Що треба знати, щоб реструктуризувати кредит, як піти на “канікули” і відтермінувати сплату позики.

Що сталось?

Світова коронокриза, яка у березні докотилась і до України вимагає від держави рішучих дій не тільки у медичній і соціальній сферах, але й у економічній.

Як казав президент США Дональд Трамп, не можна допустити, щоб вирішення проблеми коронавірусу стало гіршим, ніж сам вірус. 

Український уряд та парламент якраз працюють над цим питанням. Чи керуються вони ти самим принципом, який озвучував американський президент – питання риторичне.

Наразі депутати якраз працюють над великим “антикризовим” пакетом та змінами до бюджету, які будуть голосувати буцімто на вихідних. Всі ці заходи, мовляв, повинні допомогти пережити кризу бізнесу та населенню.

Першими преференціями для бізнесу та громадян від держави стали так звані “карантинні пільги”, за які Рада проголосувала 17 березня.

Відповідний законопроєкт №3220, зокрема, передбачає звільнення ФОПів від виплат ЄСВ (з 1 березня по 30 квітня), мораторій на податкові перевірки бізнесу, а також звільнення від штрафів та пені за прострочення виплат за споживчими кредитами (з 1 березня по 30 квітня).

“Карантинні пільги” для бізнесу: якою є справжня ціна перерви на пандемію

Якраз про це піде мова далі. Напередодні Національний банк на зустрічі з топ-менеджерами найбільших українських банків закликав фінустанови почати реструктуризовувати споживчі кредити та застосувати до них пільговий режим.

“Клієнти нервуються і просять реальних підходів реструктуризації. Починайте роботу вже зараз…Підхід може бути індивідуальним у випадку з корпоративними позичальниками та стандартним у випадку з роздрібними”, – наголосила тоді заступниця голови Нацбанку Катерина Рожкова.

Пізніше, 27 березня, НБУ надав детальні рекомендації банкам щодо встановлення “кредитних канікул”, а також тимчасово запровадив особливі правила застосування вимог Положення №351 “Про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями”. 

Що передбачають канікули?

Пільговий режим, який пропонує НБУ – це не припинення виплати відсотків, а лише їх відтермінування на час карантину. 

Банки можуть звільнити клієнтів від повернення основної суми кредиту на час карантину. Тобто, сам термін виплати кредиту продовжується. 

При цьому банки не припиняють нараховувати відсотки, адже паралельно вони нараховують відсотки за депозитами іншим клієнтам. Однак сплатити відсотки можна буде вже після карантину. Штрафи та пені на період карантину заборонені законом. 

Також, у складних випадках, клієнтам може бути запропонована капіталізація відсоткових платежів. У НБУ зазначають, що капіталізація дозволить бізнесу залишатися ліквідним, а фізичним особам – підтримувати необхідний рівень поточного споживання.

Підкреслюється, що порядок надання “канікул” залежатиме від конкретних випадків та домовленостей клієнту з банком.

На час реструктуризації банки не мають права підвищувати ставки по кредитах та не повинні вимагати комісій за проведення процедури. 

В Нацбанку вважають, що відновлення платоспроможності клієнтів, які потрапили у скрутне фінансове становище, відбудеться не раніше 3-го кварталу 2020 року.

Хто може реструктуризувати свій кредит?

Реструктуризації підлягають кредити, які справно, без прострочок, обслуговувалися позичальниками до 1 березня 2020 року.

Пільговий режим за кредитом можуть отримати громадяни та бізнес, які мають фінансові труднощі через карантин – всі, хто повністю або частково втратив дохід та роботу.

Банк має отримати від позичальника підтвердження фактів тимчасового зниження доходів або ж припинення роботи.

Заявки на “кредитні канікули” від середнього та великого бізнесу банки будуть розглядати індивідуально з урахування фінансової звітності, поточного стану клієнта та його вразливості до економічної ситуації в країні.

Не чекайте хороших новин: як карантин впливає на бізнес в Києві

Як піти на “канікули”? Спойлер: це можливо зробити онлайн

Важливо: автоматично “кредитні канікули” не працюють.

За задумом Нацбанку, банки повинні самостійно пропонувати пільговий режим для громадян та бізнесу, які втратили доходи через карантин.

Однак, якщо цього не відбулося, ви можете самостійно звернутися до установи, яка вас обслуговує, пояснити ситуацію та надіслати заявку на реструктуризацію. 

Це можна зробити навіть дистанційно. Якщо у вас беззаставний кредит, вашим погодження на реструктуризацію може бути запис телефонної розмови, заявка на сайті банку, повідомлення в чаті, пояснюють у НБУ. 

Банки повинні дистанційно опрацьовувати заявки. Їхати у відділення необов’язково.

Є банки, які уже пропонують “кредитні канікули”?

Першим на заклик регулятора “реструктуризуватися” відгукнулись державні Приватбанк та Ощадбанк.

Приватбанк запровадив “канікули” (за кредитами без простроченої заборгованості, так тими, які не були погашені вчасно) для клієнтів малого та середнього бізнесу і підприємців – з 1 березня до кінця травня.

Ощадбанк – для малого і середнього бізнесу – терміном до трьох місяців.

Чи можуть банки відмовити?

Звісно, банки діятимуть на власний розсуд. НБУ лише заохотив банки, для того щоб вони проводили реструктуризацію кредитів.

Це вигідно як самим банкам (демонструють клієнтоорієнтованість у скрутні часи і завдяки НБУ не несуть ризики), так і клієнтам, наголошують в Нацбанку.

“Якщо банки раніше боялися йти на ці реструктуризації, тому що вони тягнули за собою повноцінне формування резерву, що тягне вниз капітал, то зараз ми дозволили банкам не рахувати ці кредити, як дефолтні. Тобто ці кредити не матимуть ризику для капіталу.

Для банків головне – клієнти. Фінустанови зараз підуть їм на зустріч, дозволять реструктуризувати ці кредити на час карантину, а НБУ не змушуватиме формувати під ці кредити резерв”, – пояснюють у прес-службі НБУ.

Зазначимо, що під кожен кредит банки формують резерв, спираючись на Положення №351, яке і змінив Нацбанк спеціально під “кредитні канікули”.

До кінця вересня, НБУ не буде вважати що кредити, що реструктуризуються, є дефолтними 

Чи не нашкодять “канікули” самим банкам?

НБУ запевняє, що ні.

“На всі кредити, що будуть реструктуризовані до кінця вересня 2020 року, не поширюються ознаки дефолту. Це означає, що такі реструктуризації не створюють ризик для капіталу банків”, – коментує ризики регулятор.

Також у НБУ неодноразово наголошували про надліквідність української банківської системи.

Крапля валеріани від НБУ: Що відбувається з банками і курсом гривні

Тобто, борги позичальниками ніхто списувати не збирається?

Як наголошувала заступниця голови НБУ Рожкова, “кредитні канікули” — це не прощення боргів”, а лише їх відтермінування.

“Це як шкільні канікули – вони закінчуються, і потім треба знову входити в звичайний режим. Навіть у пільгових умовах кредити залишаються кредитами і за них треба буде сплачувати відсотки”, – коментувала вона.

Варто зазначити, що попри кроки назустріч від держави та банків, ваш кредит залишається вашою відповідальністю, тож і комунікація і ініціатива також повинні надходити від вас.

Джерело: УП