Київська польська діаспора глибоко стурбована наявною негативною тенденцією популяризації проросійських поглядів в своїх рядах паном Олегом Крисіним – керівником Київської культурно-просвітницької спілки поляків «Згода».
Інтелігентність та духовна культура, то лише зовнішня оболонка пана Крисіна. За короткий термін перебування у керівництві польської спільноти «Згода» він показав себе далеко не зразковою людиною. Відсутність лідерських якостей не привела до згуртування спільноти. Навпаки, яскраві особистості з цікавими ідеями були поза увагою пана Крисіна або піддавались критиці.
Збори польської спільноти відбуваються в стилі партійних радянських часів: ведуться паном Олегом дуже повільно та довго без поваги до присутніх. В спілкуванні з паном Олегом відчувається його неприязнь до української культури та українського народу. Та, навпаки, відчувається його симпатії до радянських часів, російської культури.
Члени спілки, які зацікавлені в розвитку добрих українсько–польських відносин не були підтримані керівником. Навпаки, була помітна його роздратованість. Зрозуміла причина, за якої не влаштовувала в роботі його віце-презес Юлія Ференцева. Бо вона весь час наголошувала на розвитку добрих відносин між польським та українським народами, та звертала увагу на багато спільного в культурах цих народів. Нею була організована фотовиставка архітектурних пам’яток польської культури в Україні та планувалась виставка українських пам’яток в Польщі. Проте керівник не схвалив це, а критично зауважив пані Юлії, що вона «працює на Україну». Це зауваження обурило переважну більшість колективу «Згоди».
Повагу до себе пан Крисін втрачав також після вечірок та заходів на яких був присутній на столах алкоголь. Помітна була тяга керівника до спиртного та інколи навіть надмірна.
Нові люди, які з’являлись в спільноті і нещиро цікавились польською культурою, повідомляли, що пан Крисін запрошував їх до спільноти для отримання «Карти Поляка», а за для власного додаткового заробітку, він надає їм додаткові грамоти, нагороди за внесок в розвиток польського етнічного середовища, затверджуючи їх задніми числами.
Постійні заклики всіх членів спільноти до відвідання лише костьолу св. Миколая є доказом про неповагу прав людини щодо її свобод.
Також, окремо хочеться відмітити найближчого посіпаку, в проросійському векторі пана Олега, керівника хору в «Згоді», а саме: пані Ольгу Карачарову. На своїй персональній сторінці в соціальній мережі «Facebook», можна помітити, що пані Ольга, являється членом низки проросійських груп (зокрема, «Группа поддержки Путина В.В.», «Женщина Кавказа жителям Кремля» тощо) та розміщує матеріали публікацій проросійської спрямованості. Зазначені дії викликають лише значне обурення у проукраїнської більшості колективу
Не байдужі члени польської діаспори не розуміють, чому такі люди до сих пір перебувають «у руля» спілки. Чому колеги по цеху, як з України, так і з Польщі закривають на це очі? Можливо такий перебіг подій їх влаштовує?
На даному етапі необхідно абстрагуватися від негативного впливу проросійських сил та ініціювати спільні культурні та економічні проекти для зміцнення дружніх українсько-польських відносин. Адже, стратегічно ми не маємо іншого виходу, окрім як залишатися найближчими союзниками!
Onview
