“А хіба буває інакше?”: як учні ліцеїв у Боярці й Шептицькому обирають, що вивчати

Як виглядає профільне навчання – приклад ліцеїв і відгуки учнів

!function(o,c){var n=c.documentElement,t=” w-mod-“;n.className+=t+”js”,(“ontouchstart”in o||o.DocumentTouch&&c instanceof DocumentTouch)&&(n.className+=t+”touch”)}(window,document);

(function(w,d,s,l,i){w[l]=w[l]||[];w[l].push({‘gtm.start’:
new Date().getTime(),event:’gtm.js’});var f=d.getElementsByTagName(s)[0],
j=d.createElement(s),dl=l!=’dataLayer’?’&l=’+l:”;j.async=true;j.src=
‘https://www.googletagmanager.com/gtm.js?id=’+i+dl;f.parentNode.insertBefore(j,f);
})(window,document,’script’,’dataLayer’,’GTM-WW7B57′);

window.dataLayer = window.dataLayer || [];
function gtag(){dataLayer.push(arguments);}
gtag(‘js’, new Date());
gtag(‘config’, ‘G-XCGJECRG1J’);

Спецпроєкт “Старша школа”

“А хіба буває інакше?”:як учні ліцеїв у Боярці й Шептицькому обирають, що вивчати

спецпроєкт

18 липня 2025

Боярському академічному ліцею “Гармонія”, що на Київщині, – 25 років. Профільне навчання тут упроваджують із 2008 року.
Кожен випускник і випускниця 9 класу мають право обирати, які предмети вивчати поглиблено в 10 та 11 класах, а також – учителів, профільні уроки яких відвідуватимуть. Відповідно, в кожного й кожної – власний розклад.
Процес створення індивідуальних розкладів кропіткий як для учнів, так і для учителів, проте, за словами директорки, саме це батьки та учні вважають перевагою.

“Нещодавно учень, який разом зі мною брав участь у фестивалі кар’єри, сказав: «Я навіть не уявляв, що в інших школах учні навчаються по-іншому». Для нього було відкриттям, що в інших школах вивчають 20 предметів на одному рівні. Наші діти не уявляють, як це – коли немає змоги вибирати для поглибленого навчання предмети, які тобі подобаються. А ті діти, які приходять у ліцей з інших шкіл і мають із чим порівняти, повторюють, що справді цінно вчити те, що любиш”, – каже Віра Щеголь, директорка Боярського академічного ліцею.

На кінець 2024/2025 навчального року 384 учнів і учениць 10 і 11 класів виявили бажання навчатися в старших класах ліцею. Загалом у ліцеї навчаються всі ланки – від початкової до старшої школи – 2147 учнів і учениць. Школа – велика, тож у старшої є своє крило.
Натомість у Ліцеї імені Тараса Городецького Шептицької міської ради, що на Львівщині, навчаються лише учні 10–11 класів – понад 600. Ліцей працює з профілями вже четвертий рік, їх пропонують 7.
Заклад освіти – один із першопрохідців на Львівщині, які вже готові до реформи старшої школи. З 2027 року навчання у всіх ліцеях України буде організаційно наближеним до того, як працюють ліцеї в Шептицькому й Боярці. Проте в академічних ліцеях навчатимуться лише учні й учениці 10–12 класів.
У четвертому тексті із серії спецпроєкту читайте докладніше про те, як працюють ліцеї в Боярці й Шептицькому, що про це кажуть учні та батьки й чому мати вибір – так важливо.

Як усе працює в Боярці

Як усе працює в Шептицькому

Що про це кажуть учні

Що говорять батьки

Як усе працює в Боярці

У Боярському академічному ліцеї підготовка до навчання в старшій школі починається із середньої, коли психологи й соціальні працівники спілкуються з учнівством, допомагаючи визначити сильні сторони й уподобання, а також звернути увагу на таланти.
У 9 класі є обовʼязковий профорієнтаційний курс “Людина і світ професій”, на якому розповідають про тренди на ринку праці, як підходити до свідомого вибору професії тощо.
Далі з 9-класниками, які хочуть навчатися в 10–11 класах Боярського ліцею, та їхніми батьками спілкуються керівництво та вчителі. Їм розповідають про навчання у старшій школі, як обирати профілі залежно від того, що дитина планує або зважаючи на хист, відповідають на запитання.

Згодом 9-класники отримують анкети з переліком обов’язкових предметів, серед яких можна обрати ті, що вивчатимуть поглиблено. Також є правознавство або друга іноземна мова, які можна обирати опційно, та запропонована кількість годин.
В анкеті є два стовпчики для 10 і 11 класів окремо. Один із них називається “стандарт” – зі вказаною мінімальною кількістю годин, а інший “профільно” – зі збільшеною кількістю. Кожен учень і учениця обирає, на якому рівні вивчатиме той чи інший предмет. У результаті навантаження має скласти від 36 до 39 годин на тиждень.
Наприклад:

Предмет

Мін. години

Макс. години

Англійська

Хімія

До того ж можна вивчати географію, фізику та хімію окремо, а можна – інтегрованим курсом: “Природничі науки”. Так само – історія України та всесвітня історія або інтегрований курс “Історія: Україна і світ”.
Наприклад, якщо учень чи учениця обирає для поглибленого вивчення математику та планує стати айтівцем / айтівицею, то не потрібно вивчати хімію, біологію і географію окремо та мати три оцінки. Натомість можна обрати інтегрований курс, отримати базові та прикладні для життя знання та вміння й зменшити навантаження. З реформою старшої школи таких курсів стане більше.

“Єдиний виняток – ми не даємо вибору для вивчення української мови. Вважаємо, що всі мають вивчати її на максимальному рівні – чотири години на тиждень. Зрештою, кожна дитина вибудовує свою освітню траєкторію. А ми отримуємо стільки анкет із побажаннями, скільки учнів навчатимуться в 11–12 класах. Тоді починається найскладніше – задовольнити потреби кожної дитини”, – пояснює Віра Щеголь.

Зрештою, учнівство обʼєднують у міжкласні групи – вони не привʼязані до класів, а мігрують між навчальними предметами, які обрали. Зважають також на психологічні особливості й на те, якому вчителю надає перевагу дитина. У Боярці займаються у групах по 10–20 учнів, залежно від предмета.

Оскільки діти з різних класів перетинаються в міжкласних групах, то мають змогу більше спілкуватися з однолітками. За словами директорки, це покращує комунікацію між учнями.
У першому семестрі 10 класу учні й учениці мають змогу змінити профільне вивчення предметів на стандартну систему. Адже учень чи учениця може, наприклад, обрати вивчення математики профільно, трішки повчитися і зрозуміти, що це занадто складно або не так цікаво, як здавалося. Буває, учень чи учениця розуміють, що під час стандартного вивчення предметів нудно й хочеться заглиблюватися в якісь конкретні.

“Ця система працює. Я викладаю профільно англійську мову, і в моїй групі просто-таки не стоїть запитання, чи хтось не зробив домашнє завдання. Його виконують усі. Бо право вибору мотивує учнівство до навчання і відповідальності”, – розповідає директорка ліцею.

Окрім цього, у Боярці проводять пари замість уроків. Адже учень чи учениця має змогу заглибитися в 3 предмети на день, а не в 7 різних. Наразі предметів багато, тому доводиться вписувати навантаження у шість днів, але реформа старшої школи це змінить.

“Ми працюємо так із дня заснування школи – і ще ніхто не жалівся. Буває, учні, які планують переходити до нас з інших шкіл, відмовляються від переходу, чуючи про це. Ми чекаємо від реформи розвантаження, адже з кожним роком навчання буде скорочено кількість обов’язкових предметів. Тоді й замислимося – можливо, 5 днів буде достатньо”, – говорить Віра Щеголь.

Реформа старшої школи передбачає також курси за вибором. Тож у Боярському ліцеї вже замислюються, якими вони можуть бути, щоби допомогти учнівству поглибити знання. Так, наприклад, учні матимуть змогу не лише поглиблено вчити англійську, а й обрати курс “Бізнес-англійська” абощо.

Як усе працює в Шептицькому

У Шептицькому, що на Львівщині, часткова реорганізація мережі шкіл почалася 2020 року, а комунікація про це – ще у 2019 році. Тоді міська рада почала прицільно працювати з учителями й батьками.
Наталія Запісоцька, директорка Ліцею імені Тараса Городецького Шептицької міської ради, пригадує: під час ковіду не можна було збиратися великою кількістю людей, тим паче в школах. Тому міський голова із представниками відділу освіти зустрічалися з учителями й батьками на подвір’ях шкіл. Спілкувалися, відповідали на запитання, спростовували міфи, пояснювали, чому дітям важливо мати вибір, навіщо потрібні профілізація та відокремлений простір для старших класів тощо. І поступово ті, хто були проти, змінили свою думку. Однак усе ж є судова справа з боку батьків, які не хотіли змінювати школу.
Так у місті залишився один ліцей, в якому навчаються виключно учні 10–11 класів. Ще один – у громаді. Решта – гімназії та одна школа для 1–4 класів.
Реорганізація відбувалася поступово. У 2020 році в ліцей прийшли лише охочі, але й інші школи набирали 10 та 11 класи. 2021 року жодна гімназія не набрала 10 класу, а ліцей – 5 клас, наступного року – ліцей не набрав 6 клас. В травні 2024 року з ліцею випустилися останні 9-класники.
Нині старша школа щороку адаптується до потреб учнів. У ліцеї функціонують 7 постійних профілів: математичний, фізико-математичний, хіміко-біологічний, українська мова, англійська мова, історія та інформатика.

“Неможливо ідеально знати 22 предмети. Але 8 – це реалістично. Профільність дає глибину й мотивацію. Такий підхід допомагає уникнути академічної недоброчесності й дає можливість зосередитися на тому, що справді цікаво”, – зазначає Наталія Запісоцька.

Щороку наповнення профілів конкретними предметами й кількість годин на тиждень змінюються залежно від уподобань учнівства. Наприклад, один 10 клас може мати інтегрований курс природничих наук (4 години на тиждень), а інший – окремі уроки (8 годин на тиждень). Те ж саме з курсом “Історія: Україна і світ”.

“Зміна наповнення дає змогу гнучко будувати програму, щоб вона відповідала інтересам, здібностям і потребам учнів. У ліцеї жодного року не повторювався навчальний план. Кількість класів у кожному профілі щороку різна: в 11 класі може бути два хіміко-біологічні, а в 10 – лише один. Цей підхід заснований на реальному виборі. Коли дитина обирає самостійно, вона має мотивацію вчитися”, – пояснює Наталія Запісоцька.

Якщо 4 роки тому, за словами директорки, майже всі трималися за свій клас і колектив та просили, щоб їх обʼєднали з тими чи іншими учнями, то тепер вони фокусуються суто на виборі профілю.
Цікаво, що коли профільність у ліцеї лише стартувала, на хіміко-біологічний профіль зголосилося 9 учнів. Уже до кінця року їх стало 12. Сьогодні таких учнів більше – спрацювало сарафанне радіо.

На початку 10 класу діти пишуть діагностичні роботи, щоби визначити рівень. А наприкінці навчального року в ліцеї проводять внутрішнє незалежне оцінювання, під час якого з одного класу в кабінеті може не опинитися жодної дитини, усі роботи зашифровані, а вчителі не знають, чиї роботи перевіряють. Це – щоби зрозуміти, чи учні вирівняли знання, чи можливо, комусь варто обрати інший профіль, а комусь – наздогнати базові знання.

“Учні й учениці задоволені навчанням у ліцеї. Їх багато, вони одного віку, зі спільними зацікавленнями. Ми маємо 2 музичні гурти, які мають репетиції з барабанами й електричними гітарами; надзвичайно потужне учнівське самоврядування – у них маса ідей, вони пишуть проєкти, надихають одне одного. Це інший рівень, ніж навчання у звичайній школі”, – розповідає Наталія Запісоцька.

Наталія пишається, що лише в цьому році 112 учнів нагороджено за перемоги в олімпіадах різних рівнів. І найважливіше те, що серед них багато випускників сільських шкіл, які продовжили навчання в ліцеї Шептицького.

Що про це кажуть учні

Вікторія Чемерис цьогоріч завершила 11 клас Ліцею імені Тараса Городецького Шептицької міської ради.

“Мені було важливо, щоб мій пріоритет у саморозвитку узгоджувався з розкладом, який я матиму в ліцеї. Тому можливість обрати – те, що треба. Під час вибору профілю у мене було дві вимоги: поглиблено вивчати іноземну мову і покращити володіння українською. Бо у знанні мови немає меж. Мій запит був задоволений на належному рівні”, – каже Вікторія.

Дівчина додає, що, обираючи профіль, важливо усвідомлювати, що ти чекаєш від нього. Наприклад, Вікторія не просто так обрала два інтегровані курси: природничий та історичний. Замість трьох годин фізики на тиждень клас Вікторії мав одну.

“Ми робили менший акцент на розв’язуванні задач, натомість вивчали дисципліну в гуманітарному розрізі: робили наголос на персоналіях, на тому, як вони почувалися в той чи інший період розвитку науки, як розвивалося наукове середовище. З інтегрованим курсом історії – те саме”, – говорить Вікторія Чемерис.

Серед переваг профільного навчання Вікторія виділяє фокусне спілкування з однолітками.

“Це значно цікавіше, аніж спілкуватися з людиною, яка проходить ту саму загальноосвітню програму, що й ти. По-своєму цікаво спілкуватися з людиною з іншого профілю. Адже можна почути щось унікальне, що було б припорошене шаром пилу без поглибленого вивчення. Загалом вибір профілю – це таке собі апробування нового, певне перестрахування перед тим, як зробити більш кардинальний крок у майбутньому”, – переконана Вікторія.

Нині дівчина на шляху до вступу на фах української філології.
Антон Блінов щойно закінчив 11 клас Боярського ліцею. Для профільного вивчення свого часу обрав англійську мову, математику, історію і правознавство, прицільно готуючись до вступу на радіотехнічний факультет КПІ.

“Я вибирав предмети, які мені найбільше подобаються та вдаються, і які мені буде цікаво вивчати. Великим плюсом було й те, що можна обрати вчителів профільних предметів. Якщо чесно, якби на тому чи іншому профілі, який я хотів вивчати, був вчитель, який мене не влаштовує, я б, мабуть, і не пішов туди”, – ділиться Антон.

Ще однією перевагою хлопець називає те, що наприкінці першого семестру 10 класу є змога змінити профіль. Каже, деякі учні користувалися цією можливістю. А ті, хто не змінювали, просто розуміли, що така можливість є, – і це надає психологічний комфорт, зменшує тиск на людину.

“Я чув, що інші однолітки вивчають понад 20 предметів на одному рівні. Це складно. Мені імпонувало, що я не приділяв великої уваги предметам, які мені нецікаві. Наприклад, біології або хімії. Того, що я виніс з інтегрованого курсу, цілком достатньо для життя”, – говорить Антон.

Що говорять батьки

Син Ірини Глушик нещодавно закінчив 10 клас Ліцею імені Тараса Городецького Шептицької міської ради. Він навчається в математичному класі, профіль обрав відповідно до вподобань. Старша донька також закінчила цей ліцей і вивчала математику профільно.

“Михайлу з дитинства подобалися технічні штучки: конструктори, будови, розрахунки. Так, у 8 класі в них був початковий поділ за профілями, де він обрав математику. І в 9 класі підтвердив свій вибір, хоча далеко не всі діти залишилися в математичному напрямі. Це було виключно його рішення, яке ми, батьки, щиро поділяли”, – розповідає Ірина.

Водночас, за словами Ірини, далеко не всі батьки радісно поставилися до зміни системи. Ірина ж вбачає серед переваг те, що дитина навчається в колективі, в якому поділяють її захоплення; що діти мають змогу поглиблювати свої знання, а отже, вдосконалювати сильні сторони.

“Ще один плюс – краща підготовка до профільних предметів на НМТ. І в профільному викладанні йдеться про фокусну спеціалізацію вчителів, оскільки вони займаються тільки дітьми 10–11 класів. А ще старшокласники міста так чи інакше перетинаються, і це теж гарна перевага на майбутнє. Також дитина не витрачає час, а батьки – гроші, на додаткові заняття. Останнє – немає перенасичення предметами”, – говорить Ірина Глушик.

Жінка розмірковує, що деякі батьки зустріли ідею профільності та відділеності ліцею з острахом, адже декому стало далі добиратися до закладу освіти.

“Але ж однолітки 10–11-класників, які обрали вступ до профтехів, часто їдуть навчатися в обласні центри й дають там собі раду, правда ж?” – переконана Ірина.

Ірина Глушик розповідає, що хоч уподобання сина часто змінюються, його зацікавив напрям кібербезпеки. Цей напрям для хлопця відкрив ліцей, коли вчителі запропонували долучитися до написання науково-дослідної роботи з теми.

“Я не знаю, чи обере він цей напрям згодом, але це вкрай цікавий досвід – мати можливість працювати з такими проєктами на рівні ліцею”, – завершує Ірина Глушик.

Тим часом Дмитро Блінов, син якого завершив 11 клас Боярського ліцею, вважає, що в профільності найважливіше – це, власне, можливість обирати.

“Ми почали розмовляти про вибір, коли Антон був у 8 чи 9 класі. Я сказав йому: «Подумай, чим ти хочеш займатися в житті. Від цього відштовхуватимемося». Зрозуміло, що він 30 разів змінював вибір – від хореографа до фізика. Але в 9 класі потрапив на день відкритих дверей і підготовчі курси в КПІ – і йому сподобалося. На цьому й зупинилися. Я задоволений, що мій син мав змогу обирати предмети для поглибленого вивчення. Бо якщо людина зосереджена на тому, що їй справді потрібно, їй легше, а рівень знань – вищий. Не розумію, які тут узагалі можуть бути недоліки”, – каже Дмитро.

Син Марини Просвірякової завершив 9 клас Боярського ліцею і лише обрав профіль. Жінка розповідає, що процес вибору профільних предметів їй здався прискіпливим та орієнтованим на учнів, а не на вчителів чи батьків. Адміністрація ліцею зібрала батьків 9-класників на загальноліцейні збори, де розповіли про особливості навчання в 10 класі, можливість обирати профілі, динамічні групи. Роздали анкети, які треба було заповнити разом з дітьми.

“Ми із сином подивилися на перспективу, що йому цікаво, чим би хотів займатися в майбутньому, й обрали серед профільних предметів українську мову, літературу, математику й історію. Йому наразі подобається напрям графічного дизайну. Водночас мінімізували інші предмети, щоб не перевантажувати та виділити час на додаткові курси з напряму. Я радію, що моя дитина мінімізує свої ресурси на те, що їй не потрібно, і максимізує – на те, що цікаво. Діти часто не розуміють, що не всі мають таку можливість, але круто, що з 2027 року вона буде у всіх старшокласників”, – завершує Марина Просвірякова.

Марія Булейко (Марковська)
Читайте також: ‍Реформа старшої школи: що змінюється для вчительства‍
“Краще хороша гімназія, ніж абиякий ліцей”. Усе про мережу академічних ліцеїв у громадах ‍”Профільна”: реформа старшої школи в україні.

Спецпроєкт Міністерства освіти і науки України виготовлено в партнерстві зі Швейцарсько-українським проєктом DECIDE – “Децентралізація для розвитку демократичної освіти”, що впроваджується в Україні консорціумом у складі ГО DOCCU та PHZH за підтримки Швейцарії.
©️ Міністерство освіти і науки України, 2025
©️ Швейцарсько-український проєкт DECIDE – “Децентралізація для розвитку демократичної освіти”, 2025

© 2007-2025, Українська правда.Текстові матеріали, розміщені на сайті life.pravda.com.ua, можна безкоштовно використовувати в обсязі не більше 50% за умови прямого посилання у підзаголовку чи першому реченні матеріалу.Матеріали з позначкою PROMOTED, СПЕЦПРОЄКТ, ЗА ПІДТРИМКИ публікуються на правах реклами.Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство “Інтерфакс-Україна”, не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства “Інтерфакс-Україна”.

window._io_config = window._io_config || {};
window._io_config[“0.2.0”] = window._io_config[“0.2.0”] || [];
window._io_config[“0.2.0”].push({
page_url: “https://life.pravda.com.ua/projects/starsha-shkola/a-hiba-buvaye-309289/”,
page_url_canonical: “/projects/starsha-shkola/a-hiba-buvaye-309289/”,
page_title: “А хіба буває інакше?: як учні ліцеїв у Боярці й Шептицькому обирають, що вивчати”,
page_type: “article”,
page_language: “ua”,
article_type: “article”,
article_publication_date: “Fri, 18 Jul 2025 13:00:00 +0300”
});