Історія збереження історичного будинку Вертипороха (побудований наприкінці ХІХ століття) на столичному Подолі досі не завершена. Нещодавно власник будівлі – ТОВ “Компанія Новобуд Інвест” – програло відразу два судових спори. Так, прокуратура Києва змогла переконати суд першої інстанції у тому, що вказана компанія має в примусовому порядку укласти з КМДА охоронний договір на дану споруду – вірніше кажучи, вона повинна була це зробити ще в 2019-ому, коли тільки придбала будівлю. У свою чергу Департамент охорони культурної спадщини столичної мерії виграв справу щодо стягнення з “Компанії Новобуд Інвест” 188,7 тис. гривень фінансових стягнень, які були накладені на неї ще в 2020 році через зафіксоване чиновниками правопорушення у сфері охорони культурної спадщини. Поки тривали ці судові провадження будинок Вертипороха “встиг” ще раз згоріти у квітні 2024-го – пожежі у ньому виникали ледь не щорічно з 2007-го, і це, на думку низки депутатів Київради, свідчить про те, що будівлю навмисно знищують заради подальшої житлової чи комерційної забудови ділянки під ним.
Як стало відомо КВ, ТОВ “Компанія Новобуд Інвест”, яке є власником прибуткового будинку Вертипороха (побудований наприкінці ХІХ століття, розташований на розі вул. Межигірської та вул. Щекавицької, 33/19 у Подільському районі), нещодавно програло відразу два судових спори, які стосуються його нерухомого майна
Так, 3 липня 2025 року Волинський окружний адмінсуд задовольнив позов Київської міської прокуратури щодо зобов’язання вказаної компанії укласти з Департаментом охорони культурної спадщини Київської міськдержадміністрації (КМДА) охоронний договір на цю будівлю. У свою чергу, 14 липня поточного року Одеський окружний адмінсуд задовольнив вимоги вищезгаданого департаменту щодо стягнення з ТОВ “Компанія Новобуд Інвест” фінансових санкцій у розмірі 188,7 тис. гривень за порушення законодавства у сфері охорони культурної спадщини. Зазначимо, що обидва позови спочатку мав розглядати Окружний адмінсуд Києва, але так як він був ліквідований у грудні 2022-го, ці справи передали до Луцька і Одеси відповідно. При цьому, ТОВ “Компанія Новобуд Інвест” ще має право на апеляційне оскарження програшних для себе рішень судів першої інстанції.
Через що судяться
Ще 6 грудня 2016 року Міністерство культури України наказом №1162 погодило занесення будинку Вертипороха до Державного реєстру нерухомих пам`яток України як пам`ятки архітектури місцевого значення (у наказі була зазначена адреса вул. Межигірська, 33/19). Це було пов’язано з тим, що дана будівля оформлена в стилі неоренесанс і є характерним зразком прибуткового будинку, який зведений в оригінальному архітектурному вирішенні. При цьому, будинок Вертипороха розташовується у Центральній планувальній зоні м. Києва, в межах Центрального історичного ареалу м. Києва і на території пам`ятки ландшафту і історії місцевого значення «Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпра».
На той час даною спорудою володіло ТОВ “Подол Інвест”. Надалі, у квітня 2019 року його власником стало вищезгадане ТОВ “Компанія Новобуд Інвест”. І на переконання правоохоронців, даний суб’єкт господарювання, відповідно до вимог законодавства, мав у місячний термін укласти з Департаментом охорони культурної спадщини КМДА охоронний договір на це нерухоме майно, однак цього не сталося.
Орієнтовно у травні-червні 2019 року вказаний структурний підрозділ столичної мерії провів огляд цієї пам`ятки. Тоді фахівцями департаменту було встановлено, що будинок перебуває в аварійному стані (відсутній дах, наявна динаміка руйнації як окремих елементів, так і конструкції будинку в цілому, тріщини на стінах), і на території пам`ятки неодноразово виникали пожежі. Крім того, чиновники зафіксували факт значного нахилу торцевої стіни у бік вул. Щекавицької, що може привести до падіння частини будинку та повного руйнування пам`ятки. З огляду на це 6 червня того ж року Департамент охорони культурної спадщини КМДА направив на адресу ТОВ “Компанія Новобуд Інвест” припис із вимогами у місячний термін з дня його отримання укласти охоронний договір та забезпечити проведення першочергових заходів для уникнення подальшої руйнації пам`ятки шляхом здійснення протиаварійних та невідкладних консерваційних робіт.
Втім, у компанії не виконали вимоги цього приписа і 29 квітня 2020 року вказаний структурний підрозділ столичної міськдержадміністрації провів ще один огляд будівлі, під час якого знов були зафіксовані порушення. Тоді ж департамент склав акт про вчинене правопорушення у сфері охорони культурної спадщини. Надалі, у зв’язку з невиконанням вимог припису та ігнорування акту про вчинене правопорушення, Департамент охорони культурної спадщини КМДА своєю постановою від 18 травня 2020 року наклало на ТОВ “Компанія Новобуд Інвест” фінансові санкції на загальну суму 188,7 тис. гривень. А вже наступного року, у березні 2021-го, столична прокуратура направила вищезгаданий позов до ОАСК.
Під час розгляду цієї справи у ТОВ “Компанія Новобуд Інвест” повідомили, що ще 30 серпня 2019 року воно повідомило Департаменту охорони культурної спадщини про те, що компанія звернулася до Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використання памʼяток історії, культури і заповідних територій із заявою від 14.08.2019 щодо виконання проєкту охоронного договору на вказану памʼятку. Однак, у департаменті зазначили, що ця заява була залишена без розгляду, оскільки ТОВка не оплатила послуги по підготовці документації. Більше того – за інформацією чиновників столичної мерії, будь-які інші звернення чи повідомлення про намір укласти охоронний договір щодо пам`ятки від “Компанії Новобуд Інвест” до департаменту не надходили. Усіх цих аргументів вистачило, щоб переконати суддю Віталія Шепелюка.
“З огляду на викладене, беручи до уваги, що відсутність укладеного охоронного договору фактично позбавляє памʼятку архітектури місцевого значення – будинок чернігівського купця Вертипороха – передбачених законодавством гарантій її захисту, а ТОВ “Компанія Новобуд Інвест” протягом тривалого часу ухиляється від його укладення, то наявні беззаперечні підстави для зобовʼязання вказаного товариства укласти такий договір у судовому порядку”, – зазначається у рішенні Волинського окружного адмінсуду.
Скріншот рішення по цій справі від 3 липня 2025 року
Що стосується позову Департаменту охорони культурної спадщини КМДА, то чиновники висунули вимогу щодо стягнення якраз тих фінансових санкцій, які були накладені ними на вказану компанію у травні 2020 року і які не були нею сплачені (позов було подано у серпні того ж року). Розгляд цієї справи тривав майже пять років, і в результаті столична мерія все ж добилася успіхів.
Передісторія
До 2007 року будинком Вертипороха володіла столична громада. Потім його було приватизовано і перепродано, і у 2008 році власником будівлі стало ТОВ “Подол Інвест”. За даними з відкритих джерел, у цієї ТОВки був укладений охоронний договір з Головним управлінням охорони культурної спадщини КМДА. Однак, назвати її “добросовісним власником об’єкта культурної спадщини” навряд чи можна, адже у березні 2014 року прокуратура Подільського району відкрила кримінальне провадження за фактом вчинення правопорушення службовими особами ТОВ “Поділ Інвест” в частині невиконання охоронних зобов’язань стосовно вказаної будівлі (це слідство, схоже, не мало ніяких результатів. – КВ). Надалі ця споруда ще двічі змінювала власників (у березні 2015-го власником стало ТОВ “Будінвест”, а після нього, орієнтовно у 2017-ому – громадянин Павло Сахно), аж поки у 2019 році будинок Вертипороха не опинився у власності вищезгаданого ТОВ “Компанія Новобуд Інвест”.
До слова, ні ТОВ “Будінвест”, ні Павло Сахно також не мали охоронних договорів зі столичною мерією, через що КМДА також направляла їм приписи. При цьому, у червні 2017 року ТОВ “Будінвест” також отримало припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю при КМДА. Цей припис було винесено за результатами перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. А у лютому і серпні 2018 року на вул. Межигірську, 33/19 виїжджали фахівці Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції (ДАБІ) у Києві. За результатами цих виїздів та перевірок “Бутінвесту” було надіслано листи з вимогою прибути до столичному департаменту ДАБІ з необхідними документами, але такі вимоги тодішній власник будівлі не виконав. Чи проводилися там будівельні роботи, на даний момент встановити проблематично.
При цьому, схоже, за усіх власників будівля пережила низку пожеж – зокрема, можна знайти згадки про такі інциденти у 2007, 2014 2017 і 2018 роках. До слова, “крайня” пожежа там мала місце у квітні 2024 року – вже коли будинком володіло ТОВ “Компанія Новобуд Інвест”.
Столична влада неодноразово декларувала наміри захистити цю споруду від руйнування. Так, 7 травня 2018 року Київрада рішенням №828/4892 погодила створення тимчасової контрольної комісії (ТКК) з питань стану збереження, утримання та використання декількох історичних будинків, у т.ч. будинку Вертипороха на вул. Межигірській, 33/19. До складу цього органу увійшло 6 депутатів, а очолив комісію тодішній представник фракції “ВО “Свобода” Ігор Мірошниченко. Серед задач цієї ТКК були обстеження таких пам’яток, перевірка наявності у їхніх власників охоронних договорів, визначення переліку невідкладних заходів щодо охорони таких будівель, джерел їх фінансування, етапів виконання тощо.
“У грудні 2017 року у цих історичних будинках виникли пожежі. Отже, є очевидним, що їхні власники або користувачі системно доводять до аварійного стану та знищують [дані будівлі] з метою подальшої забудови цих земельних ділянок багатоповерховими житловими або офісними комплексами”, – зазначалося в пояснювальній записці до затвердженого проєкту рішення.
12 листопада 2019 року столична міськрада рішенням №46/7619 затвердила звіт про роботу вказаної ТКК. У ньому робився акцент саме на “недосконалість законодавства” – зазначалося, що комісія дійшла висновку, що “саме недосконалість чинного законодавства України у сфері охорони культурної спадщини дає можливість власникам пам’яток архітектури зловживати виконанням своїх обов’язків щодо захисту та збереження цих об’єктів та, як наслідок, знищувати культурну спадщину українського народу”. Зокрема, йшлося про те, що українським законодавством не передбачено викуп таких історичних будівель до комунальної власності, щоб їх могла “захищати” місцева влада – мовляв, таке право є лише у державної влади.
На фоні цього ТКК підготувала проєкт рішення “Про звернення Київради до Верховної Ради України щодо термінового прийняття проєкту Закону України “Про внесення змін до деяких законів України з питань удосконалення системи охорони культурної спадщини” від 26.03.2018 N 8202″. Зазначалося, що прийняття парламентом вказаного законопроєкту дозволить удосконалити існуючу систему охорони культурної спадщини та допоможе вжити невідкладних заходів щодо збереження об’єктів культурної спадщини, що знаходяться у Києві, у т.ч. шляхом їхнього викупу столичною владою за кошти міського бюджету. Також цим законопроєктом передбачалося розширення та підвищення відповідальності за порушення законодавства України у сфері охорони культурної спадщини.
Того ж дня, 12 листопада, Київрада рішенням №45/7618 погодила направлення вказаного звернення до Верховної Ради, але наслідків такий крок не мав. Схоже, міська влада дійсно хотіла викупити будинок Вертипороха до комунальної власності – про це зокрема йшлося у науково-проєктній документації «План організації території державного історико-архітектурного заповідника «Стародавній Київ», затвердженій КМДА у 2022 році. У ній зазначалося, що вказану будівлю треба передати інвестору на конкурсній основі – щоб у ній були облаштовані готель, навчальний центр для дітей, магазини, а також екскурсійний центр, де можна придбати твори старовинних ремесел, дитячі товари, тематичні сувеніри тощо.
Разом з тим, ТКК рекомендувала КМДА вжити більш активних заходів щодо захисту та збереження нерухомих об’єктів культурної спадщини місцевого значення. Зокрема, йшлося про необхідність проведення повної інвентаризації та паспортизації усіх нерухомих об’єктів культурної спадщини – у тому числі і тих, що не занесені або безпідставно виключені з переліку об’єктів культурної спадщини, хоча і мають вагому історичну та культурну цінність. На переконання членів комісії, це дасть можливість встановити, в якому стані та у чиїй власності перебувають такі об’єкти, а також виявити, на які пам’ятки архітектури не укладено охоронні договори. Усе це, мовляв, має допомогти ухвалити “правильні рішення щодо подальших дій для захисту та збереження нерухомої культурної спадщини Києва”.
А вже 18 червня 2020 року ситуацією навколо збереження будинку Вертипороха зацікавилося Подільське управління Нацполіції Києва – тоді воно відкрило кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 298 (умисне незаконне знищення, руйнування або пошкодження об’єктів культурної спадщини чи їх частин) Кримінального кодексу (КК) України. У рамках цього слідства правоохоронці попередньо встановили, що “невстановлені особи здійснюють пошкодження будинку за адресою на вул. Щекавицька, буд. 19/33 , який перебуває на обліку як нововиявлений об’єкт культурної спадщини”. Більшість фактів, які у Нацполіції використали в якості доказів цього правопорушення, були встановлені вищезгаданою ТКК і Департаментом охорони культурної спадщини КМДА (йдеться про вищезгадані перевірки. – КВ).
Будинок Вертипороха станом на 2021 рік (фото Київради)
21 квітня 2023 року Подільський районний суд Києва за клопотанням місцевої прокуратури наклав арешт на будинок Вертипороха в рамках вказаної справи. Його власник намагався скасувати цей арешт, але 14 лютого 2025 року йому було відмовлено судом у задоволенні такого клопотання.
Що відомо про фігурантів
Варто зазначити, що колишні та нинішні власники будинку Вертипороха, схоже, пов’язані між собою – на цей факт звертали увагу і у ТКК Київради. Так, за даними аналітичної системи Youcontrol, у 2019 році керівником ТОВ “Компанія Новобуд Інвест” був Павло Сахно, який до цього, як зазначалося вище, деякий час був безпосереднім власником будівлі. Крім того, у 2015 році він був керівником ТОВ “Меридіан Груп”, чий нинішній директор Олег Галь наразі є керівником ТОВ “Бутінвест” – колишнього власника будівлі на вул. Межигірська, 33/19.
Але головною персоною у цій історії у ТКК називали громадянина Азербайджану Валерія Мірзаєва – непублічного бізнесмена, про якого у відкритих джерелах мало інформації. Саме він у різні часи володів ТОВ “Подол Інвест” (ще один ексвласник будинку Вертипороха), і ТОВ “Бутінвест”, і ТОВ “Меридіан Груп”. Примітно, що медіа також приписували йому володіння через різні компанії іншим занедбаним історичним будинку на Подолі – на вул. Волоська, 5/14.
Зазначимо, в Києві систематично виникають ситуації щодо знищення як тих історичних об’єктів, які вже визнані пам’ятками і мають охоронний статус, так і з тих, які міська влада досі не спромоглася включити до відповідних переліків. І саме у тих випадках, коли руйнуються будівлі “без статусу”, активісти досить часто звинувачують керівництво міста в підіграванні інтересам забудовників, адже останнім за таких обставин не треба погоджувати містобудівні зміни з органами охорони культспадщини.
Читайте: Штрафи, приписи і кримінальні справи: у Києві знову скандал навколо забудови садиби Лошевича
Одна з найгучніших історій 2025 року пов’язана із запланованим будівництвом торговельно-розважального центру на території колишнього Лук’янівського трамвайно-тролейбусного депо. Активісти-пам’яткоохоронці наполягають, що замість заявленої реставрації розташованих там двох будівель 1909-1910 років, які мають охоронний статус і повинні стати частиною нового комерційного об’єкту, фактично відбувається їхня руйнація. На фоні цього у КМДА винесли два приписи щодо зупинки робіт на цій території, а незгодна з цією забудовою громадськість подала звернення до прокуратури з приводу можливих порушень. У свою чергу забудовник – ТОВ “Будхол”, яке входить до складу естонського девелопера “Arricano” зупинятись, схоже, не збирається – наполягає, що усе проходить в рамках закону і що він “рятує” ці споруди, намагаючись зберегти їхню цінність.
Читайте: Руйнація чи реставрація: у Києві тривають скандали навколо забудови сторічного Лук’янівського депо
Також наразі у столиці під питанням збереження старовинної будівлі – садиби Самсона Стрельбицького (1819 року) у пров. Музейному, у якій в 80-х роках минулого століття працював громадський діяч і політик В’ячеслав Чорновіл. Власник споруди – ТОВ “Київторгремпроект” – збирається знести її та побудувати там висотний офісний центр (орієнтовно 8-10 поверхів).
Проти цієї забудови активно виступає громадськість Києва. Столичні пам’яткоохоронці вимагають надати даній будівлі та розташованим біля неї підвалинам охоронний статус (вже подали відповідне клопотання до КМДА), цю ініціативу підтримують і у Мінкульті. Мешканці сусідніх житлових багатоповерхівок, у свою чергу, побоюються пошкодження своїх будинків, а також вказують на те, що ущільнююча забудова призведе до численних незручностей, через що кілька років тому громадяни вже судилися з забудовником. Примітно, що офіційний власник “Київторгремпроекту” Олександр Берба є партнером відомого підприємця Михайла Бродського.
Читайте: Забудова історичного центру: у Києві можуть знести будинок, де працював Чорновіл
Департаментом охорони культурної спадщини КМДА з 23 серпня 2023 року керує Марина Соловйова (на колажі ліворуч). На цій посаді вона змінила Ірину Черненко, яка виконувала обов’язки директора департаменту з 10 червня 2023 року. Раніше, з 7 вересня 2018 року по 9 червня 2023 року, цей департамент очолював Олександр Никоряк (на колажі праворуч), який наразі є головою ГО “Всеукраїнська асоціація охорони культурної спадщини”.
Діяльність вказаного структурного підрозділу столичної мерії контролює заступниця голови КМДА Ганна Старостенко. Коли на неї були покладені такі обов’язки, КВ не вдалося знайти інформацію на сайті КМДА. Раніше, з початку 2021 року і до початку 2023 року включно, за цей напрям відповідав інший заступник Віталія Кличка – Володимир Прокопів (секретар столичної міськради минулого VIII скликання, депутат діючого IX скликання Київради від “Європейської солідарності”).
Довідка. У відкритих джерелах відсутні точні дані стосовно року побудови будинку на вул. Межигірській, 33/19, але найчастіше у цьому контексті згадується кінець XIX століття. Будівля була зведена на замовлення дружини колишнього чернігівського купця О. Вертипороха – до цього тут стояли дерев’яні споруди. Родина використовувала будівлю в якості крамниці. Після встановлення в Києві радянської влади будинок було націоналізовано, і у ньому облаштували комунальні квартири для робітників і службовців.
Фото: колаж КВ
Олександр Глазунов
