Українська повстанська армія є одним з символів боротьби українського народу проти тоталітарних зазіхань сусідніх країн. Роль їх вояків, боротьбу за незалежність України в часи більшовизму висвітлювалась в руслі «антифашистської пропаганди» та зводилось до т. зв. виключної участі українців у війні проти «союза государств». Відповідно до позиції Інституту національної пам’яті, називати Українську повстанську армію лише однією зі сторін, що приймала участь у війні – не достатньо, оскільки боротьба УПА була визвольним рухом і єдиною армією, що воювала в той час за незалежність України.
Викривлене бачення історії і до сих пір є елементом пропаганди в ряді країн, особливо в РФ. Не секрет, що російська пропагандистська машина використовує Українську повстанську армію в публікаціях по дискредитації історичної пам’яті нашої держави, відносячи повстанський рух до звірст нацизму. Проте, в РФ систематично замовчується участь росіян у війні на боці Гітлера. Так, влітку 1944 року особисто А.Гітлер прийняв рішення створити РВА (рос. РОА) під командуванням генерала Власова. Цьому передував з’їзд Комітету визволення народів Росії, керівником якого і став Власов. В маніфесті проголошувалось обєднання всіх антирадянських сил, включно з мігрантами, східні формування для побудови «нової Росії проти більшовиків і експлуататорів». Того ж дня і було проголошено про створення РВА. Формування ж самиз дивізій розпочалось наприкінці 1944 року.
За достовірними даними, до кінця війни вдалося сформувати «…дві моторизовані дивізії, резервну бригаду, інженерний батальйон і кілька офіцерських шкіл – загальною чисельністю близько 50.000 бійців. Також, в РВА були включені: 15-й кавалерійський корпус генерал-лейтенанта X. фон Паннвіца, що діяв в Хорватії, розташований в Північній Італії Козачий Стан під командуванням похідного отамана Т.І.Доманова і Російський Охоронний Корпус генерал-лейтенанта Б.А.Штейфона, що дислокувався в Югославії….» А в 1945 році Гітлер передав повністю командування генералу Власову над всіма збройними силами російськими формуваннями.
Інформація про масову участь росіян в війні на боці Німеччини не є популярною темою і зводиться лише до окремих персон про, що не можна сказати по відношенню до українців, де ледь не кожен прирівнюється до «зрадника».
Нюрнберзький процес чітко визнав осіб, причетних до діяльності РВА посібниками режиму Гітлера, тоді як Українську повстанську армію та її членів, не були визнано Трибуналом як злочинну.
