Через пандемію значно більше домашніх справ та догляду за сім’єю покладається на жінок, через що можуть бути знищені досягнення в рівності за останніх 25 років.

Про це свідчать останні дослідження ООН Жінки, повідомляє BBC. 

“Все, заради чого ми працювали, на що пішло 25 років, може бути втрачено за рік“, – каже заступниця виконавчого директора ООН Жінки Аніта Бхатія.

Можливості знайти роботу чи освіту можуть бути втрачені, а в жінок може погіршитися психічне та фізичне здоров’я.

“Реальний ризик повернення до гендерних стереотипів 1950-х років“, – каже пані Бхатія.

Було підраховано, що ще до пандемії жінки виконували приблизно три четверті із 16 мільярдів годин неоплачуваної роботи, яка виконується кожного дня по всьому світу. 

Іншими словами, до коронавірусу за кожну годину неоплачуваної роботи чоловіків три години робили жінки. Тепер ця цифра вища.

“Якщо цифра була більшою, ніж втричі за роботу чоловіків до пандемії, то я запевняю вас, що нині цей показник принаймні подвоївся“, – каже пані Бхатія.

Хоча 38 опитувань, проведених організацією ООН Жінки, в основному були присвячені країнам з нижчим та середнім рівнем доходу, дані з більш промислово розвинених країн показують схожу картину.

“Більш насторожує той факт, що багато жінок насправді не повертаються на роботу, – каже пані Бхатія.

Тільки за вересень в США близько 865 000 жінок звільнилися з роботи порівняно з 200 000 чоловіками, і більшість звільнень можна пояснити тим, що на них лягав тягар догляду, а поруч немає нікого“.

ООН Жінки попереджає, що ефект від зменшення кількості працюючих жінок буде негативно впливати не тільки на добробут жінок, але і на їх економічний прогрес та незалежність.

“Ми спостерігаємо тривожні наслідки, включаючи високий рівень стресу та проблеми з психічним здоров’ям, особливо для жінок, частково через збільшення навантаження“, – говорить Папа Сек, головний статистик ООН Жінки. 

Традиційні гендерні норми підкріплюють уявлення про те, що чоловіки є годувальниками, тоді як жінки – домогосподарками, а від дівчат часто вимагають домашньої роботи.

“Що стосується допомоги від дітей (у неоплачуваній домашній праці], батьки частіше посилаються на допомогу дочок, ніж синів“, – каже пан Сек.

Наростає психічне навантаження, тому що необхідно жонглювати такими речами, як медичний догляд для малих дітей, плани харчування та прибирання чи ремонт будинків. Усе це також впливає на фізичне та психічне здоров’я жінок.

В Україні за перші пів року на 40% зросла кількість повідомлень про домашнє насильство

“Ключовим моментом тут є те, що це завжди недооцінювали, і це завжди трактувалось як те, про що вам треба турбуватися, але за що не передбачається компенсація, – каже пані Бхатія.

Пандемія фактично висвітлила той факт, що неоплачувана робота дійсно стала соціальним фактором захисту для всього світу і дала можливість одних виходити і отримувати дохід при цьому обмежуючи ріст і можливість працевлаштування для тих жінок, які несуть обов’язки догляду“.  

Жінки, які виконують велику частину цієї неоплачуваної праці або будуть менше часу витрачати на оплачувану роботу або будуть працювати довше і в будь-якому випадку терпіти фінансові труднощі.

“Неможливо переоцінити, наскільки великою є ця проблема і наскільки великий вплив це матиме, якщо уряди та підприємства не будуть щось робити“, – каже пані Бхатія.

ООН закликає уряди та підприємства визнати, що існує безоплатна робота, та вжити таких заходів, як додаткові відпустки для сім’ї або додаткові оплачувані відпустки, а також тримати відкритими центри догляду за дітьми.

“Це не лише питання прав, це також питання того, що має економічний сенс“, – каже Аніта Бхатія.

Джерело: УП