З січня 2018 року тарифи на електроенергію для непобутових споживачів зросли на 8-11% в залежності від регіону і постачальника.
Про це йдеться на офіційному сайті Нацкомісії з регулювання енергетики та комунальних послуг.
Найбільше зростання цін на електроенергію відбулося у Київській, Івано-Франківській, Харківській та Чернівецькій областях. Тут тарифи зросли більш, ніж на 10%
Найменше підвищення тарифів торкнулося Сумську, Луганську, Рівненської та Житомирської областей.
Нагадаємо, НКРЕ підвищило прогнозну оптову ринкову ціну на електроенергію у 2018 році на 16,2%.
Зростання оптової ринкової ціни обумовлено інфляцією, зростанням зарплат, девальвацією гривні, а також підвищенням цін на газ на 16,7% і вугілля (на 38,3%), ціна якого розраховується на основі європейського індексу з урахуванням доставки в Україну (так звана формула “Роттердам+”).
Нагадаємо, група ДТЕК контролює близько 80% теплової електрогенерації і за 11 місяців 2017 року добула 84% всього енергетичного вугілля в Україні.
Як відомо, у березні 2016 року Національна комісія з регулювання енергетики і комунальних послуг затвердила нову методику визначення оптової ринкової ціни на електроенергію. Це ціна, за якою ТЕС продають електроенергію в ринок. У ній, зокрема, враховується ціна на вугілля.
Відповідно до нової методики, вартість вугілля у виробництві вугільно-теплової генерації рахується за формулою “вартість вугілля у порту Роттердам плюс вартість його доставки в Україну”.
Через застосування нової формули теплові генерації, в тому числі генерації ДТЕК Ріната Ахметова і державне “Центренерго”, стали продавати електроенергію дорожче.
Після введення в дію “роттердамської” формули єврооблігації ДТЕК подорожчали на 40%. Коли вони були дешевими їх скупкою займалась компанія ICU.
Співвласником ICU був раніше звільнений міністр енергетики Володимир Демчишин. У цій же компанії раніше працював нинішний очільник НКРЕКП Дмитро Вовк.
В квітні НАБУ повідомило, що розпочало досудове розслідування за фактом зловживання службовим становищем посадовцями НКРЕ через так звану формулу “Роттердам+”.
За материалом Економічна правда
