«…поруч із націоналістичною боротьбою різних народів жирують різні групи, що використовують гасла націоналізму для своїх антисоціальних цілей. Ці «націоналісти» виходять переважно з середовища спекулянтів фінансового капіталу, власників земельних латифундій, стригунів дивідендів з цінностей витворюваних інтелектуальною і фізичною працею інших людей. Ці легалізовані ганстери капіталізму часто підшиваються під націоналізм, проголошують себе за його «союзників» і маніпулюють його конструктивними принципами.»

М. Сціборський

Мабуть чи не кожен українець знає про існування політичноЇ ПАРТІЇ «Національний корпус», яка позиціонується як ідеологи націоналізму. Десятки мітингів, постійний медійний супровід їх заходів, систематичні виступи лідерів партії – дало змогу швидко заявити про існування партії.

Свій початок «Національний корпус» бере з 14 жовтня 2016 року  коли було оголошено офіційно про перейменування політичної партії «Патріот України». «Національний корпус» тоді об`єднав у собі ряд патріотичних, волонтерських організацій, які безпосередньо тим чи іншим шляхом приймали участь у протидії військовій агресії РФ. Лідером руху було обрано А.Білецького.

Після утворення фактично нової партії, було розпочато рух на формування регіональних осередків для активного ведення політичної діяльності, а також юнацьких таборів аби виховувати патріотичні настрої  серед молоді. Наразі «Національний корпус» представлений майже у всіх  регіонах України.

Проте нинішня діяльність партії, в першу чергу її лідерів, дещо почала насторожувати громадськість, особливо в націоналістичних колах. Зокрема, у громадян почала складатись думка, що за патріотичним прикриттям ховається звичайний інструмент для використання в інтересах окремих груп чи осіб.

«Національний корпус» з початку заснування позиціонує себе сповідувачем націоналістичної ідеології. В основу української націоналістичної ідеології (насамперед політичного націоналізму) зазвичай вкладається дотримання певних принципів – розвиток української самостійної держави за національним принципом (здебільшого титульної нації), захист самобутності, виховування національної свідомості. Український націоналізм є дещо своєрідним та характеризується консервативністю.

В основу ідеологієї Національного корпусу, як заявлено партією, лягла праця М.Сціборського «Націократія», а також деякі постулати українських ідеологів націоналізму як Д.Донцова, Ю.Липи та Я.Стецька.

Проте чи справді практична діяльність «Національного корпусу» відповідає  заявленим ними принципам націоналізму? На цьому питанні варто було б зупинитись детальніше та проаналізувати їх публічну діяльність з точки зору дотримання «Національним корпусом» заявленою ідеології.

Як відомо ідеологи українського націоналізму творили ідею в умовах боротьби за незалежність України і М.Сціборський не є виключенням, а тому основною і тому в основу ідеї лягла боротьба за самобутність нації та протидії зовнішнім шовіністично-імперським зазіханням. Однак, лідери «Національного корпусу» неодноразово помічались у медійній співпраці з структурами, які ніяким чином не асоціюються з дотриманням активної проукраїнської позиції.

Неодноразово українці помічали участь лідерів «Національного корпусу» на телевізійних каналах асоційованих з В.Медведчуком. Невже принципи, ідеї, декларовані  М.Сціборським, заохочували до співпраці з силами опозиційними до всього, що ідентифікується з українським та є активними відвідувачами столиці країни-агресора?

Український медіа простір фактично поділений між відомими представниками бізнес-структур, які використовують ЗМІ у власних корисливих цілях, PR кампаніях, а також у політичній боротьбі напередодні виборів. Зазвичай зазначені процеси супроводжуються запрошенням окремих лідерів громадської думки та озвучуванням підготовлених тез. Телеканали, які пов`язують з В.Медведчуком, на сьогодні займають майже чверть всього інформаційно-політичного ефіру. Навіть здавалося б патріотичні гасла, які озвучуються на цих каналах в більшості випадків є специфічно підібраними для створення необхідної картинки «шоу» та в подальшому використовуються для дискредитації всього українського. Тобто, участь запрошених осіб чітко відповідає редакційні політиці каналів та узгоджується з їх фактичними власниками.

Систематична участь представників «Національного корпусу» на ефірах таких каналів дає підстави вважати їх дії цілком узгодженими з власниками та редакційною політикою. Фактично «Національний корпус» перейшов у стан співпраці з ретрансляторами російської пропаганди в Україні, що авжеж не відповідає ідеологічним принципам українському націоналізму.

Співпраця з проросійськими силами не є чимось новим для «Національного корпусу». Не так давно українці обговорювали активну медійну співпрацю з таким одіозним представником проросійського блогера А.Шарія – А. Бєлоглазовою.

Журналістка ресурсу «Шарий.нет», а нині голова політичної партії «Партія Шарія» систематично помічалась на урочистих заходах «Національного корпусу», а також здійснювала медійний супровід їх заходів.

Нещодавно розгорівся скандал навколо А.Бєлоглазової щодо її участі у заходах «Национально освободительном движении» Росії, де вона активно святкували з представниками відверто антиукраїнського руху річницю анексії Росією АР Крим.

Реальна співпраця «Національного корпусу» в медійному просторі з проросійськими силами знову ж таки ставить під сумнів  належність партії до справді націоналістичного руху, а патріотичні гасла, якими супроводжується діяльність партії – можуть виявитись лише звичайною ширмою та використовуватись для дискредитації справжніх патріотичних сил України.