Мир понад усе

12 липня 2020 року українська спільнота була стурбована новинами щодо бойових зіткнень між Вірменією та Азербайджаном. Збройна сутичка на кордоні двох країн призвела до людських втрат з обох сторін, зініціювала нарощення військового потенціалу в регіоні та поставила під загрозу життя і здоров’я місцевого мирного населення.

Конфлікт між країнами триває не один десяток років. Протистояння відбувається як на політичному та економічному рівнях, так і на етнічному та релігійному підґрунті – де як не на кордоні Вірменії та Азербайджану можна спостерігати справжнє протистояння християн та мусульман в ХХІ столітті.

Українці, як ніхто інші, гостро відчувають і ясно розуміють, що означає мати неспокійного сусіда біля своїх кордонів. Колись дружна до України Росія сьогодні пішла війною на наш народ та принесла з собою біль і втрати. Як результат – тисячі знедолених сімей, які лишились без близьких людей, житла, роботи та віри в майбутнє.

Чи може Україна спокійно спостерігати за тим, як між Вірменією та Азербайджаном постає загроза відкритої війни? Звісно ні. На міжнародній політичній арені Україна завжди дотримувалась норм міжнародного права, визнає цілісність та недоторканність незалежних держав та їх кордони. Гостинність та толерантність українського народу дозволила знайти дім чималій кількості народностей, з представниками яких нам довелось здолати чимало історичних сходинок до своєї незалежності. Україна стала другою Батьківщиною для татар, німців, грузинів, греків, вірменів, азербайджанців та сотні інших народностей. А державні інститути щодня працюють над поверненням миру в країну.

Україна підтримує суверенітет та недоторканність Вірменії та Азербайджану, закликає вищих державних керівників двох країн консолідувати свої сили навколо примирення та нівелювання конфлікту. Приймаючи до уваги присутність в Україні, як на нейтральній території багаточисельних громад вірмен та азербайджанців, варто об’єднатись та спільними зусиллями донести слова примирення до своїх співвітчизників. Історичні негаразди між вірменським та азербайджанським народами вже давно викарбовані на меморіалах пам’яті, записані на сторінках підручників, описані в літературі та звучать на вустах старожилів. Однак не варто нав’язувати війну прийдешнім поколінням, потрібно подбати про їх безпеку та щасливе мирне майбутнє. Проживаючи на території України, незалежно від національності чи віросповідання, потрібно чітко дотримуватись законодавства, та попереджувати діяльність, спрямовану на розпалювання міжетнічної чи міжконфесійної ворожнечі. Сьогодні мир – це справа кожного.

Author: Onview