Стрибки з трампліна
Старти тижня:
Субота, 14 березня
Холменколлен (Норвегія), HS 134, особистий турнір
Неділя, 15 березня
Холменколлен (Норвегія), HS 134, особистий турнір
Перші перемоги Дешвандена та Наїто у вітряному Холменколлені
Етап Кубку світу в Холменколлені цього року вийшов дуже проблемним з метеорологічної точки зору. До звичного для Осло густого туману додався ще й сильний і мінливий вітер, який створював дуже серйозні проблеми спортсменам. Тим не менше, обидва особистих турніри провести вдалося, хоч недільний – лише в одну спробу.
За таких складних погодних умов фактор вітрової лотереї був вагомим, і чимало грандів від цього постраждали. Почалося все з Маріуса Ліндвіка у п’ятничній кваліфікації. Через сильний порив вітру під час польоту норвежець ледь не втратив рівновагу та дивом уникнув падіння. На цьому проблеми для Маріуса не закінчилися. В Осло він ще й застудився, і на старт недільного турніру не вийшов.
Не оминули складні вітрові умови й інших зірок, включно з самим Доменом Превцом. У суботньому турнірі йому також довелося боротися не за спортивний результат, а за те, щоби уникнути травмонебезпечного падіння. Як результат – 42 місце. В неділю погодні умови погіршилися саме під кінець першої спроби, тому словенцеві знову не пощастило. Щоправда, цього разу він зумів бодай фінішувати у топ-10 – дев’яте місце.
Домен Превц
Skijumping.pl
При цьому, немає жодних сумнівів у тому, що причиною таких слабких результатів Превца в Холменколлені були саме вітрові умови – його феноменальна форма нікуди не поділася. Про це свідчать і дві перемоги в кваліфікаціях (у п’ятницю – розділена зі Штефаном Ембахером), і розгром суперників у першому тренуванні в п’ятницю.
Ну а обидва особистих турніри завершилися тим, що список стрибунів, які вигравали особисті старті на Кубку світу, поповнився новими членами. При чому, членами дуже віковими. В суботу перемогу здобув Грегор Дешванден. До цього в нього на рахунку було 6 подіумів на Кубку світу (всі – у віці 30+ років), і, чорт забирай, він цю перемогу заслужив.
Дешванден став третім найстаршим (після Норіакі Касаї та Таканобу Окабе) переможцем етапу Кубку світу в історії та рекордсменом за віком, у якому спортсмен здобув свою першу перемогу – тут Грегор перевершив досягнення П’юса Пашке дворічної давнини. Для Швейцарії це перша перемога на Кубку світу з 29 листопада 2014 року, коли Сімон Амманн у Руці розділив перше місце з тим же Касаї. Та перемога для обох стала останньою в кар’єрі.
В неділю ж перемогу здобув Томофумі Наїто. Якщо Дешванден у суботу став рекордсменом за віком, у якому стрибун здобув свою першу перемогу на Кубку світу, то японець за цим показником посідає третє місце.
Najstarsi debiutanci na najwyższym stopniu podium Pucharu Świata:35 lat, 15 dni – 🇨🇭Gregor Deschwanden, Oslo 14.03.202633 lata, 210 dni – 🇩🇪Pius Paschke, Engelberg 16.12.202333 lata, 21 dni – 🇯🇵Tomofumi Naito, Oslo 15.03.2026#skijumpingfamily #Oslo @Skijumpingpl pic.twitter.com/LvKUNJRcW2— Adam Bucholz (@Bucholz_Adam) March 15, 2026
Наїто став третім японським стрибуном, який перемагав на Кубку світу в поточному сезоні. Востаннє одразу 3 різних японці перемагали в одному сезоні Кубку світу ще в далекому сезоні-1998/99. Наїто – не єдиний японець, який виступив у Холменколлені дуже вдало. 3 і 4 місця на рахунку Наокі Накамура. Така стабільність за таких вітрових умов не може не вражати.
Що стосується лідерів збірної Японії, то Рен Нікайдо в суботу замкнув топ-5, а в неділю посів 18 місце. Рьою Кобаясі після суботнього 13 місця в неділю взагалі залишився без очок – 32-й результат. Попереднього разу Рьою пролітав повз топ-30 на Кубку світу два роки тому, і теж у Холменколлені.
Не залишилася без успіхів збірна Австрії. Доволі стабільним за таких погодних умов виявився Штефан Ембахер. Як уже було сказано вище, в п’ятничній кваліфікації він розділив перемогу з Превцом, а у двох особистих турнірах посів 10 і 6 місця. В суботу втретє в кар’єрі на подіум потрапив Максімільян Ортнер, а четвертим став Даніель Чофеніг. У неділю Ортнер лише замкнув топ-20, а Чофеніг узагалі залишився без очок.
В неділю двічі друге місце посів Анже Ланішек – і в кваліфікації, і в основному турнірі. При чому, в основних змаганнях словенець програв Наїто всього 0,1 бала. Востаннє переможця та 2 місце на Кубку світу розділило всього 0,1 бала 2 квітня 2023 року в Планіці, і тоді також не пощастило Ланішеку – він програв партнеру по команді Тімі Зайцу, який цього разу до Холменколлена не приїхав.
Анже Ланішек
Skijumping.pl
Недільна перемога стала першим у кар’єрі подіумом на Кубку світу не лише для Наїто, а й для Антті Аалто, який замкнув топ-3. Це перший з 2018 року турнір Кубку світу, в якому одразу два стрибуни вперше в кар’єрі піднялися на подіум. Тоді в Нижньому Тагілі це були Рьою Кобаясі та Штефан Ляйе.
Можна скільки завгодно говорити про лотерейність недільного турніру, проте успіхи Фінляндії в останні кілька тижнів – це таки закономірність. П’ятим став Ніко Кютосахо, при цьому, і він і Аалто фінішували у топ-10 і в суботу – 6 і 8 місця відповідно. Двох фінів у топ-5 одного старту Кубку світу не бувало з 18 грудня 2010 року, коли в Енгельбергу 3 і 5 місця посіли Матті Хаутамякі та Вілле Ларінто відповідно.
Все, що ми бачимо в останні кілька тижнів, виглядає як справжній ренесанс фінських стрибків. Проте, на жаль, він може виявитися лише яскравим епізодом – на тижні місцева лижна федерація оголосила про те, що співпраця з головним тренером Ігорем Медведом, який потрапив у алкоскандал на Олімпіаді, не буде продовжена.
Провалила етап у Холменколлені збірна Німеччини – жодного потрапляння у топ-10 за два дні. Двічі без очок залишився Фелікс Хоффманн, при чому, в неділю він ледве уникнув важкого падіння – його стрибок виглядав дуже небезпечно. При цьому, не можна сказати, що 0 очок Фелікса в Осло – результат лише несприятливих вітрових умов. Не можна заперечувати і той факт, що після Олімпіади його форма різко пішла на спад.
Фелікс Хоффманн
Skijumping.pl
Без очок залишився і Філіпп Раймунд. При цьому, в неділю він, подивившись на стрибок Хоффманна, просто відмовився виходити на старт. Суперечливе, проте зріле рішення людини, для якої власне здоров’я важливіше за метри та очки. В цілому, пам’ятаючи історію про те, як Філіпп торік відмовився від участі в етапі в Планіці через страх висоти, не дивно, що на таке рішення в Осло наважився саме він.
Єдиним позитивом для збірної Німеччини на етапі в Холменколлені можна назвати 25 місце в недільному турнірі Бена Баєра. Для нього це перші в кар’єрі очки на Кубку світу.
Двояке враження залишив і виступ на домашньому етапі збірної Норвегії. Так, підопічні Руне Велти були поза боротьбою за призові місця, проте позитиву теж чимало. В неділю представники національної групи Адріан Тон Гундерсруд і Йорген Олівер Стром набрали перші в кар’єрі очки на Кубку світу, а Ісак Андреас Лангмо вдруге в останніх трьох стартах потрапив у топ-10.
У неділю чільну десятку замкнув Тейт Франц – для нього це повторення особистого рекорду на Кубку світу. В цілому ж 20-річний американський талант під кінець провального сезону нарешті набрав непогану форму.
Тейт Франц
Skijumping.pl
Двічі за вікенд оновив особистий рекорд на Кубку світу Ілля Мізєрних – 16 і 15 місця. І знову ж таки: можна скільки завгодно говорити про лотерейність обох стартів, проте такі успіхи казаха не випадкові – 8 місце на Олімпіаді ще свіже в пам’яті.
Валентен Фубер у недільному турнірі не потрапив у топ-30, а після цього ще й отримав дискваліфікацію. Причина максимально незвична: француз помилково вийшов на старт у своєму бібі з попереднього етапу Кубку світу в Лахті. Через одного і того ж спонсора у верхній частині два біби виявилися дуже схожими за дизайном, і Фубер помилково захопив не той зі свого готельного номера перед стартом.
Що стосується збірної України, то в п’ятницю ні Євген Марусяк, ні Віталій Калініченко не зуміли пройти кваліфікацію. Хоча було зрозуміло, що за нормальних погодних умов Марусяк здатен на значно більше.
І в неділю Євген це довів – 28 місце в кваліфікації та 22-ге – в основному турнірі, яке стало для Євгена найкращим результатом у поточному сезоні. Варто визнати, що скасування другої спроби лідеру збірної України зіграло на руку. Мацей Кот і Йорген Олівер Стрьом, які розділили 29 місце, програли Марусяку всього 2,7 бала. Шанси Євгена в другій спробі втратити декілька позицій були точно вищими, ніж піднятися вгору.
Загальний залік Кубку світу:
Кубок націй:
Гірські лижі
Старти тижня:
П’ятниця, 13 березня
Куршевель (Франція), швидкісний спуск, чоловіки
Субота, 14 березня
Оре (Швеція), гігант, жінки
Куршевель (Франція), супергігант, чоловіки – скасовано
Неділя, 15 березня
Оре (Швеція), слалом, жінки
Куршевель (Франція), супергігант, чоловіки – скасовано
Три глобуси для Одерматта на проблемному етапі в Куршевелі
У чоловіків напередодні фіналу сезону відбувся швидкісний етап у Куршевелі, який отримав незвично пізній часовий слот у календарі Кубку світу. І така ідея виявилася невдалою. Етап у Куршевелі виявився дуже проблемним з погодної точки зору: з трьох запланованих гонок вдалося провести лише одну, п’ятничний швидкісний спуск. Обидва супергіганти були скасовані.
Скасування обох супергігантів дозволило Марко Одерматту достроково завоювати четвертий поспіль Малий кришталевий глобус у цій дисципліні. Сумарно за етап у Куршевелі швейцарець забезпечив собі одразу три глобуси. Подіум у п’ятничному швидкісному спуску приніс йому дострокові перемоги у загальному заліку Кубку світу та у заліку даунхілу.
Ну а виграв швидкісний спуск у Куршевелі Вінсент Кріхмайр. Друга перемога для зіркового австрійця у поточному сезоні, який може стати останнім у його кар’єрі. За словами самого Вінса, остаточно рішення він ще не ухвалив.
Вінсент Кріхмайр
Getty Images
Другим став Джованні Францоні, який програв Кріхмайру всього 0,09 секунди. Інший зірковий італієць, Домінік Паріс, дуже слабко пройшов нижню частину дистанції та посів у підсумку лише 15 місце. Флоріан Шидер на середині траси припустився помилки та зійшов із дистанції.
В тому ж складному віражі припинили боротьбу і два швейцарці – Франьо Фон Алльмен і Алексі Монне. Їхні помилки були практично ідентичними, при цьому Монне ще й доволі неприємно впав – на щастя, обійшлося без травм. Попри сходи двох зірок збірної Швейцарії, провальним виступ команди у швидкісному спуску не назвеш – третім, як уже було сказано вище, став Одерматт, а четверте місце посів Стефан Рогентен.
Відзначимо також сильний виступ словенців Міхи Хробата та Мартіна Цатера, які посіли сьоме та восьме місця відповідно. Для обох це найкращі результати у поточному сезоні. Попри це, не можна не визнати, що, порівняно з минулим сезоном Хробат дуже помітно здав.
Айхер повернула інтригу в боротьбу за Кубок світу
Дві поспіль невдачі Емми Айхер у швидкісних гонках на попередньому етапі у Валь ді Фассі, здавалося би, похоронили інтригу в боротьбі за Великий кришталевий глобус. Проте за підсумками етапу в Оре вона раптово ожила. При чому, це заслуга, перш за все, самої німкені, чий виступ перевершив очікування.
2 місце в слаломі – результат, який для Емми ще не можна називати буденним, проте і на сенсацію точно не тягне. А ось 4 місце в гіганті дійсно здивувало. Ця дисципліна завжди була найслабкішою для Айхер, і до етапу в Оре її особистим рекордом в гіганті було 10 місце в Шпиндлерув Млині в січні поточного року.
Емма Айхер
Getty Images
Що стосується Мікаели Шиффрін, то у слаломі вона знову розгромила суперниць, вигравши у Айхер 0,94 секунди. Проте від того, чи привозиш ти своїй суперниці 1 секунду, чи 0,01 секунди, нічого не змінюється: якщо вона фінішувала другою, то ти виграла у неї всього 20 очок. А днем раніше в гіганті американка Еммі несподівано програла, посівши 5 місце.
Виступ Шиффрін у гіганті залишив двояке враження. У першій спробі Мікаела йшла просто блискуче та, цілком імовірно, лідирувала би після першої спроби, якби не груба помилка під кінець, яка відкинула її аж на 12 місце. В другій спробі Шиффрін відіграла 7 позицій, проте не зрозуміло, чи варто такому результату тішитися.
З одного боку, Мікаела вперше за понад 2 роки продемонструвала переможний потенціал у гіганті, з іншого – втратила очки в боротьбі з Айхер там, де, здавалося би, повинна була нарощувати свій відрив. На фінал сезону в Норвегії Шиффрін їде з перевагою в 140 очок над Айхер. Такий запас усе ще дозволяє вважати американку явним фаворитом у боротьбі за Великий кришталевий глобус. Проте багато хто очікував, що після етапу в Оре боротьба за загальний залік перетвориться на просту формальність, але цього не трапилося. Шанси на апсет у Айхер хоч і не дуже високі, проте не теоретичні, а цілком реальні.
Мікаела Шиффрін
Getty Images
У боротьбі за Малий кришталевий глобус у гіганті все вирішилося вже в Оре – трофей достроково завоювала Юлія Шайб. Перед етапом у Оре в неї було 89 очок переваги над Каміль Раст. Швейцарка виграла першу спробу в Швеції та мала шанси на те, щоби зберегти бодай теоретичні шанси на титул. Проте в другій спробі Раст зійшла з дистанції, подарувавши Шайб і перемогу на етапі, і Малий Кубок світу.
Перший Малий кришталевий глобус для Австрії в жіночому гіганті за останні 10 років – з часів успіху Еви-Марії Брем у 2016 році. Брем після того перенесла важку травму та на колишній рівень уже не повернулася. Залишається сподіватися, що Шайб її долю не повторить.
Що стосується Раст, то вона етап у Оре занести собі в актив точно не може – в недільному слаломі вона лише замкнула топ-10. Врятувати збірну Швейцарії від провалу зуміла Венді Холденер, яка потрапила на подіум.
У гіганті третьою стала Еліс Робінсон, яка повернулася на елітний рівень у своїй коронній дисципліні після провальної середини сезону. Для новозеландки це перший подіум у гіганті в 2026 році. Сильний початок і кінець сезону при провальній середині – типова історія для Еліс. При цьому, як не дивно, її супергігант виявився менш чутливий до таких перепадів форми.
Еліс Робінсон
Getty Images
У гіганті топ-6 замкнула Зрінка Лютіч. Можна було подумати, що хорватка вибирається зі своєї затяжної кризи, проте в недільному слаломі – 8-й результат у першій спробі та схід із дистанції в другому раунді. Зійшла в другій спробі слалому і її партнерка по команді Леона Попович, яка у першому заїзді показала 17-й час. 22 місце в Гурглі так і залишилося її єдиним фінішем у очках у поточному сезоні – на фінал Кубку світу з такими результатами Леона, звісно ж, не відібралася.
Дуже двояке враження залишив виступ збірної Швеції на домашньому етапі. Сара Хектор у гіганті помилилася в тому ж місці, що і Шиффрін, і зійшла з дистанції, після чого показала лише 22-й результат у слаломі. Провалила слалом і Анна Свенн Ларссон – лише 13 місце.
Проте на фоні провалу лідерів дуже непогано виступив другий ешелон збірної Швеції. В недільному слаломі в топ-10 потрапили Корнелія Елунд і Ханна Аронссон Елфман – 7 і 9 місця відповідно. У гіганті два найкращих результати другої спроби видали Хільма Льовблом і Софі Нюберг відповідно. Перша завдяки цьому прорвалася з 23 місця на 11-те, друга – з 30-го на 14-те. Для обох це особисті рекорди на Кубку світу.
Не може занести собі в актив етап у Оре збірна Італії. Лара Делла Меа страждала від болю в спині, та посіла в двох гонках лише 21 і 12 місця. Соф’я Годжа після першої спроби гіганту йшла восьмою, проте в другому раунді зійшла з дистанції.
Соф’я Годжа
Getty Images
Найкращою з італійок у гіганті стала Ася Дзенере, яка замкнула топ-10. Італійка довела, що її подіум тижневої давнини у супергіганті у Валь ді Фасса не був випадковим: вона дійсно набрала дуже непогано форму. Це, власне, було зрозуміло ще на Олімпіаді, де вона зупинилася за крок від медалі.
18-ю в гіганті стала Іларія Гізальберті. Для неї це повторення особистого рекорду на Кубку світу, встановленого на попередньому старті в цій дисципліні наприкінці січня у Шпиндлерув Млині. У недільному слаломі свій особистий рекорд оновила 21-річна Емілія Мондінеллі, яка посіла 17 місце.
До слова, на тижні в норвезькому Нарвіку італійка Анна Трокер оформила золотий дубль у технічних дисциплінах, двічі розгромивши суперниць: 1,37 секунди переваги в гіганті та 2,29 – в слаломі. На фіналі сезону в Хаф’єллі ми зможемо побачити, наскільки вона конкурентоздатна на рівні Кубку світу.
23-ю в гіганті в Оре стала Лаура Піровано. У цій дисципліні вона востаннє стартувала на Кубку світу ще два роки тому, а очок не набирала взагалі протягом 5 років. Схоже, що, щойно закріпившись на топовому рівні в швидкісних видах, Лаура почала прицілюватися до загального заліку.
Лаура Піровано
Getty Images
Четвертою в слаломі стала Катаріна Труппе. Для неї траса в Оре щаслива – минулого року саме тут вона здобула свою першу та поки що єдину перемогу на Кубку світу. Топ-6 замкнула Дженіфера Германе, для якої це особистий рекорд. Тішить, що талановита латвійка повернулася на високий рівень після важкої травми коліна. Вартий уваги і рейд з 27 місця на 11-те Мартіни Дубовскої. Досвідчена чешка провалювала нинішній сезон, і такого результату від неї вже ніхто не чекав.
Загальний залік Кубку світу (чоловіки):
Загальний залік Кубку світу (жінки):
Лижні гонки
Старти тижня:
Субота, 14 березня
Холменколлен (Норвегія), марафон, 50 км, вільний стиль, чоловіки
Холменколлен (Норвегія), марафон, 50 км, вільний стиль, жінки
Хедегарт виграв марафон, Діггінс за крок від перемоги в Кубку світу
Внаслідок свого падіння в спринті в Драммені Йоханнес Клебо отримав незначний струс мозку, через який не вийшов на старт Холменколленського марафону та, цілком імовірно, пропустить і фінал сезону в Лейк Плесіді. Відсутність Клебо вплинула не лише на результат марафону, а й на хід боротьби. Топовим дистанційникам не потрібно було задавати максимально високий темп, щоби зробити гонку якомога селективнішою та скинути Йоханнеса.
Як підсумок – гонка вийшла не надто насиченою на події та селективною. Переможець визначався у спринті з 7 гонщиків, і приніс перемогу Айнару Хедегарту. Ефективність ексбіатлоніста в лижних гонках вражає: 3 перемоги та сумарно 5 подіумів у 6 стартах на Кубку світу.
У фінішному спринті Хедегарт випередив Харальда Остберга Амундсена та Мартіна Льовстрьома Ньєнгета. Андреас Фьорден Рее знову посів своє “улюблене” четверте місце.
Айнар Хедегарт
Getty Images
Вже протягом багатьох років Холменколленський марафон збирає далеко не оптимальний склад учасників. Деякі збірні не бачать сенсу тратити чималі кошти на поїздку до Норвегії з низькими шансами поборотися за високі місця. Норвезька збірна традиційно заявляє на марафон і національну групу, а рівень конкуренції в команді такий, що навіть резервісти здатні боротися за найвищі місця.
Так трапилося і цього разу. Норвежці забрали перші 8 місць у домашньому марафоні, а топ-5 замкнув представник національної групи, 24-річний Каспер Андерссон Херланд. Для нього це був перший у кар’єрі старт на Кубку світу.
Топ-6 замкнув Сімен Хегстад Крюгер, для якого це був перший старт на Кубку світу з часів Тур де Скі. Крюгер був одним із небагатьох, хто вів гонку активно та намагався атакувати по ходу дистанції. Приємно знову бачити Сімена конкурентоздатним. Спад у його кар’єрі здавався настільки глибоким, що були великі побоювання, що іменитий норвежець із нього вже не вибереться.
Івер Тільдхейм Андерсен вирішив ризикнути і по ходу гонки не заходив на пітстоп для зміни лиж. Успіху такий тактичний хід не приніс: на останньому колі пелотон із норвежців проковтнув Андерсена, і Івер у підсумку фінішував лише сьомим.
Що стосується жіночого марафону, то він також завершився бенефісом однієї збірної – в даному випадку Швеції, яка забрала всі три місця на подіумі. Більш ніж переконливу перемогу здобула Фріда Карлссон. У певний момент перевага героїні Олімпіади-2026 перевищувала дві хвилини, проте останні кілометри вона пройшла в економ-режимі.
Фріда Карлссон
Getty Images
Компанію на подіумі Карлссон склали Лінн Сван і Йонна Сундлінг, які розіграли друге місце в парному спринті на фініш. І цього разу сильнішою виявилася Сван. Красномовна демонстрація прекрасної поточної форми Лінн, яку вона через падіння не зуміла конвертувати в перемогу в спринті в Драммені.
Загалом варто сказати, що перша половина жіночого марафону була доволі бідною на події – по-справжньому серйозна селекція почалася лише на другій половині гонки. Таке враження, що жінки навмисне чекали завершення чоловічої гонки, щоби не ускладнювати роботу телеоператорам.
Саме через те, що вирішальні події на жіночому марафоні відбувалися вже після фінішу чоловіків, експеримент із двома гонками паралельно виглядав більш-менш вдалим. Проте слід розуміти, що так буде далеко не завжди, і тоді важливі події опинятимуться поза кадром. Тому в цілому ідею з двома гонками паралельно важко назвати вдалою. Задумка в тому, щоби для глядачів на трибунах видовище було більш насиченим, проте телеаудиторія, яка значно численніша та приносить більше доходів, від такого формату страждатиме.
Ще одна зіркова шведка, Ебба Андерссон, за найвищі місця поборотися не зуміла. Ще на першій половині дистанції вона впала, після чого повернутися в групу лідерів уже не зуміла, посівши у підсумку лише 27 місце. Жахи олімпійської естафети знову нагадали про себе. Важко зрозуміти, над чим потрібно працювати шведці – над технікою чи психологією? Ймовірно, над обома компонентами.
До слова, Андерссон після марафону заявила про те, що для неї сезон завершено – на фінал Кубку світу в США вона не полетить. Внаслідок падіння в Холменколлені вона отримала пошкодження правого коліна та лівої руки.
Ебба Андерссон
Getty Images
Ще одна шведка, Моа Ілар, посіла лише 19 місце та фактично попрощалася навіть із ілюзорними шансами на Великий кришталевий глобус: Джессіка Діггінс замкнула топ-6 і назбирала чимало бонусних очок на проміжних фінішах. Де-юре Джесс Великий кришталевий глобус собі ще не забезпечила, проте це, мабуть і на краще: зробити це на очах у домашньої публіки в Лейк Плесіді буде ще приємніше.
Господарки, збірна Норвегії, на подіум потрапити не зуміли. Четвертою стала Хейді Венг, а топ-5 сенсаційно замкнула представниця національної групи Каролін Грьоттінг, яка спершу навіть намагалася боротися з Карлссон, проте переоцінила свої сили. Для неї Холменколленський марафон був лише шостою гонкою на Кубку світу за кар’єру.
Астрід Слінд в середині гонки також падала, і посіла в підсумку лише 9 місце. Провалилася Каролін Сімпсон-Ларсен, яка фінішувала лише 26-ю. Чогось більшого, ніж 16 місце, можна було чекати від австрійки Терези Штадлобер.
Загальний залік Кубку світу (чоловіки):
Загальний залік Кубку світу (жінки):
Двоборство
Старти тижня:
Неділя, 15 березня
Холменколлен (Норвегія), HS 134/10 км, особистий Гундерсен
Переможне завершення сезону від Лампартера, прощання з легендами
Для двоборців етап у Холменколлені став заключним у поточному сезоні Кубку світу. А кінець сезону, особливо олімпійського – це завжди час прощатися з ветеранами, які завершують кар’єру. Цього разу список двоборців, які завершували кар’єру в Осло, був дуже солідним: Йоханнес Ридцек, Алессандро Піттін, Еспен Андерсен, Акіто Ватабе.
Особливо красивими були прощання Ридцека та Ватабе. Німцеві відмашку на останній офіційний стрибок у кар’єрі давала його рідна сестра, зіркова лижниця Колетта. Ватабе – його син. З точки зору спортивного результату прощання Акіто та Піттіна вдалими не назвеш. А ось Андерсен і Ридцек у своїй прощальній гонці виступили дуже солідно 6 і 8 місця відповідно.
Йоханнес зі своїм 8 місцем став найкращим у складі збірної Німеччини. Вінценц Гайгер провалив свій стрибок (перш за все, не дальністю, а поганим приземленням) і показав на трампліні лише 24-й результат. Після цього Вінценц вирішив не виходити на старт гонки. Весь нинішній сезон для Гайгера вийшов невдалим через наслідки осіннього перелому стопи. І про цю сторінку своєї спортивної біографії зірковий німець точно захоче якомога швидше забути.
Вінценц Гайгер
Getty Images
Ще один іменитий представник Бундестіму, Юліан Шмід, також провалив стрибок, після чого в гонці з 39 місця піднявся на 28-ме. Шмід нинішній сезон також не може занести собі в актив. Розпочинав він як один із претендентів на Великий кришталевий глобус, проте спад форми у другій половині сезону був дуже глибоким.
Ну а Йоханнес Лампартер, який тиждень тому в Лахті достроково забезпечив собі другий Кубок світу в кар’єрі, завершив сезон красивою та переконливою перемогою. Австрієць ще на трампліні нокаутував суперників, стрибнувши на 136 метрів за скороченого розгону. Лампартер провів феноменальний у плані стабільності сезон: жодного фінішу нижче за 7 місце та взагалі лише 2 результати за межами топ-5.
Другим став Єнс Лурос Офтебро, який був між небом і землею. Герой Олімпіади-2026 не мав шансів ні поборотися з Лампартером за перемогу, ні опуститися нижче. У боротьбі за третє місце його старший брат Айнар випередив Ілкку Херолу.
Загалом збірна Фінляндії видала черговий солідний виступ. У топ-5 потрапив не лише Херола, а й Отто Ніттікоскі. Минулого тижня 25-річний фін вперше в кар’єрі потрапив у топ-10 на Кубку світу, посівши 6 місце в Лахті, після чого ще раз оновив свій особистий рекорд. Розчарував хіба що Еро Хірвонен, який посів 13 місце – останнім часом він привчив до більш високих результатів. Загалом же прекрасно проводить кінцівку сезону не лише стрибкова, а й двоборська збірна Фінляндії. Залишається лише сподіватися, що цей прогрес Суомі зможуть перенести і на наступний сезон.
До слова, з Хірвоненом перед етапом у Холменколлені відбулася цікава історія. По дорозі в аеропорт Хельсінкі він забув свій стрибковий костюм у потягу. На допомогу прийшов легенда стрибків з трампліна Матті Хаутамякі, який зараз працює машиністом. Він підняв свої зв’язки та допоміг максимально оперативно знайти пропажу та доправити її в Осло.
Найкращий чистий час гонки видав Андреас Скоглунд, який прорвався з 22 місця на дев’яте. Штефан Реттенеггер провалився на трампліні (31-й результат), проте третій чистий час гонки допоміг йому піднятися на 13 позицій. Відзначимо 14 місце Якопо Бортоласа, який до цього на Кубку світу ніколи навіть у топ-20 не потрапляв. Важливий успіх для 22-річного італійського таланта, і символічно, що трапився він саме у прощальній гонці Піттіна.
Загальний залік Кубку світу:
Кубок націй:
