Після 12 років служби у бразильському пожежно-рятувальному корпусі 34-річний доброволець із позивним “Трасанте” приїхав до України зі штату Санта-Катаріна на півдні Бразилії. Він вирішив захищати те, у що вірить, та водночас — на власному досвіді пізнати реалії війни, що стала однією з найінтенсивніших у сучасній історії.
Нині Трасанте служить у складі 159-ї механізованої бригади разом з українськими та іноземними побратимами. За його плечима — багаторічний досвід роботи в екстрених ситуаціях і порятунку людей. Водночас в Україні він сам продовжує вчитися, переймаючи досвід фахівців із різних країн світу. Для нього Україна — не просто місце служби, а унікальна школа сучасної війни.
Досвід та мотивація
У минулому Трасанте відслужив один рік у бразильській армії, після чого перейшов до пожежно-рятувальної роботи. Відтоді він 12 років пропрацював у Військовому корпусі пожежників Бразилії, спеціалізуючись на проведенні рятувальних операцій.
Останні вісім років Трасанте також займався підготовкою спеціалістів до проведення рятувальних операцій у міських умовах та віддалених районах. У Бразилії він пройшов медичну підготовку, досвідом якої тепер хоче ділитися в Україні вже як бойовий медик:
“Я приїхав, тому що побачив тут можливість не лише захищати ідеал свободи, який я поділяю, а й поглибити свої знання про те, що нині є найкривавішою війною в сучасній історії”.
Приїзд і підготовка в Україні
Свій контракт в Україні бразилець підписав у березні 2026 року. Відтоді він проходить підготовку, зокрема БЗВП, навчання у складі підрозділу та тренінги за своєю спеціальністю:
“Від самого початку Україна забезпечує ґрунтовну програму підготовки, щоб військовослужбовці не потрапляли на фронт, не маючи розуміння того, що на них там чекає”.
Безпека є одним із головних пріоритетів під час підготовки:
“Ми проводимо навчання з бойовими набоями, а також тренування зі страйкболу та пейнтболу. Все спорядження, яке надають навчальним групам, має високу якість. Від самого першого дня ми отримуємо всю необхідну увагу та підтримку. Якщо хтось отримує травму, медична допомога також доступна одразу”.
У бригаді, яку Трасанте обрав для служби, він має ще одну важливу перевагу — його безпосередні командири є бразильцями. Завдяки цьому система підготовки враховує мовні та культурні особливості іноземних військовослужбовців:
“Мої командири — з Бразилії тому я не маю труднощів ані з навчанням, ані з підготовкою. Наше старше командування — українці, але вони докладають усіх зусиль, щоб ми розуміли всі накази та інструкції.
Попри мовний бар’єр, я жодного разу не почувався розгубленим через те, що не розумів наказу. Навпаки, і українські, і іноземні військовослужбовці тут надають великого значення чіткій та ефективній комунікації”.
Міжнародна сила зі спільною метою
У складі 159-ї механізованої бригади створено два батальйони для іноземних військовослужбовців — один для іспаномовних, інший — для португаломовних:
“Кожен, хто приїжджає сюди, має власні ідеали та мотивацію. Але нас об’єднує спільна мета — протистояти тому, що відбувається проти свободи України”.
Для Трасанте міжнародний склад підрозділу є важливою частиною цього досвіду:
“Ми — професіонали з різних куточків світу, які борються за один і той самий ідеал. Кожен із нас докладає зусиль, відповідно до своїх можливостей, щоб удосконалюватися й надавати найкращу можливу підтримку спільній справі”.
Враження від України
Перше враження Трасанте від України сформували її організованість та гостинність людей:
“Коли я приїхав в Україну, у мене вже було конкретне місце, куди я мав прибути. На випадок надзвичайної ситуації в мене були заздалегідь підготовлені геолокаційні точки, а також контакти для екстреного зв’язку — як із людьми тут, так і в Бразилії”.
Він описує Україну як дуже красиву країну, чия культура одразу привернула його увагу. Попри війну, його особливо вразила гостинність людей:
“Куди б ми не приходили — у магазин чи інші заклади — люди швидко розуміють, що ми іноземці. Вони намагаються зробити все, щоб ми могли нормально порозумітися — чи то коли замовляємо їжу, просимо води або просто намагаємося щось зробити. Їхня гостинність справді вражає”.
Його також приємно здивував високий рівень безпеки та постійна присутність поліції на вулицях:
“Попри війну, рівень звичайної міської злочинності тут дуже низький, тож безпека — ще одна річ, яка мене тут вразила”.
Стійкість українців
Але найбільше Трасанте захоплює стійкість і рішучість українців:
“Сьогодні ми бачимо людей, які тренуються на стрільбищах неподалік і могли б залишити країну. Але вони досі тут — захищають свої ідеали та свій народ. Це дуже мотивує”.
Життя в умовах війни
Єдине, що йому не подобається в Україні, — це сама війна:
“Хоча війна може створювати певні можливості, вона водночас позбавляє людей звичайних радощів, доступних у мирних країнах”.
Нічна комендантська година, повітряні тривоги та необхідність ховатися в укриттях стали частиною повсякденного життя:
“Навіть у відносно безпечному місті постійно відчувається напруження, адже атака може статися будь-якої миті”.
Що далі
Дивлячись у майбутнє, Трасанте сприймає Україну як унікальне джерело професійного досвіду:
“Тут ми маємо можливість навчатися й працювати разом із висококваліфікованими фахівцями з різних країн. Навіть мовні відмінності розширюють наш словниковий запас і відкривають можливості для роботи на міжнародному рівні”.
Наразі він має намір продовжувати навчатися протягом усього терміну свого контракту і розглядає можливість залишитися в Україні, аби ділитися здобутими тут знаннями:
“З досвідом, які я здобуду тут, в Україні, переді мною відкриється багато нових можливостей”.
Водночас його головний принцип залишається незмінним:
“Служити й захищати”.
Дізнатися більше про іноземних добровольців у лавах Збройних Сил України та та приєднатися до них можна на офіційному сайті:https://ildu.mil.gov.ua/uk
Дізнатися більше про 159-ту окрему механізовану бригаду Збройних сил України та приєднатися до неї можна на офіційному сайті:
https://159ombr.army/#awb-oc__215
Текст: Дмитро Толкачов
Відео, фото:Дмитро Толкачов, Олександр Беккер
