Літо 2026 року може стати для українського агросектору часом, коли вкладені в сезон гроші згорять у полі. Червень в Україні прогнозують теплішим за норму, а кліматичне явище Ель-Ніньйо може підштовхнути літо до гарячішого сценарію у Європі. Уже зараз у Франції та Британії побиті травневі температурні рекорди.
Усе це нагадує 2024 рік. На початку той сезон не виглядав катастрофічним, але потім посуха знищила частину врожаю пізніх культур. Найбільше постраждали кукурудза та соняшник, збір яких упав на 16% та 22% відповідно.
У 2026 році цей ризик повертається в гіршій економічній точці. На тлі війни в Ірані суттєво подорожчали пальне та добрива, які могли б полегшити вплив спеки. Чи витримає врожай повторення посухи 2024 року, якщо цього разу фермери зустрічають літо із слабшим запасом міцності і меншим простором для маневру?
Що з погодою
Укргідрометцентр очікує в червні 2026 року середню місячну температуру 19-23 градуси, це на 1,5 градуса вище за норму. Прогноз опадів – у межах норми. У 2024 році початок червня теж не віщував великої посухи. Удар прийшов пізніше: з кінця червня до початку вересня дві третини країни були із сухими ґрунтами.
Поза українським прогнозом фон для 2026 року також менш спокійний. Кліматична служба ЄС Copernicus Climate Change Service прогнозує для Європи тепліше літо. Для східних частин континенту очікується ризик нижчих за норму сезонних опадів.
Жителі ЄС уже відчувають ранню хвилю аномальної спеки. У Лондоні наприкінці травня фіксували температуру понад 35 градусів, а в частині Франції позначка термометра сягала 39 градусів. Всесвітня метеорологічна організація очікує, що глобальна температура у 2026-2030 роках буде рекордно високою і з великою ймовірністю один із цих років перевершить 2024-й як найтепліший рік в історії.
До цього додається фактор Ель-Ніньйо – тепла фаза природного кліматичного коливання в частині Тихого океану, яка змінює атмосферну циркуляцію і може збільшувати температуру далеко за межами самого океану. Американське Національне управління океанічних та атмосферних досліджень у середині травня оцінювало ймовірність формування цього явища до липня 82%.
Що з літом
Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) Денис Марчук розповів ЕП, що вартість весняно-польових робіт у 2026 році зросла на 20-25%. Найбільше подорожчали дизельне пальне (на 67%) та мінеральні добрива (на 35%).
Керівниця аналітичного центру Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) Світлана Литвин уточнила, що весняна сівба не відчула повного удару нових цін. Частину пального й добрив господарства купили заздалегідь, до різкого подорожчання. Проте цей запас не покриє весь сезон і наступні операції з підживлення та догляду за рослинами проходитимуть за новими цінами.
Читайте також
Соєво-ріпакове мито: як бійка Гончаренка та Гетманцева не врятувала аграріїв від мільярдних збитків
Якщо рахувати весь цикл вирощування зернових культур, наприклад, кукурудзи, то виробнича собівартість зросте на 13%. Підприємства вже трохи зменшують норми внесення добрив. Литвин пояснює це спробою втримати рентабельність, щоб господарства продовжували роботу. Хоча скорочення обсягів внесення добрив – це ризик для міцності сільгоспкультур перед очікуваною спекою в липні.
Великі й середні виробники мають доступ до кредитів, можуть купити ресурси раніше і довше їх зберігати. У малих господарств вужчий простір для фінансового маневру. Вони частіше закуповують добрива тоді, коли ціна вже зросла. “У малих фермерів немає грошей. Вони вносять 20-30% від потреби”, – каже Марчук.
Що з культурами
Найбільш небезпечний фактор для врожаю – спека. Марчук прив’язує ризик до липня, коли культури активно дозрівають. За його словами, соняшник має більший запас витривалості, але довга спека без дощів б’є і по ньому. Рослина втрачає олійність, засихає, а фермер втрачає тонни насіння і майбутній урожай.
Читайте також
Соняшник став збитковим. Хто платить за порятунок олійних заводів
Литвин пояснює ризики через фазу вегетації. Високі температури й дефіцит вологи шкодять усім культурам, але наслідки залежать від того, на який етап розвитку вони припадають. Кукурудза, соя та буряки реагують на спеку болючіше.
“Недостатні норми внесення добрив для підтримки стійкості рослин до високих температур та брак вологи однозначно знизять урожайність”, – каже він.
Частину цього тиску аграрії намагалися зняти ще до весняної сівби. ВАР та УКАБ в лютому просили Кабінет міністрів дозволити імпорт вапняково-аміачної селітри через морські порти. Асоціації оцінювали нестачу селітри 100-170 тис. тонн і попереджали, що дефіцит азоту може призвести до втрати 20% урожаю.
У березні ВАР також просила запустити Одеський припортовий завод для виробництва добрив і скасувати на них ввізне мито. Окремо асоціація закликала знизити акциз на пальне для аграріїв, посилаючись на практику Євросоюзу.
Що далі
Аналітика Мінекономіки не показує радикальної зміни очікуваного врожаю проти 2025 року. Проте невелике просідання виробництва пшениці та ячменю – на 4% та 10% відповідно – таки очікується. Кукурудза, яка найбільше залежить від літньої погоди, за прогнозом міністерства, триматиме баланс.
Якщо буде сприятлива погода, то середній рівень урожайності можна втримати навіть при скороченні норм внесення добрив, вважають співрозмовники ЕП. “Як бути? Сподіватися на себе і на те, що буде достатньо сонця та опадів. Посуха призводитиме до матеріальних втрат і скорочення господарств”, – каже Марчук.
Читайте також
Аномальна спека та два врожаї за сезон: як глобальне потепління вплине на економіку
За нормального літа дорожчі добрива й пальне скоротять маржу господарств. Вони витратять більше коштів, бо частина операцій подорожчає, але врожайність може втриматися на середньому рівні. Якщо липень буде посушливим, це вдарить по урожайності кукурудзи, сої, цукрового буряку і частини соняшнику.
