В Росії стрімко зростає кількість конфіскацій майна, що ще більше ускладнює перспективи вже сповільненої економіки, хоч і допомагає тимчасово поповнювати виснажену державну скарбницю.

Про це повідомляє агентство Bloomberg.

За оцінками спеціалістів, загальна вартість конфіскованого майна з 2022 року становила приблизно $49,5 мільярда. Лише за останній рік сума таких вилучень потроїлася.

З цієї суми майже половина припадає на стратегічно важливі підприємства, над якими Кремль прагне посилити контроль. Решта — активи в різних галузях, які часто продаються новим власникам, а виручка йде до бюджету. Загалом юристи нарахували 102 подібні справи.

Реклама:

Хоча це дає змогу уряду тимчасово поповнити бюджет і посилити контроль над економікою, така практика послаблює її стійкість та фактично знищує приватний сектор — той самий, що допоміг Росії витримати санкції та економічні удари після вторгнення в Україну у 2022 році.

Влада використовує різні підстави для конфіскацій — від порушень при приватизації в минулому, звинувачень у корупції чи екстремізмі до «захисту суспільних інтересів», кажуть юристи.

“Кремль одночасно вирішує дві задачі”, — пояснює економіст Андрій Яковлєв із Гарвардського університету. — “Конфіскація майна, яке потім продають, приносить нові надходження до бюджету і водночас формує нову бізнес-еліту, залежну від режиму”.

Реклама:

Минулого року федеральний бюджет отримав 132 мільярди рублів від продажу конфіскованого майна — в рази більше за запланований 1 мільярд. Більшість коштів надійшла від активів, відібраних Генпрокуратурою, зокрема автодилера Rolf та компаній у хімічній та аграрній сферах.

Міністр фінансів Антон Сілуанов заявив у березні, що хоче зберегти такий темп у 2025 році.

Проте, за словами Яковлєва, заміна досвідчених приватних власників людьми, чий успіх залежить лише від підтримки держави, неминуче знижує ефективність економіки.

Нагадаємо:

Уряд РФ фактично підтримав законопроєкт, який дозволяє арештовувати майно росіян, що виїхали за кордон і критикують владу: в травні документ уже схвалила Держдума у першому читанні.