Уже четвертий день Україна дізнається подробиці інсценування смерті журналістаАркадія Бабченка.
Виявилося, що замовником злочину був підприємець Борис Герман, якого Шевченківський райсуд Києва вже взяв під варту.
За словам того ж таки Германа, за організацію вбивства відповідав В’ячеслав Пивоварник. Він начебто працює у фонді російського президента Володимира Путіна.
А роль “кілера” взагалі виконував ієродиякон православної церкви Олексій Цимбалюк, який сам написав про себе у Facebook.
Що цікаво, жоден із них не є росіянином. Усі троє – громадяни України.
“Українська правда” розбиралася, хто ці люди, чим вони займаються та чим відомі.
Праведний “кілер”
Олексій Цимбалюк, який у спецоперації СБУ виконував роль “кілера”, насправді добре відомий у колах добровольців та активістів.
Він був ієродияконом Української православної церкви Московського патріархату. Рукопокладений у 2006 році в Одеському Свято-Юріївському чоловічому монастирі, отримав ім’я Аристарха.
Пізніше він жив в інших монастирях і врешті переїхав на Закарпаття, де взимку молився в скиту, а влітку вів життя монаха-відлюдника в горах.
З початком російської агресії на Донбасі Цимбалюк кидає відлюдне життя і йде на війну. Спершу Олексій служив у відомому волонтерському медбатальйоні “Госпітальєри”. Паралельно брав участь в операціях Добровольчого українського корпусу “Правого сектора”.
У 2015 році в зоні АТО почали створювати спеціальні мобільні групи для боротьби з контрабандою, у яких об’єднували добровольців, волонтерів, СБУ, ДФС, десантників тощо.
У таку групу увійшов і Цимбалюк. Зона їхньої відповідальності була в “Секторі С” – це північ Донецької та захід Луганської областей. Там, як припускають його знайомі, Цимбалюк і навів зв’язки з працівниками СБУ.
Впродовж останнього часу Олексій буває на фронті наїздами. Часом, коли відбуваються якісь загострення, може брати участь у боях. Але це так само не на постійній основі.
Натомість Цимбалюка можна помітити під час різних акцій активістів чи добровольців у Києві.
Наприклад, саме Олексій був тією людиною, яка вилила банку зеленки на скандального організатора “тітушок” Юрія Крисіна, коли той переховувався в дитячій лікарні.
Цимбалюк дотримується “правих” політичних поглядів на життя. Так, він підтримував розгром грузинського магазинчика на київському ринку, власник якого побив військового пенсіонера. Цимбалюк виступає за вільний обіг зброї та дозволяє собі неполікоректні жарти.
Однак опитані УП знайомі Олексія відгукуються про нього досить позитивно.
“Ми знайомі з ним років чотири, ще з АТО. Нормальний мужик він. З принципами”, – сказав, наприклад, про Цимбалюка волонтер Роман Сініцин.
Олексій Цимбалюк про себе
(Цитати за фільмом “Аристарх”. Hromadske.doc):
“Я не свята людина, я дуже грішний. Палю. Можу покалічити когось. Але все треба робити з любов’ю”.
“Війну можна виграти і молитвою – війну одного праведника. Але я не настільки праведний, щоб допомогти молитвою. Тому я вирішив допомагати дієво”.
Дуже озброєний “контррозвідник”
Борис Герман – адвокат, український підприємець, виконавчий директор українсько-німецького спільного підприємства “Шмайсер”.
Йому 50 років, він киянин і походить не з простої сім’ї. Його батько – Лев Герман, у 90-х працював з бізнесменом Михайлом Бродським у концерні “Денді”.
“Він був віце-президентом концерну. Працював у мене з 94 по 98 рік”, – підтверджує в листуванні з кореспондентом УП Бродський.
Герман-молодший був помічником нардепа-соціаліста Михайла Гончарова та “регіонала” Ігоря Плохого. Щоправда, на нардепів Герман працював на громадських засадах.
За даними відкритих реєстрів, Борис Герман є директором і засновником одразу кількох підприємств, які спеціалізуються на оптовій та роздрібній торгівлі (ТОВ”ПРИВАТНА СПРАВА-2000″); професійній, науковій та технічній діяльності (ТОВ “ПРАВО”), операціях з нерухомим майном (ТОВ “СІ ФРУТ”).
Знайомі Германа описують його як палкого прихильника зброї.
“Фанат зброї. Дурень. Так і залишився в дитинстві”, – говорить про нього один зі співрозмовників видання.
Через любов до зброї в Германа виникали проблеми із законом. У 2016 році поліція звинувачувала його в незаконному поводженні зі зброєю. У тексті ухвали Печерського райсуду читаємо, що невстановлені особи поштою присилали Герману десятки коробок з патронами та приціл для гранатомета АГС -17.
Фігурував він і в іншій справі, яка датується квітнем цього року. Його підозрюють у підробці документів. Згідно з фабулою ухвали суду, Герман незаконно виключив з числа учасників підприємства “Шмайсер” одного з власників, який володів 40% статутного капіталу товариства, на користь іншого співвласника.
Тоді суд обрав Герману запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання.
Цікаво, але джерела в правоохоронних стверджують, що в момент затримання 30 травня Герман не дуже хвилювався, бо думав, що його затримують у рамках провадження про незаконне поводження зброєю.
“Він спокійно викликав адвоката. Адвокат йому каже: у країні дурдом, вбитий журналіст – живий. І тут Герман каже: “мені п***ць”. На жаль, на відео цього немає”,– переказує цей діалог один з високопосадовців силових органів.
Сам підозрюваний на засіданні суду 31 травня переконував, що працює на українську контррозвідку.
“Я співпрацюю з внутрішньою розвідкою з приводу виявлення на території України впливу Російської Федерації з приводу зміни влади України”, – сказав Герман.
Він запевняв, що його задачі полягали у вивченні потоків коштів, які приходять в Україну з Росії. Герман також стверджував, що “вбивство” Бабченка було частиною його роботи.
“Ми чудово знали, що не буде ніякого вбивства, що це все буде інсценовано… Усі дії, які були зроблені, були для того, щоб не було ніяких смертей і щоб виявити якомога більше зрадників”, – переконував він у залі Шевченківського суду.
Представники обвинувачення поки не коментують заяв підозрюваного і рекомендують звертатися виключно з офіційними запитами.
Молодий “кремлівський куратор”
На суді Герман заявив, що на нього вийшов його давній знайомий В’ячеслав Пивоварник, який працює в приватному фонді президента РФ Володимира Путіна.
У прокуратурі наразі не можуть ані підтвердити слова підозрюваного про його “кремлівського куратора”, ані спростувати. Посилаються на перебування в судовому процесі, і коментування може зашкодити слідству.
Герман стверджує, що Пивоварник не просто працює у фонді, а ще й спеціалізується на організації терористичних актів і державного військового перевороту на наступних виборах президента в Україні.
Втім, що саме слід вважати “приватним фондом Путіна”, підозрюваний не уточнював.
Однак, згідно з інформацією російського видання “The Bell”,людина зі згаданим ім’ям і прізвищем мала стосунок принаймні до 5 українських компаній. І сліди деяких з них напряму ведуть у Росію.
Сам Пивоварник не досить активний в інтернеті – у нього є профіль у заблокованій в Україні соцмережі “Одноклассники”, одним з друзів у якій у нього числиться Борис Герман.
Пивоварнику 34 роки. Навчався в Ужгородському державному інституті інформатики і Київському політехнічному інституті.
Був у ймовірного вербувальника і профіль у “ВКонтакте”, але він його видалив. Однак у кеші даних із соцмереж як місце проживання вказано російський Санкт-Петербург.
Більш детальну біографію Пивоварника можна знайти на сайті Seminars.management.com.ua.
У нього більше 8 років досвіду роботи в сферах зовнішніх зв’язків та навчання, він “завжди відкритий для нових можливостей та може знайти творчі рішення до абсолютно будь-якої проблеми”.
Пивоварник працював віце-президентом у київському офісі AIESEC – міжнародної неприбуткової молодіжної організації, що займається розвитком потенціалу видатної молоді.
На момент заповнення довідки він був керуючим партнером TALENTKAPITAL, яка надає освітні та консалтингові послуги.
Дані державного реєстру юридичних осіб вказують, що Пивоварник є керівником ще однієї компанії – “Громадська служба безпеки України”, що займається охороною громадського порядку та безпеки.
Співвласником цієї компанії є Сергій Єремійович Дєєв.
Повний тезка Дєєва фігурує в ЗМІ як діяч старообрядництва і називається координатором російського Фонду національної і міжнародної безпеки.
Цей фонд очолював колишній радянський генерал Леонід Шершнєв (помер наприкінці 2014 року). Він же виступав засновником націоналістичного фонду “Русские” і “Центр помощи соотечественникам из Новороссии и Украины”.
Пивоварник також числиться співзасновником у компаніях “Органік агро трейд” (займається торгівлею зерном) та “Глобальний контейнерний сервіс” (вантажний автотранспорт).
Далі примітніше. У компанії “Київська консалтингова група” Пивоварник також виступає співзасновником разом з іще 8 особами, серед яких є Борис Герман.
У 2012-2016 роках Пивоварник був генеральним директором українського ТОВ “Рускон-Україна”. Власником ТОВ значиться іноземна компанія Nrv Trade Services Ltd., директором якої в реєстрі британських компаній значаться Деніель О”Донохью та все той же Борис Герман.
“Українська правда” зателефонувала за вказаними на сайті компанії телефонами в Києві, однак співрозмовники відмовились розповідати про Пивоварника.
“Рускон-Україна” – спільне підприємство з російським оператором контейнерних перевезень. Власником російського “Рускону” є колишній депутат Держдуми РФ Сергій Шишкарьов, якого називають соратником і другом екс-віце-прем’єра Росії Дмитра Рогозіна.
Зв’язок фігурантів справи з Росією прослідковується очевидно. Однак навіть прямі контакти з сусідами та поїздки в Білокам’яну наразі не є доказами в суді.
Тому варто сподіватись, що Генпрокуратура і СБУ залишили про запас справді бронебійні аргументи, які стовідсотково доведуть причетність російських спецслужб до організації вбивства Бабченка.
Джерело: УП
