Я добре пам’ятаю 2021 рік, тоді ми стояли на порозі важливих реформ: завдяки відповідним змінам у законодавство вперше почали будувати організований ринок необробленої деревини. Це був давно потрібний, але водночас непростий крок.
Час усе розставив на місця. Зараз я переконаний, що це було правильне рішення. Те, що тоді здавалося сміливим кроком, зараз уже зрілий та дієвий механізм, який працює в інтересах держави та економіки, бізнесу й довкілля.
Система реалізації деревини, яка раніше часто працювала за принципами кулуарних домовленостей, без застосування доступних та конкурентних механізмів формування ціни, без контролю за виконанням контрактів, за останні роки перетворилася на організований товарний ринок: прозорий та ефективний.
Як було
До середини 2021 року продаж необробленої деревини майже завжди відбувався на умовах прямих договорів, закритих аукціонів або через напівформальні домовленості. Це створювало середовище нерівних можливостей, коли доступ до сировини мали “свої”, а не ті, хто готовий платити справедливу ринкову ціну. Лісгоспи недоотримували дохід, а значна частина деревини перебувала в тіні.
Відповідно, це призводило до негативних наслідків: втрати державного та місцевих бюджетів, спотворення конкуренції, “відкатів”, численних конфліктів на місцях. Підприємці не могли отримати сировину на рівних умовах і були змушені скорочувати виробництво, шукати шляхи в обхід системи або закривати бізнеси.
Що змінилося
З липня 2021 року організацію та проведення біржових торгів регулює і контролює НКЦПФР, яка має багаторічний досвід з впровадження норм функціонування та розвитку ринків. Відкрита робота державного регулятора та діалог з учасниками процесу купівлі-продажу деревини сприяли таким позитивним результатам:
продажі відбуваються відкрито і прозоро, з доступом до історії торгів;
ринок доступний для всіх, незалежно від розміру підприємства і розташування;
ціна на торгах визначається конкуренцією між деревообробниками, а не домовленостями за зачиненими дверима;
держава отримує більше доходів завдяки вищим ціновим індикаторам і скороченню тіньового сегменту;
біржові платформи розробили інструменти і стали джерелом аналітики, прогнозів та стратегічного планування для учасників ринку.
Біржа як сервісний центр
Зараз біржа – це значно більше, ніж електронний майданчик для подання заявок.
Читайте також:
Як агенти формують біржовий ринок
Я переконаний, що успіх біржової моделі значною мірою пояснюється якісними сервісами, які надають організатори торгів:
особистий кабінет учасника з історією торгів, графіком поставки, документами та сповіщеннями;
календар торгів;
автоматичні нагадування про аукціони, підписання контрактів та інші події;
різні види торгових інструментів;
єдиний кліринговий рахунок, що оптимізує роботу з гарантійними внесками;
моніторинг за виконанням договорів та комплексні заходи з підвищення показника;
електронний документообіг;
онлайн-підтримка, консультації, навчальні матеріали;
публічні дашборди з цінами, обсягами, індексами для ринку, влади й бізнесу;
засоби штучного інтелекту, що допомагають учасникам торгів.
Це все не лише зручність. Це основа для цивілізованого ринку, де малий та середній бізнес може ефективно конкурувати з великими компаніями.
Результати за чотири роки
Може здатися, що я ідеалізую ситуацію, але ні. Зараз понад 90% необробленої деревини в Україні реалізуються саме через організований товарний ринок. Торги відбуваються щодня, в усіх регіонах та охоплюють чималу кількість учасників.
За чотири роки проведено понад 35 тис. біржових торгів, кількість учасників ринку перевищила 6 тис., продано майже 40 млн куб. м необробленої деревини, додатковий дохід лісогосподарських підприємств перевищив 11 млрд грн. Це прямий результат прозорої конкуренції та справедливого ціноутворення.
Щорічні податкові надходження зросли на понад 3 млрд грн і це лише завдяки державним підприємствам галузі. Це дуже хороший результат. Він підтверджує, що реформа торгівлі деревиною відбулася. Ми пройшли великий шлях, проте це ще не фініш. Не всі гравці ринку звикли до нових правил, дехто грає “в сіру”.
Деякі лісові господарства, які не входять до складу ДП “Ліси України”, продовжують укладати прямі договори. Чимала кількість відкритих кримінальних проваджень щодо завдання збитків відповідним господарствам (комунальним чи військовим) лише підтверджує неефективність таких механізмів реалізації сировини.
Новий етап розвитку
За останній рік організований товарний ринок деревини вийшов на новий рівень. Були впроваджені інструменти, які зробили систему гнучкішою, надійнішою і зручнішою для всіх учасників. Це, перш за все, ознаки зрілості ринку, який не стоїть на місці, а динамічно реагує на потреби бізнесу та економіки.
1. Форвардні контракти.
Нарешті був запущений механізм довгострокових форвардних контрактів. Це інструмент, що дозволяє фіксувати умови постачання деревини на майбутнє. Бізнес отримав можливість прогнозувати свої потреби, планувати логістику, виробництво, інвестиції в переробку та обладнання.
Учасники ринку отримали більше передбачуваності, а лісгоспи – стабільність у плануванні доходів. У листопаді 2024 року відбулися перші торги за шестимісячними контрактами. Показник виконання договорів, 97%, свідчить про готовність і самого інструменту, і учасників ринку до його застосування.
2. Клірингова модель із застосуванням “єдиного рахунку”.
Вдосконалення механізмів клірингу демонструє перші результати. Використання “єдиного рахунку” дозволяє учасникам оптимізувати використання обігових коштів.
Тобто після зарахування коштів на кліринговий рахунок компанія може оперативно приєднуватися до будь-яких торгів без зайвих погоджень або прив’язки до конкретної дати чи аукціону. Це мінімізує ризики неплатежів, пришвидшує розрахунки, полегшує адміністрування, підвищує довіру до механізму торгів.
3. Запровадження штучного інтелекту.
Активно впроваджуються елементи ШІ. З його допомогою аналізують динаміку попиту, ціноутворення, тенденції участі в торгах, пропонують персоналізовані рекомендації. Це корисно для учасників, які прагнуть ухвалювати зважені рішення.
4. Рекордні виконання договорів поставки.
Усі нововведення сприяють розвитку ринку деревини та зростанню довіри до системи реалізації загалом. Про це свідчить рекордний показник виконання договорів, який за результатами 2024 року перевищив 90%. Виконання ж шестимісячних контрактів (січень-червень 2025 року) становило 97,2%.
5.Удосконалення електронних торгових систем.
Приємно відзначити, що біржі зацікавлені в покращенні юзабіліті (зручність використання – ЕП) електронних торгових платформ. Саме тому системи постійно вдосконалюються, отримують новий покращений дизайн та мобільні версії.
Я переконаний, що організований товарний ринок деревини повинен піднятися на черговий новий рівень у контексті глибини всебічної інтеграції облікових, торговельних та інформаційних платформ. Ефективність подальшого розвитку надзвичайно залежить від наявності профільного галузевого закону.
Законодавча перспектива
Ще рік тому ідея закону “Про ринок деревини” здавалася планом на майбутнє, а зараз це близька реальність. За рік була проведена масштабна робота. До цього процесу активно долучилися народні депутати і представники деревообробного бізнесу, держлісгоспів, біржових майданчиків та експертного середовища.
Мета закону – закріпити принципи відкритого, конкурентного та організованого ринку деревини. Ідеться не лише про регламентацію процедур торгів, а і про створення системного підходу до управління деревиною як стратегічним ресурсом.
Читайте також:
Закон про ринок деревини приречений
Сама ідея біржової моделі вже не викликає дискусій. Це визнаний, ефективний механізм. З цим погоджуються і бізнес, і законодавці. Саме тому дискусія перейшла в конструктивну площину: погодження юридичних деталей, технічних формулювань, переходів між перехідними положеннями та основним текстом.
Ми очікуємо, що найближчим часом Україна нарешті отримає повноцінний, сучасний та логічний закон про ринок деревини. Це стане важливим завершенням першого етапу реформи та потужною основою для подальшого розвитку галузі.
Це лише початок
Я вдячний усім, хто підтримав реформу біржової торгівлі деревиною: від підприємців до держслужбовців. Це не була легка історія, але вона показала: коли є політична воля, професійне середовище і розуміння спільної мети, можна створити прозорий ринок у складній сфері і в надскладних умовах воєнного часу.
