У випадку набуття чинності закону щодо функціонування банківської системи, який Кабмін напередодні зареєстрував в Раді, та відсутності рішень по-суті в інших справах “Приватбанку”, Ігор Коломойський не зможе повернути банк.
Така ж доля на чекає власників або учасників інших банків, які оскаржують рішення НБУ чи Фонду гарантування вкладів, Мінфіну та Кабміну.
Ключових змін щодо судової системи, які вносяться у законодавство про банки, три.
Перша стосується змін до Кодексу України адміністративного судочинства.
Так, в кодексі з’являться дві нові статті – 266.1 і 266.2.
Остання з них передбачає, що тепер усі справи щодо виведення банків з ринку, які стосуються оскарження рішень НБУ, Фонду гарантування вкладів, Мінфіну та рішень Кабміну будуть розглядатись інакше.
В таких випадках справи не будуть розглядатись в класичній трирівневій судовій системі.
Буде два рівня. Адміністративні справи будуть розглядатись спочатку у порядку загального позову Верховним судом. Судом апеляційної інстанції буде Велика Палата Верховного Суду.
Позовну заяву можна буде подати тільки протягом трьох місяців з моменту оприлюднення оскаржуваного рішення. Суд за наслідками розгляду зможе “задовольнити позов повністю або частково, або відмовити в його задоволенні повністю або частково”.
Судове рішення набиратиме законної сили тільки після закінчення строку подання апеляційної скарги. Проте сам факт подання позову та відкриття провадження не зможе зупинити рішення, яке оскаржується. Тобто, якщо ухвалене рішення про виведення банку з ринку, ніякий позов це уже не зупинить.
Друга зміна – суд зможе використовувати “як підставу для власної оцінки” та зможе покладатись виключно “на кількісні та якісні оцінки та висновки”, що були зроблені Нацбанком або Фондом гарантування вкладів, на підставі яких були прийняті оскаржувані рішення.
Тут є певні виключення: для випадків, коли таке рішення було ухвалене з істотним порушенням, або оцінки та висновки ґрунтуються на очевидних помилкових відомостях або там наявні очевидні розбіжності та логічні протиріччя.
Раніше суд покладався на власні не профільні оцінки та висновки, щодо фінансової діяльності банків.
Третя – стосується змін до Закону “Про банки та банківську діяльність” (статті 78 і 79). Головне тут – що розпочата процедура ліквідації банку не може бути зупинена чи призупинена у разі визнання незаконним рішення НБУ чи Фонду гарантування вкладів.
У разі визнання рішення незаконним та його скасування власники банку зможуть отримати виключно відшкодування шкоди, заподіяне таким рішенням. Сам банк з його активами вони уже ніяк не зможуть повернути.
Довести шкоду повинні учасники банку. Розмір такої шкоди повинен бути визнаний міжнародною аудиторською фірмою.
Загальне. Відповідні законодавчі зміни будуть стосуватись усіх ситуацій із виведенням неплатоспроможних банків. Йдеться не тільки про кейс Приватбанку.
Щодо Приватбанку. За словами співрозмовника, який брав участь у розробці законопроекту, якщо відповідний законопроект набуде чинності ще до ухвалення ключових рішень сьогоднішніх судів по справі Приватбанку, то судовий процес буде відбуватись уже в інших судах.
Тоді справу, за новим законом, уже розглядатиме Верховний суд, а апеляцію розглядатиме Велика Палата Верховного Суду. Крім цього, сам банк уже власник після цього отримати не зможе, і претендуватиме лише на відшкодування.
Один з ключових судових процесів – розгляд апеляції Нацбанку на рішення Окружного адмінсуду м.Києва про оскарження неплатоспроможності Приватбанку, який розглядає Шостий апеляційний адміністративний суд. Перше засідання – 19 грудня. Подробиці можна почитати тут.
Нагадаємо:
11 грудня Кабінет міністрів подав у парламент законопроєкт, який врегулює виведення з ринку неплатоспроможних банків та не дозволить повертати їх екс-власникам.
Як пізніше повідомлялось у ЗМІ, у цей законопроєкт не потрапила узгоджена з МВФ норма, яка дозволяє притягнути до відповідальності власників інших системних банків, виведених з ринку.
18 грудня 2016 НБУ оголосив “Приватбанк” неплатоспроможним.
Одразу після того, як “ПриватБанк” був визнаний неплатоспроможним, НБУ звернувся до Кабінету Міністрів України з пропозицією передати цей системно важливий банк у власність держави.
У грудні 2017 року ПриватБанк подав позов до Високого суду Лондона проти Ігоря Коломойського, Геннадія Боголюбова, а також компаній Teamtrend Ltd., Trade Point Agro Ltd., Collyer Ltd., Rossyan Investing Corp., Milbert Ventures Inc. та ZAO Ukrtransitservice Ltd, які ймовірно їм належать або перебувають під їхнім контролем.
Усі компанії-відповідачі фігурували у постановах Печерського райсуду Києва від 29 липня 2016 року, якими передбачається арешт низки рахунків у кіпрській філії ПриватБанку в рамках розслідування про повернення кредитів рефінансування НБУ на суму 19 млрд грн
Економічна правда
