Безпілотники та крилаті ракети регулярно атакують міста України, залишаючи по собі вибухи та пожежі. Ці пожежі видно навіть з космосу: супутникова система NASA FIRMS (Fire Information for Resource Management System), створена для відстеження лісових займань, тепер фіксує і теплові аномалії від війни.
ЕП зібрала дані щодо пожеж для Києва і семи українських обласних центрів. За останній рік було зафіксовано 3,2 тис. таких випадків.
Кожна така “точка” на карті – це осередок пожежі після ракетного чи дронового удару, яких у мирний час не могло б бути в такій великій кількості.
.weekly_charts figure{
margin-inline-start: 0px;!important;
margin-inline-end: 0px;!important;
}
.weekly_charts {
display:flex
}
.weekly_charts div {
padding:10px;
}
@media (max-width: 667px) {
.weekly_charts {
display: block;
}
}
import {Runtime, Inspector} from “https://cdn.jsdelivr.net/npm/@observablehq/runtime@5/dist/runtime.js”;
import define from “https://api.observablehq.com/d/37daaf26ca7ab94c@2323.js?v=4”;
new Runtime().module(define, name => {
if (name === “city1”) return new Inspector(document.querySelector(“#observablehq-city1-83506cef”));
if (name === “city2”) return new Inspector(document.querySelector(“#observablehq-city2-83506cef”));
if (name === “city3”) return new Inspector(document.querySelector(“#observablehq-city3-83506cef”));
if (name === “city4”) return new Inspector(document.querySelector(“#observablehq-city4-83506cef”));
});
.weekly_charts figure{
margin-inline-start: 0px;!important;
margin-inline-end: 0px;!important;
}
.weekly_charts {
display:flex
}
.weekly_charts div {
padding:10px;
}
@media (max-width: 667px) {
.weekly_charts {
display: block;
}
}
import {Runtime, Inspector} from “https://cdn.jsdelivr.net/npm/@observablehq/runtime@5/dist/runtime.js”;
import define from “https://api.observablehq.com/d/37daaf26ca7ab94c@2323.js?v=4”;
new Runtime().module(define, name => {
if (name === “city5”) return new Inspector(document.querySelector(“#observablehq-city5-6a75f3f4”));
if (name === “city6”) return new Inspector(document.querySelector(“#observablehq-city6-6a75f3f4”));
if (name === “city7”) return new Inspector(document.querySelector(“#observablehq-city7-6a75f3f4”));
if (name === “city8”) return new Inspector(document.querySelector(“#observablehq-city8-6a75f3f4”));
});
Три чверті всіх випадків – у прифронтовому Запоріжжі, їх близько 2,4 тис. Значна частина зафіксованих NASA пожеж концентрується на північній околиці міста, де розташована “Запоріжсталь”. Супутники фіксували там пожежі і у 2021 році, що свідчить про техногенність цього осередку (випалення коксу, металургійне плавлення, шлакові відвали). Однак до великої війни ці цифри були в три-чотири рази менші.
Російські війська завдають ударів і зенітно-ракетними комплексами С-300 та “Іскандер”, і реактивною артилерією, і дронами-камікадзе. Не гребують ударами і по інших районах Запоріжжя: з початку великої війни були випадки влучань у житлові квартали й цивільні об’єкти.
Недавно російські дрони атакували будівлю територіального центру комплектування (військкомату) у центрі Запоріжжя. Удар припав на густонаселений квартал і поранив десятки цивільних.
Читайте також:
Горить, але не палає. Чому в Україні поменшало пожеж сухостою?
Другим за кількістю пожеж став Дніпро (420 випадків) – великий промисловий і логістичний вузол центральної України. Росія не раз цілилася по дніпровських заводах, енергетичних об’єктах, складах і залізничній інфраструктурі Дніпропетровщини. Очевидно – з метою порушити постачання техніки й боєприпасів на схід.
По Миколаєву (вісім пожеж за рік) росіяни били переважно у 2022-му. Згодом інтенсивність спала. Херсон (110 випадків) опинився під ворожим вогнем після звільнення восени 2022 року – місто й досі майже щодня обстрілюють з протилежного берега Дніпра артилерією та керованими авіабомбами. Під найбільшим ударом – район Антонівського мосту.
В Одесі (90 пожеж) мішенню ракетно-дронової кампанії стала портова інфраструктура. Після зриву “зернової угоди” в липні 2023 року Росія не раз бомбардувала це місто: цілила в порти, зернові елеватори та нафтові резервуари. Метою цих ударів був зрив експорту продовольства і завдання економічної шкоди Україні та світу.
У Києві до 2022 року великих пожеж у межах міста майже не було, що вказує на штучний характер займань, які видно з космосу. За останній рік їх кількість різко зросла. В адміністративних межах столиці супутники FIRMS зафіксували щонайменше 65 осередків вогню.
.weekly_charts figure{
margin-inline-start: 0px;!important;
margin-inline-end: 0px;!important;
font-size:13px;
}
label[for^=”inputs”] {
font-size:14px;
}
.weekly_charts {
display: flex;
flex-wrap: wrap; /* Додає перенос елементів */
justify-content: center; /* Центрує елементи по горизонталі */
gap: 10px; /* Додає проміжок між елементами */
}
import {Runtime, Inspector} from “https://cdn.jsdelivr.net/npm/@observablehq/runtime@5/dist/runtime.js”;
import define from “https://api.observablehq.com/d/37daaf26ca7ab94c@2323.js?v=4”;
new Runtime().module(define, name => {
if (name === “vis1”) return new Inspector(document.querySelector(“#observablehq-vis1-39b902f3”));
});
Аналіз, проведений виданням Texty на основі інформаційних повідомлень про обстріли з 2022 року, показав, що найбільше ударів у Києві припало на Солом’янський, Шевченківський, Святошинський та Голосіївський райони. Вони – своєрідна четвірка рекордсменів.
За даними, які аналізувала ЕП, за останній рік три основні епіцентри – Борщагівка (в основному район аеропорту “Жуляни”), околиці Шулявки (територія заводу “Більшовик” і трохи далі – “Київприладу”) і мікрорайон Нивки, де розташований завод “Антонов”.
Меншою мірою пожежі фіксувалися в районі Лук’янівки (завод “Артем”) і навколо промзони Почайної. Хоча основна мета цих ударів – промисловість, страждає й усе навколо: поруч із заводами пошкоджені і житлові будинки, і цивільна інфраструктура.
Читайте також:
Окуповані та покинуті. Скільки залишилося українських земель?
Рік тому українські міста пережили зиму масованих обстрілів енергетичної інфраструктури, цьогоріч – небувалі авіаудари дронами і ракетами. Російська кампанія терору з неба триває і її сліди видно з космосу.
Супутникові дані NASA фіксують нові точки пожеж там, де падали ракети, але за кожною такою точкою – не лише руйнування, а й людська стійкість. Пожежу зрештою загасили, завали розібрали, життя в понівечених містах триває.
Попри всю жорстокість ворога, українські міста вистояли і продовжують жити, демонструючи світові незламність перед обличчям державного терору.
