Українські науковці з полярної станції “Академік Вернадський” взяли 7 колонок відкладів з дна Південного океану.

Національний антарктичний науковий центр/

Українські вчені з полярної станції “Академік Вернадський” провели геологічні дослідження, які допоможуть дізнатися, як змінювався клімат протягом останніх 20 тисяч років і чого від нього очікувати у найближчому майбутньому.

Про це повідомляють у Національному антарктичному науковому центрі.

Під час рейсу українського науково-дослідного криголама “Ноосфера” з Чилі до “Вернадського” науковці провели другий етап дослідження Південного океану.

Полярники взяли сім колонок донних відкладів у семи точках неподалік станції, зокрема в протоках Пенола та Френч, де раніше виявили тектонічний розлом і льодовикові долини.

Підняті зразки вивчатимуть у лабораторіях Києва та Одеси.

Національний антарктичний науковий центр/Анна Торгоненко, Сергій Кадурін

Протока Пенола розташована між Аргентинськими островами та континентом. Вона відділяє архіпелаг Аргентинських островів від Антарктичного півострова. Протока розділяє новозеландські острови Д’Юрвіль і Південний.

На борту дослідного судна підняті зразки описали, сфотографували та розділили на частини, щоб надалі доправити в Україну. Їх вивчатимуть у лабораторіях Києва та Одеси.

За словами полярників, донні відклади – це своєрідний “запис” історії Землі, оскільки їхній аналіз дає змогу зрозуміти, що відбувалося на планеті тисячі та мільйони років тому, й робити прогнози на майбутнє, зокрема, стосовно глобального клімату.

“Вихід з останнього льодовикового періоду (приблизно 20 тисяч років тому) до сучасного максимуму температур проходив не за один етап. Цей процес відбувався покроково, коли виникали тепліші періоди, які потім змінювалися короткими періодами похолодання.

Аналіз цього динамічного процесу допоможе зрозуміти, що ж відбувається з глобальним кліматом і що може нас очікувати в найближчому майбутньому – подальше потепління чи навпаки похолодання”, – пояснює учасник сезонної експедиції, геолог Сергій Кадурін.

У першому антарктичному сезоні “Ноосфери” у 2022 році українські вчені підняти дві колонки донних осадів з протоки Пенола.

Національний антарктичний науковий центр/Анна Торгоненко, Сергій Кадурін

Антарктику для такого дослідження обрали не випадково. За словами вчених, материк зазнав мінімального впливу діяльності людей і зберіг льодовиковий покрив, якому кілька десятків мільйонів років.

Нагадаємо, в першому антарктичному сезоні “Ноосфери” у 2022 році українські вчені підняти дві колонки донних осадів з протоки Пенола. Результати їхнього дослідження показали, як змінювався рельєф району Аргентинських островів за останні 25 тисяч років.

На основі цих висновків науковці визначили місця відбору нових зразків у Південному океані.

Раніше ми повідомляли, що українські полярники розшифрують геноми організмів з озер Антарктики.

Джерело: УП