Верховна Рада України дозволила об’єднаним територіальним громадам з чисельністю населення менше ніж 50 тисяч людей створювати ліцеї для для школярів.

Депутати ухвалили відповідний законопроєкт  № 4629-1 на засіданні 15 липня. 

Раніше освітня реформа передбачала, що рішення про створення навчальних закладів будуть приймати обласні та міські ради населених пунктів, де проживає понад 50 тисяч людей.

Тепер менші громади матимуть таку можливість.

Цією зміною МОН хоче “зберегти нинішню мережу закладів освіти, яка сьогодні забезпечує здобуття дошкільної та повної загальної середньої освіти на всіх її рівнях”.

Що змінюється?

Попередньо закон передбачав мінімум 4 класи на паралелі в ліцеї. 

📌 Тепер мінімальну кількість зменшили до двох класів (не менше одного – у гірській місцевості) та трьох профілів наповнюваністю не менше 25 учнів у кожному з них протягом кожного навчального року.

Раніше у складі ліцею могла існувати лише середня і старша школа, тобто 5 – 12 класи. 

📌 Нові зміни до закону дозволяють громадам включати до закладу ще й початкові класи. Таке нововведення пояснюють тим, що маленьким громадам буде важко розділяти школу на ланки.

📌 Впровадження самої освітньої реформи переноситься з 2024 на 2027 рік.

Нагадаємо, з 2027 року шкільна освіта має поділятися на три рівні: 

• початкову (1-4 роки навчання), 
• базову (5-9 роки навчання),
• старшу профільну школу (10-12 роки навчання).

У кожного виду школи мало бути своє приміщення – тобто початкова, гімназія і ліцей мали би розміщуватися в окремих будівлях.

Також закон пропонує доручити уряду закласти окремі кошти для регіонів на створення і формування мережі старшої школи.

Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет вважає зміни “єдиним шляхом до розбудови на місцях мережі закладів для здобуття повної загальної середньої освіти і розвитку профільної освіти, який виключає будь-які подвійні стандарти чи вибірковість”. 

Водночас деякі експерти скептично ставляться до дозволу невеликим громадам самостійно створювати ліцеї. 

На їхню думку, нинішня мережа шкіл – неефективна. А її збереження не покращить якість освіти у школах.

“Ухвалений сьогодні закон перекручує суть реформи. У такому вигляді вона буде малоефективною. Це не реформа, а зміна вивісок. 

2 класи, 3 профілі – це мало для створення повноцінного і ефективного профільного ліцею”, – пояснює народна депутатка Наталія Піпа від партії “Голос”. 

“І немає жодного сенсу в селі, в якому останні 5 років спад кількості учнів і загалом населення, робити ліцей”,  – розповіла в інтерв’ю “Українській правді Життя” колишня міністерка освіти і науки Ганна Новосад.

Норму про те, що створювати навчальні заклади можуть лише великі населенні пункти, прописували тому, що так простіше трансформувати школи,  –  говорить Новосад. 

“Ми орієнтувалися на більш-менш велике місто, яке зможе саме утримувати і розвивати мережу ліцеїв, і це унеможливлює ситуацію, коли в нас забагато ліцеїв і замало учнів.

Чим більше потенційних засновників, тим більше потенційних ліцеїв, тим менше потенційної якості навчання через розпорошення ресурсів і неправильне планування”,  –  сказала вона. 

Директор департаменту освіти і науки Хмельницької облдержадміністрації Олег Фасоля вважає, що компроміси щодо збереження деяких малокомплектних шкіл на територіях з низькою густотою і великою розпорошеністю населення можливі. Але це має бути виняток, а не правило.

Як і передбачала попередня версія закону, місцева влада має у разі потреби забезпечити підвезення учнів і педагогічних працівників туди і назад. А якщо їхній проїзд до ліцею буде займати тривалий час, то облаштувати проживання в пансіонах.

До того ж, учням та педагогам мусять надати безкоштовний доступ до бездротового інтернету, як в школі, так і пансіоні.

Детально про зміни, які чекають на школу, у тексті “10-11 класи закривають? Що про це каже МОН, реформа старшої профільної школи та реальність“.

Джерело: УП