Росія штовхає невизнане Придністров’я до гуманітарної катастрофи. Які шляхи розв’язання кризи та якою в цьому може бути роль України?

Москва розігрує дуже небезпечну карту в так званому Придністров’ї, невизнаній частині Молдови на лівому березі Дністра, підконтрольній проросійським сепаратистам.

Зупинка Кремлем поставок газу з 1 січня вже призвела до обмежень газопостачання, води та тепла, віялових відключень електрики та повної зупинки промисловості в регіоні.

На правому ж березі Дністра уряду президентки Майї Санду вдалося стабілізувати ситуацію: газу тут вистачить до березня 2025 року, а потреби в електриці поки вдається задовольняти завдяки імпорту з Румунії.

Щоправда, з погіршенням погоди цілком можливі відключення електрики по всій Молдові. Однак по-справжньому складна вже зараз ситуація в так званій ПМР, де запасів газу та вугілля залишилося на кілька тижнів.

Як Придністров’я з кожним днем рухається до гуманітарної катастрофи та як можна стабілізувати ситуацію?

Як працює енергетика Молдови та Придністров’я

Ще кілька років тому економіки Молдови та невизнаного Придністров’я майже повністю залежали від російського блакитного палива.

Якщо Кишинів за три останні роки зміг повністю злізти з “газової голки” Кремля, перелаштувавшись на постачання з Євросоюзу, то Тирасполь і не задумується про альтернативні джерела. Навіть після розгортання справжньої енергетичної кризи, спричиненої Москвою.

При цьому від російського блакитного палива залежали не лише газопостачання та опалення домівок придністровців, а й електрика правобережної та лівобережної Молдови.

Невизнана республіка Придністров’я

Андрій Калістратенко

Річ у тім, що до початку 2025 року 100% електрики для Придністров’я та 50-80% для Молдови генерувала розташована на території невизнаної республіки Молдовська державна районна електростанція (ДРЕС, потужність 2 520 МВт). В останні десятиліття вона працювала на безкоштовному російському газі.

Значною мірою Придністров’я існувало завдяки поставкам Москвою блакитного палива і продажу Кишиневу дешевої електроенергії.

Утім, ситуація змінилася з 1 січня 2025 року, коли Росія повністю зупинила постачання газу до Придністров’я.

Як справляються з кризою

Не готовими до спровокованої Кремлем енергокризи виявилися і Кишинів, і сепаратисти з Тирасполя. Щоправда, в останніх ситуація набагато складніша.

Після зупинки поставок російського газу потоки електроенергії з Молдовської ДРЕС на правий берег були зупинені, а станція тимчасово почала працювати на вугіллі.

Ця електростанція працює на антрацитовому вугіллі, яке як резервний запас туди завезли з Донбасу ще до його окупації Росією. За оптимістичними оцінками, запасів вистачить до кінця січня, а можливості довезти додаткові обсяги немає.

Така ж ситуація з газом. Якщо Молдова вже давно переорієнтувалася на його постачання з Євросоюзу, то Придністров’я цього робити не хоче і сподівається на росіян. Запасів газу, як запевняють представники влади невизнаної республіки, залишилося приблизно на 20 днів.

На відміну від Придністров’я, ситуація в Молдові більш-менш стабільна. До 1 січня 2025 року загальне споживання електроенергії в Молдові становило близько 750 МВт. До 200 МВт покривало внутрішнє виробництво, решту забезпечували поставки з ДРЕС.

Молдовська ДРЕС

wikipedia

Попри складну ситуацію влада Молдови змогла доволі швидко збалансувати ситуацію та уникнути відключень власних споживачів. Принаймні поки що.

Близько половини електроенергії від загального споживання Кишинів наразі отримує завдяки імпорту з Румунії. Решту забезпечили місцеві ТЕЦ, “зелені” та гідроелектростанції.

Утім, з погіршенням погоди цілком імовірний сценарій з обмеженими відключеннями населення, про що влада Молдови вже попередила населення.

У Придністров’ї ж ситуація набагато складніша. З 1 січня там відключили газ у котельнях, приватному секторі та багатоквартирних будинках з автономним опаленням. Також мешканці регіону залишилися без централізованого опалення і гарячої води.

Молдовська ДРЕС суттєво знизила виробництво електрики. Згодом у регіоні почалися відключення електроенергії, які наразі становлять вісім годин на добу.

З настанням холодів ситуація там буде погіршуватися, а після вичерпання запасів вугілля та газу може перерости в гуманітарну катастрофу.

Чим може допомогти Україна

Перший напрямок, за яким Україна може допомогти Молдові, – це постачання електроенергії. Звичайно, в обмеженій кількості та не шляхом відключень власних споживачів.

На початку січня “Енергоатом” почав постачати електроенергію в Молдову вночі невеликими обсягами – по 30-50 МВт. Це відбувалося лише в профіцитні години, коли у вітчизняній енергосистемі фіксувався надлишок електроенергії.

“За наявності в нас дефіциту, навіть одного кіловата, жодного кіловата на експорт не буде направлено. Тобто за наявності дефіциту, що було наслідком російських ударів по енергетиці, про експорт електроенергії з України навіть не може бути мови”, – пояснював міністр енергетики Герман Галущенко.

За його словами, експорт можливий лише в періоди профіциту, який може виникати в години мінімального споживання. У години пікового споживання для забезпечення потреб внутрішніх споживачів Україна продовжує імпортувати електроенергію із сусідніх країн ЄС.

Другий потенційний напрямок допомоги Молдові – постачання газу. Проте Україна зараз навряд чи може підтримати сусіда, оскільки накопиченого перед початком зими блакитного палива ледь вистачає для власних потреб і з опалювального сезону країна вийде з майже порожніми підземними сховищами.

Це створює ризики не лише для проходження цієї зими, а й може призвести до проблем при підготовці до наступного опалювального сезону. Якщо український уряд і може запропонувати Молдові газову допомогу, то вона буде доволі обмеженою: не більше 1-2 млн кубометрів. Проте навіть про такі мізерні обсяги зараз мова не йде.

Натомість президент Володимир Зеленський за підсумками розмови з Майєю Санду 9 січня заявив, що Україна готова допомогти Молдові поставками вугілля.

На складах вітчизняних ТЕС зараз накопичений рекордний за останні 20 років запас вугілля – понад 3 млн тонн. Такі величезні обсяги накопичилися через те, що Росія знищила левову частку теплової генерації України і вугілля нема де спалювати.

Однак попри наявні запаси Україна не може допомогти Молдові поставками, бо вітчизняні склади завалені газовим вугіллям (марка “Г”), а Молдовська ДРЕС працює на антрациті, видобуток якого Україна втратила після 2014 року та окупації частини Донбасу.

Чим у такому разі Україна може допомогти Молдові? За словами співрозмовника ЕП в одній з енергетичних компаній, влада Придністров’я кілька років тому планувала переводити котли Молдовської ДРЕС на газову марку вугілля, однак згодом відмовилася від цієї ідеї.

“Україна має фахівців та великий досвід проведення таких робіт, у нас це робили і державна “Центренерго”, і приватна ДТЕК. Це завдання вирішується за три-чотири місяці”, – каже співрозмовник ЕП.

Україна може запропонувати таку допомогу Кишиневу, а він має вирішити організаційні питання з владою так званого Придністров’я.

Як може вирішитися проблема

Наразі ні в кого немає сумнівів, що криза в Придністров’ї створена Росією штучно. Її мета – повернути до влади в Молдові проросійські сили.

“Кремль цілеспрямовано створив енергетичну кризу в Придністров’ї, зануривши регіон у холод і темряву. У 2025 році в Молдові будуть парламентські вибори і це унікальний шанс повернути до влади проросійські сили.

Зараз по всіх російських каналах, які ще дивиться значна частина населення Молдови та всі в Придністров’ї, активно розкручується тема, що це саме проєвросоюзівський уряд Санду та Київ стали причиною енергокризи. Кремль очікує, що це дозволить йому повернути до влади в Кишиневі своїх прибічників”, – вважає ексголова “Оператора ГТС” Сергій Макогон.

Як буде розвиватися ситуація та які сценарії виходу з кризи? Їх є кілька.

Перший – влада невизнаного Придністров’я продовжує ігнорувати пропозиції про допомогу від Молдови та Румунії. У такому випадку в кінці січня на лівому березі закінчаться запаси газу та вугілля і на придністровців гарантовано чекає гуманітарна катастрофа з усіма відповідними наслідками.

Другий – відновлення транзиту газу територією України, на чому наполягають Москва та її прибічники на кшталт прем’єра Словаччини Фіцо. Такий сценарій виглядає малоймовірним.

Третій – влада Придністров’я погоджується на постачання газу та електрики з Румунії. Теж малоймовірно, тому що Тирасполь уже не раз відмовлявся від допомоги, запропонованої урядом Санду.

Четвертий – Росія відновлює постачання газу Придністров’ю через “Турецький потік”, але “домовиться” про це хтось з проросійських політиків. Паралельно в енергетичній кризі звинувачуватимуть Санду та її уряд. За словами співрозмовників ЕП, останній сценарій виглядає найбільш імовірним.

“Коли Кремль побачить, що Кишинів і без електрики з Придністров’я стабільно забезпечує правий берег електрикою завдяки імпорту з Євросоюзу, то він поновить постачання газу в Придністров’я через Туреччину. Десь за один-два тижні”, – погоджується Макогон.

Джерело: УП