Відтепер вступники з окупованих територій, зокрема, з Донецької та Луганської областей, зможуть вступати в будь-який виш України за вступними іспитами без ЗНО в межах установлених квот.

Такі зміни до Закону України “Про вищу освіту” Верховна Рада ухвалила 3 липня.

До цього існувало два окремих механізми зі вступними іспитами для вступників з Криму та Севастополя і для вступників з Донбасу, тобто без складання ЗНО, пояснює ексзаступник міністра освіти і науки Єгор Стадний в інтерв’ю “Українській правді. Життя”.

Механізм для вступників з Криму та Севастополя. 

“Він передбачав, що у певного визначеного списку університетів є квота, в межах якої вступають абітурієнти з Криму та Севастополя.

Вони не конкурують із іншими вступниками, в них є свій конкурс, їм виділяють квоту, і вони конкурують між собою. Ця квота ніколи не вибиралася в повній мірі”, – розповідає Стадний.

Механізм діяв для вступників з Донбасу. 

За словами Стадного, вступники теж могли не складати ЗНО, але подаватися без нього могли лиш у визначені університети. 

Вони конкурували в загальному конкурсі зі вступниками, які вступали до визначених університетів, складаючи ЗНО.

Раніше для обох категорій було визначено по 30-40 вишів, в які можна було вступати без ЗНО.

“Для вступників з Донбасу – це переміщені університети та ті заклади, які працюють на підконтрольних територіях Донецької та Луганської областей .

Для тих, хто з Криму – це були здебільшого університети у південних областях: Одеська, Херсонська, Запорізька та Миколаївська”, – пояснює Стадний.

В обох випадках діти отримували український атестат через складання двох іспитів ДПА з історії України і української мови.

Тобто твердження ексочільниці МОН Лілії Гриневич про те, що Україна визнає атестати з окупованих територій – неправда.

Вона говорила: “Цей законопроєкт вилучає поняття про те, що випускники, які здобували середню освіту в ОРДЛО, мають складати нашу державну підсумкову атестацію та отримувати тут українське свідоцтво про середню освіту… Що це означає? Це виглядає так, що ми тепер будемо визнавати середню освіту, отриману на окупованих територіях”.

За словами Стадного, такого ніколи не відбувалося: 

• вступники з ТОТ заповнюють освітню декларацію, і після цього складають ДПА з історії України та української мови.
• далі вони отримують документ про середню освіту і вступають за вступним іспитом, який визначає для них університет.

“Ні, ми не визнавали і не визнаємо атестатів, отриманих на окупованих територіях. Трохи здивований, тому що цей механізм діяв попередні 4 роки для вступників з Криму, і ухвалені ВР законодавчі зміни – це поширення його для вступників з Донбасу з одночасним відкриттям усіх університетів, а не лише закладів південних областей чи переміщених університетів”, – додає ексзаступник МОН.

Що змінилося:

механізм із передбаченою квотою, який раніше діяв для вступників з Криму та Севастополя, тепер розширений на всіх, і у вступників з ТОТ є доступ до всіх університетів, а не лише до обмеженого списку.

Голова Комітету з питань науки, освіти та інновацій Верховної Ради Сергій Бабак зазначив, що цього року загальнонаціональна квота встановлена на рівні 2,5 місць. 

За його словами, діти конкурують лише між собою в рамках квоти, але кожен університет може поставити свою квоту на певну спеціальність в межах до 20%. 

Вступники, які хочуть взяти участь у конкурсі на бюджетні місця, мають подати заяву та заповнити освітню декларацію в освітніх центрах:

• вступники з Криму – не пізніше 20 серпня;
• вступники з Донбасу – не пізніше 22 серпня.

Ті, які не встигнуть цього зробити у серпні, до 23 жовтня можуть подавати заяви для вступу на контракт. 

“Вступ у попередні роки мав один нюанс. З окупованих територій до будь-якого університету вступали і до цього, але за ЗНО.

Але сепаратисти і країна-агресор Росія цього року перекрили КПВВ і нікого не пустили на перші ЗНО, які вже відбулися.

А у нас з окупованих територій була понад тисяча охочих складати ЗНО. Тобто це люди, які хотіли вступити на загальних засадах не через спеціальні умови вступу. 

І ми просто не могли залишити їх по ту сторону, тому що тоді це абсолютно відвертий плювок з боку України цим людям в обличчя”, – пояснює Стадний.

За його словами, ще восени 2019 року, плануючи вступну кампанію і зміни до закону, у МОН розглядали два варіанти.

Програма-мінімум – це об’єднати два списки університетів, куди можуть вступати без ЗНО мешканці Криму і Донбасу, в один, але обмеження університетів все одно залишаються.

Програма-максимум – це спроба відійти від ідеї списків, дозволити вступати в усі університети без здачі ЗНО, але в межах квоти, не створюючи тиску на загальний конкурс.

“Є дві причини, чому це потрібно робити. Перше – Україна не забезпечує на цих територіях програму української школи, а отже вони не в рівних умовах.

І друге – це витягування людського капіталу на підконтрольну територію і реінтеграція цих молодих людей в український соціум.

Вища освіта – це один зі способів досить м’якої та ефективної інтеграції в будь-який соціум”, – пояснює Стадний.

Окрім цього, у міністерстві розглядали іншу паралельну ідею – це підготовчі курси для вступників.

“Майже у всіх університетів є підготовчі курси. Ми також обов’язково, окрім навчальної програми, маємо робити соціалізуючу програму.

Зараз це відкриття України, тому що це молодь, яка живе вже 6 років, вилучена з українського гуманітарного простору.

І ось за рік підготовчих курсів вони би підтягувались в знаннях, соціалізуються в українському гуманітарному просторі, інтегрувались би в нього і йшли би на загальних засадах зі всіма через ЗНО”, – розповідає ексзаступник МОН.

Ця ідея також закладена в цьому новому Законі.

Стадний вважає, що потрібно акцентувати увагу саме на підготовчих курсах, тому що “це позбавляє цих молодих людей будь-якої стигматизації за те, що вони пільговики, за те, що вони отримали не так, як всі, доступ до університетів тощо”.

Джерело: УП