“Підсумок СБУ: внаслідок закупівель авто за технічним завданням, встановленим МОЗ України, попереднім керівництвом МОЗ, існують передумови про перевитрат держкоштів на 100 млн грн”.
Про це на підвищених тонах на брифінгу з журналістами казав радник міністра охорони здоров’я Дмитро Раімов 25 вересня.
За словами Раімова, мова про лист від СБУ від 5 вересня. Службовий лист, який стосується “блокування поставок автомобілів швидкої допомоги”. Мовляв, саме тому “МОЗ досить упереджено ставиться до всіх документів, які міністру приносять на підпис”:
“Цитую: “В процесі аналізу даних єдиної системи електронних закупівель Prozorro з’ясовано, що таким вимогам відповідають лише автомобілі “швидкої” марки (не називаю марки), що постачається на територію України єдиним суб’єктом господарювання (назва компанії) або афільованими структурами“.
Документи журналістам так і не показали. Тому ми наразі не можемо перевірити правдивість чи неправдивість інформації.
Враховуючи суспільний резонанс і значущість звинувачень, Українська правда. Життя звертається із запитом до Міністерства охорони здоров’я (ми звернулися до радника міністра з комунікацій Дмитра Раімова) та Служби безпеки України з проханням оприлюднити документ для громадськості.
27 вересня у своїй офіційній заяві на Facebook міністр МОЗ Зоряна Скалецька теж говорила про ці автомобілі “швидкої”, але коротко:
“Окрема увага – про закупівлі автомобілів. СБУ повідомило мене, що документи, які мені надали на підпис, мають ознаки корупції (розтрати) на 100 млн гривень. Про це кілька тижнів назад я повідомила і департаменти охорони здоров’я в областях. Чи є ще питання?”.
Цікаво, що 26 вересня в інтерв’ю УП (яке вийде 30 вересня) голова парламентського комітету з питань здоров’я нації Михайло Радуцький теж говорив про цей лист СБУ, однак не зміг чітко пояснити, що не так із закупівлями. На прохання показати документ сказав звернутися до МОЗ.
Українська правда. Життя звернулася за роз’ясненням до Олександра Данилюка, керівника експертної групи з питань надання екстреної медичної допомоги Директорату медичних послуг.
“У день, коли радник міністра звинувачував в корупційних речах, махаючи листом СБУ для службового використання, до якого, до речі, він не мав права доступу.
Але цей лист мали бачити лише держслужбовці і лише ті, чиї імена прописані міністром у резолюції.
До мене цей лист ще не дійшов. Хоча я про нього чую вже три тижні.
СБУ часто надсилає такого типу листи, щоб застерегти центральні органи виконавчої влади про можливість корупційних ризиків.
Щоб цього не було, ще в червні ми на території МОЗу зібрали усіх виробників, усі пілотні регіони, щоб всі ознайомилися з продуктами різних виробників і щоб регіони поставили свої вимоги.
Тоді всі узгодили загальні вимоги для автомобілів екстреної меддопомоги. І всі глобально погодили ці вимоги для закупівель”.
Звідки ці гроші і що за закупівлі
За словами Данилюка, у 2019 році проектом Держбюджету передбачені 922 мільйони субвенції регіонам на три основні напрямки:
1) закупівля автомобілів у 6 пілотних регіонах
2) закупівля навчально-тренувальних відділів у цих 6 регіонах
3) закупівля оснащення-переоснащення оперативно-диспетчерських служб у 17 регіонах, щоб на 2020 рік зайти в реформу з повноцінними оперативно-диспетчерськими службами на всій території України, це вимога до роботи системи екстреної медицини і умова контрактування з Національною службою здоров’я.
Тобто ці 922 мільйони постановою уряду №425 2019-го року розподілені по регіонах.
Данилюк пояснює, що умовою використання коштів регіонами є погодження інформації про предмет закупівлі МОЗ.
У МОЗ створена робоча група, яка перевіряє інформацію про те, що регіони хочуть купувати, відповідно до державних стандартів і методичних рекомендацій по цих 3 напрямках закупівель.
Данилюк наголошує: “Міністерство охорони здоров’я не оперує коштами, не проводить закупівлі і не визначає вартість будь-якого з продуктів закупівель.
До нас надходять документи з регіонів, і робоча група дає висновки: погоджуємо чи ні.
На початку купа регіонів подавала дискримінаційні моменти. Коли певні деталі в певних предметах закупівлі відповідали тільки одному виробнику. Це дуже легко перевірити.
Наприклад, розмір нош прописують так, що підійде тільки один виробник. Ми таке не приймали і повертали до регіонів, щоб вони доопрацьовували.
Джерело: УП
