.
З огляду на високий ризик не отримання 12 млрд грн від приватизації, їх можна було би також замістити запозиченнями, якщо зберегти доступ до запозичень. Однак в разі дефолту цих грошей не буде де взяти”, – наголошують економісти і дослідницькі центри.
“Якщо Україна теоретично відмовиться платити відсотки за усіма зовнішніми боргами (що неможливо) у бюджеті все одно залишиться “діра” у сумі 50 млрд грн. Якщо Україна теоретично відмовиться погашати усі зовнішні борги (що неможливо) все одно потрібно буде гасити внутрішні борги на суму 110 млрд грн.
Така теоретична відмова повністю виключила би можливість будь-якого зовнішнього фінансування, отже уряду довелося би шукати 160 млрд грн на внутрішньому ринку”, – йдеться у заяві.
Підкреслюється, що якщо уряд оголосить дефолт, жоден приватний банк чи фонд не надасть йому кредитів. Єдиними джерелом фінансування залишиться величезна емісія гривні Національним банком, яка призведе до неконтрольованої інфляції та девальвації, що обов’язково викличе масове невдоволення серед населення.
У спільній заяві уряду рекомендують відновити співпрацю з МВФ та усі можливі програми роботи із офіційними міжнародними кредиторами.
“Залучити ці кошти буде неможливо, якщо Україна оголосить дефолт. У випадку дефолту Україна залишиться сам на сам з кризою – можливі втрати від такого становища важко переоцінити”, – йдеться у заяві.
Заяву, зокрема, підписали, редакція “Економічної правди”, Центр економічної стратегії, керівник аналітичного департаменту ІК Concorde Capital Олександр Паращій та інші.
Заява є відкритою для підписання. Долучитись до заяви можна, заповнивши відповідну форму в доданому документі.
Читайте детальніше: Дефолт не врятує, а доб’є українську економіку
Економічна правда