Питання відшкодування ПДВ завжди було болючим для аграрного сектору. Податкові органи регулярно шукають підстави для відмови в бюджетному відшкодуванні, зокрема, виявляючи сумнівні ланки постачання, наявність ризиків, “тіньове” походження товару, кримінальні провадження.
З 2023 року ситуація ускладнилася через законодавчі зміни, які обмежують право на бюджетне відшкодування для осіб, щодо яких застосовані санкції. Ідеться про зміни до Податкового кодексу (ПК), внесені законом №3317-IX від 10 серпня 2023 року та доповнені законом №3813-IX від 18 червня 2024 року.
Кого стосуються нові обмеження
Відповідно до п. п. 200.4-1 ст. 200 ПК, податківці можуть відмовити в бюджетному відшкодуванні компаніям, щодо яких застосовані санкції, і якщо санкції застосовані до їх засновників, учасників або кінцевих бенефіціарних власників (КБВ).
Законодавство формально охоплює випадки застосування санкцій до компанії або наявності прямого зв’язку компанії з підсанкційною особою. Однак податкова часто розширює тлумачення цієї норми, відмовляючи у випадках, коли підсанкційна особа присутня лише на глибоких рівнях власності або була такою в минулому.
Реклама:
Понад те, відомі випадки, коли претензії щодо відшкодування ПДВ отримували навіть компанії, які купували товари (та отримували “вхідний” ПДВ) у контрагентів, пов’язаних з підсанкційними особами. Судових спорів за участю таких покупців нам наразі не вдалося виявити, але їх поява – лише питання часу.
Судова практика: де зараз фокус
Уже понад 30 судових спорів щодо оскарження ППР стосуються санкційних обмежень. Переважно це справи, де платник має в структурі власності підсанкційну особу. Спірні моменти зосереджуються навколо трьох аспектів.
1. Ретроспективне застосування санкцій. Обмеження щодо ПДВ набули чинності з 29 січня 2024 року для компаній, щодо яких застосовані санкції, і з 26 липня 2024 року щодо компаній, засновники, учасники чи КБВ яких перебувають під санкціями.
Реклама:
Утім, податкова нерідко намагається застосовувати ці положення заднім числом. Зокрема, у справах, де декларації подавалися ще у 2023 році або коли особу внесли до санкційних списків до 26 липня 2024 року.
Читайте також:
Обмеження проти українців: що не так з вітчизняними санкціями та як їх покращити?
Суди в таких випадках стають на бік бізнесу. Вони підкреслюють, що норма п. п. 200.4-1 ст. 200 ПК має бути чинною на момент подання декларації, у якій заявлене бюджетне відшкодування. Показовим є кейс, де податкова намагалася переглянути судове рішення 2020 року у зв’язку із застосуванням санкцій у 2024 році. Суд відмовив, визнавши це порушенням принципу правової визначеності.
2. Санкції щодо КБВ: чи має значення частка власності? КБВ визначається як особа, що має вирішальний вплив на роботу компанії. Це особи, що прямо чи опосередковано володіють 25% і більше частки в статутному капіталі або мають інші форми контролю (трасти, корпоративні права, вплив на органи управління).
Ключовим у спорі є не лише формальний зв’язок (або його відсутність), а наявність реального контролю. Якщо частка менша за 25% і немає фактичного впливу, то формально підстав для відмови немає. Однак на практиці податкова часто ігнорує ці межі, застосовуючи обмеження автоматично, навіть при частках менш як 25%.
Судова практика тут ще тільки формується, репрезентативної позиції щодо необхідності доведення фактичного впливу поки немає.
3. Неналежні джерела інформації. Для доведення зв’язку компанії з підсанкційною особою податкова іноді використовує застарілі дані, неперевірені або неактуальні джерела, зокрема бази Orbis або SMIDA.
Суди не раз вказували, що такі дані не можуть вважатися належними доказами без підтвердження з державних реєстрів. Ба більше, податкова іноді посилається на наявність підсанкційних акціонерів, які давно вийшли із складу власників.
Висновки
Податкова активно використовує санкційні обмеження як додатковий інструмент для відмов у відшкодуванні ПДВ. Бізнесу слід враховувати ці ризики при плануванні операцій, угод з контрагентами, формуванні ланцюгів постачання.
Судова практика з цих питань лише формується. Наразі є певні позитивні рішення на користь бізнесу, зокрема щодо недопустимості ретроспективного застосування санкцій, недостатності формального володіння часткою 25% та невизнання сумнівних джерел доказами. Однак передбачуваність результатів спорів поки що низька. Очікується подальше зростання кількості таких справ – як щодо безпосередніх підсанкційних компаній, так і щодо їхніх контрагентів.
