Війна в Ірані спричинила проблеми на глобальному ринку. Через блокування Ормузької протоки та воєнні ризики суттєво ускладнилися судноплавство та постачання на світовий ринок нафти, газу, добрив та засобів захисту рослин.
З Перської затоки походить третина світового імпорту добрив – переважно карбаміду та фосфатних добрив. Вплив та наслідки блокування значного обсягу пропозиції можуть відчути не лише країни, які купували їх на Близькому Сході.
Світові ціни на добрива вже відреагували на війну в Ірані різким зростанням, що створює ризики для аграріїв та вразливих споживачів в усьому світі. Аналітики попереджають, що подорожчання продовольства, спричинене кризою на Близькому Сході, може приректи на голод десятки мільйонів людей.
Як війна в Ірані впливає на світовий продовольчий ринок та Україну і чому блокада Ормузької протоки може піти на користь Росії?
Що сталося
На початку березня судноплавство через Ормузьку протоку майже зупинилося. Середня кількість проходів нею в лютому становила 129 суден на добу, а в перший тиждень березня впала до чотирьох суден в окремі дні.
Ормуз заблокований з вибірковим, контрольованим Іраном пропуском окремих суден. Крім того, є випадки прямих атак на цивільні судна, які намагалися прорвати блокаду. За два тижні березня сталися щонайменше 22 такі атаки.
Конфлікт зачепив виробництво енергоносіїв. Катар зупинив випуск скрапленого газу, що викликало ціновий шок у Європі. З 27 лютого по 19 березня газ подорожчав на 103%. Для ринку добрив таке зростання критичне, адже блакитне паливо – основна сировина для аміаку, з якого виготовляють усі азотні добрива.
The Fertilizer Institute оцінює, що країни Перської затоки прямо чи опосередковано забезпечують 49% світового експорту карбаміду, 30% аміаку і майже 50% світової торгівлі сіркою – ключовим компонентом для фосфатних добрив.
Війна в Ірані вплинула на весь хіміко-технологічний ланцюг виробництва добрив, що позначилося на всьому ринку, а не лише на окремих маршрутах постачання.
Ціни на добрива відреагували миттєво: аміак та карбамід подорожчали до 750 дол. (+8,7%) та 683 дол. (+32,4%) за тонну відповідно. За два тижні блокади протоки вартість доступних партій карбаміду в США та Канаді зросла на понад третину.
На цьому тлі Китай почав на 15 днів раніше, ніж зазвичай, випускати добрива з комерційних резервів, щоб запобігти дефіциту перед сівбою.
Крім того, ООН попереджає про ризик погіршення доступу до добрив для частини найбідніших країн, а Всесвітня продовольча програма (WFP) оцінює, що через подорожчання продовольства та пального близько 45 млн людей у світі, насамперед в Африці та Азії, можуть зіткнутися з гострим голодом.
Хто постраждає найбільше
Найсильніше збій вдарить по країнах, що найбільше залежать від поставок добрив з Перської затоки: Бразилії, Індії, Бангладешу та низці африканських імпортерів. Серед великих економік найуразливіша Бразилія. У 2025 році країна імпортувала 100% карбаміду, близько 41% якого йшов через Ормузьку протоку.
Індія за рік імпортувала добрив на 18 млрд дол. Близький Схід покриває понад 40% потреб країни в карбаміді та фосфатних добривах. Крім того, її власне виробництво теж постраждало через падіння обсягів імпорту газу з Катару.
Читайте також
Третя світова почалась. Поки що в економіці країн Близького Сходу
Тепер Індії доводиться вибивати винятки для проходу її суден через Ормуз. Частині Іран дозволив безпечно вийти з Перської затоки. “В Індії можуть бути проблеми, бо вона критично залежить від карбаміду. Там це б’є по продовольчій безпеці та економіці”, – вважає керівник проєкту “Інфоіндустрія” Дмитро Гордійчук.
У Бангладеші через дефіцит газу зупинилися чотири з п’яти заводів добрив.
Особливо вразливими виглядають окремі країни Африки. У 2024 році 54% всіх імпортованих Суданом добрив надходили морем з регіону Перської затоки. Від чверті до третини потреб Танзанії, Сомалі, Кенії та Мозамбіку покривав Близький Схід. Для цих країн криза означає зниження врожайності зернових культур.
Як блокада вплине на Україну
Україна не залежить від постачань добрив з країн Перської затоки, але це не захищає її від наслідків кризи. Добрива – глобальний товар. Коли трапляється дефіцит пропозиції, то ціни зростають в усьому світі.
“Основними постачальниками карбаміду в Україну є Азербайджан та Туркменістан. Хабом для аміачної селітри є Польща. Стабільно йдуть поставки з Болгарії”, – пояснює координатор комітету операторів ринку добрив УКАБ Євген Барков.
Блокада Ормузької протоки “виштовхує” покупців на альтернативні ринки, де товар купує й Україна. Тож хоча вітчизняні аграрії не імпортують добрива із Саудівської Аравії чи Катару, ціна росте. Удар кризи був би слабшим, якби Україна виробляла достатньо добрив. Проте у 2025 році працювали два з шести великих аміачних підприємств, а залежність від імпорту азотних добрив перевищувала 60%.
Читайте також
На земельному фронті без змін: сівба 2026 року проходить без втрат
Уразливість посилюють воєнні ризики, дорогі енергоносії та нестабільна портова логістика через удари РФ. За оцінкою Гордійчука, добрива формують до 30% собівартості зерна, але за невеликого дефіциту карбаміду в Україні (до 10% у 2026 році) ситуація в Перській затоці додасть до собівартості 3-5%.
Барков вважає, що наслідки будуть відчутнішими: через зростання цін на добрива собівартість вирощування пшениці та кукурудзи зросте на 7%, соняшника – на 5%.
Ціновий удар буде нерівномірним: ті, хто купили пальне та добрива завчасно, пройдуть сезон відносно спокійно, а інші заплатять нову ціну. В НБУ прогнозують, що через конфлікт на Близькому Сході українські імпортери у 2026 році можуть переплатити за імпорт добрив 140 млн дол. Для багатьох господарств, які живуть з мінімальним запасом міцності, такий удар може виявитися болісним.
Миттєвого удару “добривної кризи” по врожайності не буде, але якщо високі ціни та логістичні обмеження збережуться, то фермери почнуть економити.
Фактор Росії
РФ – найбільший експортер добрив у світі, тож вона може стати одним з найбільших вигодонабувачів кризи, каже Гордійчук. Москва намагається наростити експорт через далекосхідні порти, хоча ця логістика дорога й неефективна.
Повністю замістити обсяги, які ринок може втратити через війну на Близькому Сході, Росія не здатна через обмежені потужності, внутрішні зобов’язання з постачання і втрати від ударів по виробничій та логістичній інфраструктурі.
“Зростання цін на азотні та фосфорні добрива збільшить доходи Росії і посилить позиції в західній півкулі та на ринках Азії”, – каже Барков. Наприклад, Індія веде переговори щодо збільшення закупівель добрив у Росії, Білорусі та Марокко.
Читайте також
Трамп рятує Путіна? Війна в Ірані перетворилася на передишку для російської економіки
В УКАБ стверджують, що у країнах, які запровадили високі мита на російські добрива, ціни зростатимуть сильніше, ніж на ринках, куди російська продукція заходить без обмежень. Барков допускає, що ЄС може переглянути високі імпортні мита на російські добрива. Другий сценарій – російська продукція навіть з митом зрівняється в ціні з іншими пропозиціями, якщо європейський ринок піде вгору.
Що далі
Головний ризик блокади Ормузу полягає в перерозподілі доступу до добрив на користь тих, хто має гроші, резерви і політичну вагу. Великі імпортери зможуть “вибивати” винятки, переплачувати і перехоплювати партії.
Для України головна загроза полягає в подорожчанні добрив та проблемах, які можуть виникнути під час підживлення посівів, проте миттєвого дефіциту не буде. Ціновий тиск уже почався і найбільше його відчують ті, хто не зробив запасів.
Побічний ефект кризи – у політичному посиленні Росії на ринку, де дефіцит знімає моральні й санкційні обмеження. США вже зняли з РФ частину нафтових санкцій, тож інші країни можуть зробити це щодо добрив. Чим довше йтиме війна, тим активніше покупці братимуть доступний товар, а не політично прийнятний.
