«Місіонери» чи «іммігранти»?

Релігія в усі часи та у всіх народах відігравала важливу роль в житті людини. Віросповідання впливало на всі аспекти життя – від виховання дітей і створення сім’ї до заснування держав та ведення війн. Віра об’єднує цілі народи і таким чином може визначати політику держави.

В Україні на даний час склались чи не найсприятливіші умови для представників різноманітних течій та конфесій. Ментальність українського народу, його бажання до мирного співіснування та повага до світової спільноти забезпечила Україні статус справжньої правової держави, в якій неможливі переслідування та гоніння за релігійною чи етнічною ознакою.

Саме в такому середовищі хотіли б поширювати Боже слово іноземні місіонери, які за покликом душі приїздять до України та допомагають місцевому населенню у релігійних громадах. Іноземні місіонери, в свою чергу, здобувають авторитет серед місцевих мешканців, які перетворюють їх мало не в пророків.

Найгірше те, що такий порядок речей все частіше використовується іноземним духовенством, як спосіб вирішити особисті проблеми, рішення яких не завжди відповідає чинним нормам Законів України. Зокрема, останнім часом все частіше фіксуються випадки запрошення духовенством релігійних об’єднань іноземців, які не є представниками релігійних конфесій та не проводять місіонерської діяльності, не дотримуються передбачених законодавством вимог перебування в Україні, а в окремих випадках причетні до проведення антиукраїнських та інших протиправних проявів. Натомість, під прикриттям релігійної діяльності, іноземці облаштовують в Україні своє приватне життя, налагоджують бізнес, сприяють масовому приїзду співвітчизників.

Але найзаповітніша мрія будь якого «пророка» – знайти дружину в Україні, зцілити її вірою в Господа та народити дітей.

Сучасне суспільство не осуджує громадян за шлюб з іноземцем чи представником іншої конфесії. А от правоохоронні органи можуть і засудити – якщо в діях іноземних осіб виявлять ознаки незаконної легалізації.

Насправді нічого складного – іноземець виявляє бажання здійснити місіонерську поїздку за кордон та отримує право на проживання в тій чи іншій країні на певний період, і все – справу зроблено. Далі лишилось знайти хороший вуз для отримання освіти, інвестувати у вигідний бізнес, знайти собі супутницю життя, а ще час від часу з’являтись на богослужіннях громади, яка несе за тебе відповідальність.

Часто такі місіонери маніпулюють громадою, в результаті чого вони навіть живуть за її рахунок.

Діяльність таких осіб наносить шкоду не лише окремим громадянам, а і суспільству в цілому, оскільки діяння з особистою вигодою призводить до недовіри представникам тих чи інших конфесій та загострює міжконфесійні взаємовідносини вірян.

Віруючі люди часто не помічають корисливих мотивів таких «лжепророків» та дозволяють використовувати себе, даруючи можливість псевдорелігійним діячам заробляти на вірі населення.

Отже, як глибоко віруючим громадянам не натрапити на таких «лжепророків»? Відповідь проста – вимагати від своїх священнослужителів, пасторів чи релігійних лідерів неухильно дотримуватись Законів України при запрошенні до громади іноземних місіонерів, слідкувати за іміджем громади, не допускати можливості використання релігійної громади як чергову сходинку у досягненні корисливих цілей.

Повага до державних звичаїв та законів лише сприятиме налагодженню корисних зв’язків з міжнародною спільнотою, а не закриватиме кордони.

Author: Onview