Конфліктам навколо приналежності окремих земель на околицях Києва, схоже, немає кінця-краю. Наразі Київрада в судовому порядку оскаржує рішення Київоблради від грудня 2019 року, яким було затверджено межі Гостомеля. Свою позицію в столичному муніципалітеті пояснюють тим, що його “обласні колеги” незаконно включили до території вказаного селища ділянку площею 0,22 га, якою громада Києва володіє як мінімум з 1956 року та яку в 2007 році міськрада передала в оренду ТОВ “ВКФ “Ілля” – компанії, засновником якої свого часу був нині покійний голова Гостомеля Юрій Прилипко. У обласній раді заперечують звинувачення столичної влади, приводячи свої аргументи. Очевидно, що в судів по цій і схожим справам роботи буде ще багато. Причина – не затверджені Верховною Радою кордони столиці.
Як стало відомо КВ, 6 серпня 2025 року має відбутися засідання Шостого апеляційного адмінсуду по справі №640/14803/20, в рамках якої оскаржується рішення Київоблради №734-21-VII від 19 грудня 2019 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж селища Гостомель Київської області».
Позивачем у цьому судовому спорі виступає Київрада, відповідачем – все та ж Київоблрада, яка також є заявником апеляційної інстанції. Справа в тому, що ще 15 травня 2025 року Волинський окружний адмінсуд повністю задовольнив вимоги столичної міськради, що і “змусило” її “обласних” колег звертатися до апеляційного суду (до Луцьку цей позов потрапив після ліквідації Окружного адмінсуду Києва, який не працює з грудня 2022-го).
Чому судиться Київрада
Позовні вимоги Київради обґрунтовані тим, що вказаним рішенням Київоблради до складу Гостомеля було включено ділянку площею 0,22 га (кадастровий номер – 8000000000:75:596:0001), яка, на переконання влади Києва, є власністю столичної громади. Йдеться про те, що ще 30 січня 2007 року між Київрадою і ТОВ “ВКФ “Ілля” було укладено договір оренди цієї землі у 7-ому кварталі Київського лісництва на 15 років з цільовим призначенням “для будівництва, експлуатації та обслуговування павільйону-кафе з літнім майданчиком та автостоянкою”. Така угода була укладена на виконання рішення столичної міськради №339/1549 від 24 червня 2004 року, яким було погоджено цей землевідвід. До слова, на момент ухвалення такого рішення більша частина цієї землі площею 0,17 га відносилася до земель лісового фонду, а тому столичній владі довелося вилучати її з користування КП “Святошинське лісопаркове господарство”.
Ділянка на карті порталу “Опендатабот”
Таким чином, вказаний договір оренди діяв до 1 лютого 2022 року. Однак ще 6 квітня 2020-го Гостомельська селищна рада звернулася до Київради із листом, у якому повідомила, що, відповідно до вищезгаданого рішення Київоблради, площа цього селища була збільшена до 3780,869 га, у т.ч. за рахунок ділянки у 7 кварталі “Святошинського лісопаркового господарства”. У відкритих джерелах відсутні дані щодо “попередньої” площі, але, зокрема, у затвердженому Гостомельською селищною радою у 2015 році Генплані селища була зазначена площа 1565 га. У зв’язку з цим влада пристоличного селища запропонувала керівництву Києва укласти угоду до договору оренди цієї землі, замінивши в ньому орендодавця – “Гостомельська селищна рада” замість “Київрада”. У рішенні суду по цій судовій справі не зазначається, чи надавала столична міськрада офіційну відмову, але відомо, що невдовзі після отримання вказаної пропозиції влада Києва і подала свій позов щодо оскарження меж Гостомеля.
При цьому, під час судового спору у Київраді повідомили, що столиця володіє цієї землею як мінімум з 1956 року – про це є згадка у одній із постанов Центрального комітету КП України і Ради Міністрів УРСР, якою вирішувалися питання “поліпшення стану зеленої зони” у столиці. Крім того, як зазначили у міськраді, відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про цю ділянку від 28 травня 2020 року, нею на праві власності володіє територіальна громада Києва в особі міськради. Усе це, мовляв, “підтверджує належність цієї ділянки до територіальної громади Києва, а відтак неправомірність віднесення її до меж селища Гостомеля”.
У Київоблраді виступили проти задоволення таких вимог столичної влади. Зокрема, представники відповідача зазначили, що Київрада свого часу погодила передачу цієї та іншої земель до складу Гостомеля. Так, йдеться про те, що рішенням Київради №62/9119 від 28 лютого 2013 року було погоджено проєкт землеустрою щодо встановлення та зміни меж міста столиці, згідно з яким передбачалося збільшення території Києва за рахунок включення в його межі 2075,7 га земель Київської області з одночасним виключенням з меж столиці та передачею до складу територій області 659,3 га. І цим рішенням, мовляв, з меж столиць було виключено у т.ч. 1,2 га землі, які одночасно було передано до складу Гостомельської селищної ради і до яких входила вищезгадана ділянка площею 0,22 га.
При цьому, в Київоблраді уточнили, що під час підготовки до затвердження “нових” меж Гостомеля вона отримала від столичної влади “схвалення” на включення цієї землі до складу пристоличного селища. Так, 31 липня 2017 року Департамент земельних ресурсів Київської міськдержадміністрації (КМДА) повідомив, що підтримує прийняття виконавчим комітетом Гостомельської селищної ради до свого відання із меж Києва землі площею 1,2 га, до складу якої, як зазначалося вище, входить спірна ділянка площею 0,22 га. Крім того, як зазначають в обласній раді, надалі, у 2018 році, акт польового обстеження і погодження меж Гостомеля, який був складовою Проєкту землеустрою щодо встановлення меж цього селища, був погоджений суміжними землевласниками та землекористувачами, у т.ч. міським головою Києва Віталієм Кличком.
У Київраді у свою чергу висловили низку контраргументів. Так, юристи столичного муніципалітету зазначили, що задля того, щоб його рішення №62/9119 про затвердження меж Києва набуло чинності, його повинна була би погодити Верховна Рада за клопотанням КМДА. Однак, як повідомили у столичній міськраді, парламент відповідного рішення не приймав. Також у Київраді підкреслили, що акт польового обстеження і погодження меж Гостомеля, який начебто підписував Віталій Кличко, не містить дати його складання або прийняття, а відтак “не може братися судом до уваги як документ, що підтверджує наявність або відсутність певних фактів щодо погодження меж суміжними землевласниками та землекористувачами”. Крім того, юристи міськради зазначили, що вищезгаданий лист Департаменту земельних ресурсів КМДА не є свідченням та підтвердженням відмови Київради від спірної ділянки – мовляв, розпоряджатися столичними комунальними ділянками може лише депутатський корпус міськради, а не чиновники мерії.
Врешті-решт, суддя Волинського окружного адмінсуду Валентин Дмитрук прийняв рішення на користь Київради. Наступний раунд цього судового спору відбудеться вже у столиці, де і “базується” Шостий апеляційний адмінсуд. Втім, яким би не був його вердикт, можна зі впевненістю стверджувати, що на цьому справа не завершиться, і ще обов’язково потрапить на розгляд касаційного суду.
Контекст
Нагадаємо, рішення про затвердження меж Гостомеля свого часу викликало бурхливі обговорення серед депутатів Київоблради та місцевих депутатів. Справа в тому, що ніхто з народних обранців не бачив пояснювальної записки до відповідного проєкту рішення і вона ніде не опублікована, а тому таке рішення фактично приймалося “наосліп”. На той час, станом на грудень 2019-го, навіть не була оприлюднена інформація з приводу того, якою буде “нова” площа Гостомеля.
При цьому, дане рішення було ініційоване Гостомельською селищною радою, якою на той час керував Юрій Прилипко. Тоді він наголошув, що це – перший крок до того, щоб вийти зі складу Ірпінської територіальної громади, до якої входить Гостомель, і щоб це селище могло створити власну тергромаду. На цьому влада Гостомеля наполягала ще з 2015 року – у селищній раді планували включити до складу “своєї” громади також села Горенка і Мощун тодішнього Києво-Святошинського району, а також село Озера колишнього Бородянського району (обидва райони були ліквідовані у 2020-ому та увійшли до складу новоствореного Бучанського району). Влада Гостомеля це пояснювала тим, що, мовляв, селище платить чимало податків до ірпінського бюджету, однак отримує “занадто мало грошей назад” на вирішення своїх проблем.
Читайте: Київоблрада наосліп затвердила межі Гостомеля
Державна влада деякий час блокувала такий процес, вказавши на те, що спочатку Гостомель якраз має вийти зі складу Ірпеня та разом з Озерами увійти до складу Києво-Святошинського району, для чого потрібно було схвалення Верховної Ради. Однак, надалі, у червні 2020 року, у цій історії була поставлена крапка – тоді Кабінет Міністрів України погодив створення Гостомельської селищної територіальної громади у складі всіх вищезгаданих населентх пунктів. Надалі, у травні 2022-го, Кабмін погодив надання Гостомелю статусу міста, але станом на сьогодні парламент, який має прийняти остаточне рішення по цьому питанню, поки що не виніс свій вердикт.
Читайте: Селище Гостомель може одержати статус міста
Як неодноразово писала КВ, у Києві особливо гостро стоїть питання стосовно того “а де ж закінчується столиця”. Причиною цього є незатверджені межі Києва – тобто чиновники КМДА та депутати Київради приблизно розуміють, де його кордони, але точної, однозначно офвційної інформації не має, що і призводить до різних казусів.
Вирішити цю проблему міська влада збиралася ще у 2019-ому – тоді, 12 грудня, Київрада рішенням №445/8018 затвердила “новий” проєкт землеустрою щодо зміни меж Києва і цим же рішенням також скасувала вищезгадане рішення №62/9119 від 28 лютого 2013 року. Рішенням шестирічної давнини було погоджено, що загальна площа столиці складає 85351,0849 га (у рішенні 2013-го року площа складала 84974,4 га), і ним, серед іншого, було погоджено своєрідний обмін. Так, столична влада вирішила включити до території Києва 2771,1415 га земель Київської області (йшлося про землі Гнідинської, Козинської, Петропавлівсько-Борщагівської та інших місцевих рад) і разом з тим віддати сусіднім громадам 55,4103 га землі.
Проте надалі “новий” проєкт землеустрою щодо зміни меж Києва не було погоджено іншими “зацікавленими сторонами” – все тією ж Київоблрадою, Держгеокадастром і Верховною Радою. Однією з причин стало якраз те, що столична влада при підготовці цього документу фактично не врахувала думку мешканців та місцевих рад сусідніх населених пунктів і фактично “одноосібно” віднесла до Києва землі низки приміських сіл і селищ. Для вирішення проблем із погодженням цього документу Київрада 7 жовтня 2021 року рішенням №2750/2791 навіть створила спеціальну тимчасову контрольну комісію (ТКК) – цей орган мав би налагодити “результативний діалог із сусідніми громадами та Київоблрадою, щоб документація про межі Києва нарешті потрапила на затвердження Верховної Ради”. Проте наразі у відкритих джерелах відсутня інформація про конструктивні результати роботи даного органу.
Читайте: Киевсовет поручил временной контрольной комиссии ускорить процесс утверждения границ столицы
Одним із найбільш показових “кейсів” у цьому контексті стала історія зі включенням до складу селища Коцюбинське Бучанського району (де-факто з усіх боків оточене столицею) майже 3 тис. га земель Біличанського лісу, які столична влада вважає своїми. Так, спочатку 31 серпня 2021 року Коцюбинська селищна рада рішенням №162-11-ІХ погодила проєкт землеустрою щодо встановлення (зміни) меж селища, яким було погоджено таке “розширення”. А надалі, 20 жовтня 2021 року, такий проєкт землеустрою остаточно затвердила Бучанська райрада – своїм рішенням №180-11-VIII. Київраді на ухвалення таких рішень відреагували фактично відразу. її керівництво та низка депутатів виступили проти того, щоб “це Коцюбинське мало такі розміри”, у зв’язку з чим муніципалітет Києва подав позов щодо визнання протиправним і нечинним рішення Бучанської райради.
У відповідному позові столична влада офіційно заявила про те, що площа Коцюбинського дорівнює 87 га (така площа була зафіксована у декількох рішеннях Ірпінської міськради, до якої відноситься це селище, від 1984 року. – КВ), а уся інша територія – це землі київської громади, які Бучанська райрада незаконно “відібрала”. Крім того, в обґрунтування своїх вимог у Київраді вказали на те, що таке розширення меж може відбуватися лише за умови погодження з ними, чого в даному випадку не було.
16 серпня 2022 року судом у якості міри забезпечення позову було зупинено дію оскаржуваного документу до того часу, поки служителі Феміди не винесуть кінцевий вердикт по даному провадженню. На думку юристів Київради, це хоча б унеможливило внесення нових відомостей стосовно площі та меж Коцюбинського до Державного земельного кадастру. Втім, у першій інстанції столична міськрада все ж зазнала невдачі – 13 грудня 2022 року Окружний адмінсуд Києва повністю відмовив їй у задоволенні позову.
Оскаржувати програшний вердикт служителів Феміди взялися міськрада, а також КП “Святошинське лісопаркове господарство” (ЛПГ) і адвокат Олександр Дядюк (у цій справі був третьою особою на боці Київради). І їм вдалося переконати колегію суддів Шостого апеляційного адмінсуду – 19 вересня 2023 року вона задовольнила відповідні апеляційні скарги та скасувала рішення Бучанської райради від 20 жовтня 2021 року. Надалі ця райрада спільно з Коцюбинською селищною радою подали касаційні скарги на рішення апеляційного суду, але 12 березня 2024 року Касаційний адмінсуд відмовив вказаним органам місцевого самоврядування в задоволенні їхніх вимог. Таким чином у цій справі була поставлена крапка: спірне рішення влади Бучанського району було остаточно скасовано.
Зокрема, Верховний Суд дійшов висновку, що вказане рішення було прийнято без урахування інтересів власників земельних ділянок та землекористувачів, які входять до складу НПП «Голосіївський», частину якого було передано під охорону КП «Святошинське ЛПГ». Відповідно, зважаючи на те, що територія, яку Бучанська райрада “відібрала” у громади столиці для Коцюбинського, відноситься до земель лісогосподарського призначення і до природно-заповідного фонду України, у даному випадку необхідно було погодження проєкту землеустрою з Київрадою.
Читайте: Проблема безмежності: Коцюбинському поки що не вдалося позбавити Київ трьох тисяч гектарів лісу
Також наразі на розгляді Київського окружного адмінсуду (КОАС) досі перебуває поданий ще навесні 2023 року позов Бучанської окружної прокуратури щодо визнання протиправним і скасування рішення Коцюбинської селищної ради №162-11-ІХ “Про погодження проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж селища Коцюбинське Київської області” від 31 серпня 2021 року. Таким чином правоохоронці вирішили “перестрахуватися” – щоб надалі Бучанська райрада не змогла “по другому колу” затвердити відповідний проєкт землеустрою щодо встановлення меж цього селища.
При цьому, столиця мала конфлікти стосовно приналежності деяких земель і з іншими суміжними територіальними громадами. Наприклад, раніше у Київраді повідомляли, що все та ж Гостомельська селищна рада протягом 2009-2010 років незаконно ухвалила рішення про передачу у приватну власність фізособам ділянок загальною площею близько 30 га за рахунок земель столичного КП “Святошинське лісопаркове господарство”. Аналогічні неправомірні, на думку муніципалітету Києва, дії ухвалила Козинська селищна рада щодо 8 земельних ділянок. Також столична влада мала схожі суперечки з Гнідином, Козином, Гатним, Ходосівкою, Княжичами та іншими місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.
Читайте: Бортничи или Гнедин: Киевсовет пытается отвоевать в судах 2,7 га “потерянной” земли
Цікавою є і ситуація навколо оскарження Схеми планування території Київщини, чим у судовому порядку займається Київрада. Юристи столичного муніципалітету змогли довести, що Київоблрада, затверджуючи цей документ у 2021 році, незаконно включила до території громади області низку земель, якими насправді володіє громада Києва (попередньо йдеться про території загальною площею близько 1,8 тис. га). У Київраді зазначали, що в облраді явно намагалися “захопити” частину столиці й розпоряджатися її земельними ділянками. У обласній раді у відповідь зауважили, що вказаною Схемою зовсім не намагалися змінити межі Києва, а лише піклувалися про раціональну планувальну організацію регіону. Врешті-решт, столична міськрада виграла перший раунд судового спору, але, схоже, у ньому ще далеко до фінішу.
Читайте: Київ проти Київщини: суд визнав незаконним “захоплення” 1,8 тис. га столичних земель
За даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “ВКФ “Ілля” було зареєстроване у травні 1996 року в Гостомелі. Наразі його керівницею, засновницею та власницею зазначено мешканку села Дмитрівка Бучанського району Ларису Ледіну.
При цьому, першими засновниками цієї компанії були ексголова Гостомельської селищної ради, вищезгаданий Юрій Прилипко разом зі своєю дружиною Валентиною. Можна припустити, що ця ТОВка була названа на честь батька цього загиблого чиновника (про смерть Прилипка мова йтиме нижче. – КВ). У його власності “ВКФ “Ілля” знаходилося до вересня 2000 року, після чого декілька разів змінювало засновників та власників.
До Ледіної, тобто до лютого 2025-го, кінцевим бенефіціаром ТОВ “ВКФ “Ілля” був киянин Євген Труфанов. Останній є бізнес-партнером Лариси Ледіної – зокрема, вони є співзасновниками ТОВ “Інвестмент Фінанс Груп”. Судячи з усього, ця компанія займається перепродажем “нових” об’єктів нерухомості в іпотеку – на її сторінці у Facebook зазначено, що у 2022-2023 роках вона продавала будинки в котеджному комплексі “”Gostomel Village” та у житловому комплексі “SloveSky” на вул. Тодося Осьмачки в Києві. Також Труфанов є співзасновником обслуговуючого кооперативу “ЖБК “Новооскольський”, який є замовником будівництва клубного будинку “Light Residence” у Ірпені.
У свою чергу Ледіна також є бізнес-партнеркою Рустема Дарменова (вони разом є співвласниками ТОВ “Кайсар-Х” і ТОВ “Трансбуд-ХХІ” – українського волонтера казахського походження. До слова, він був одним із тих, хто розповідав гостям Бучі про традиції свого народу у встановленій в цьому місті “Юрті Незламності”, яку відкрила казахська діаспора спільно з бізнесменами.
Нагадаємо, Гостомельську селищну раду з червня 2023 року очолює Сергій Смаль (на колажі праворуч) – де-юре громадою він керує як очільник місцевої військової адміністрації, призначений Президентом України. До нього військовою адміністрацією з вересня 2022-го керував Сергій Борисюк, а ще раніше, з березня того ж року, її очолював Тарас Думенко (він був першим керівником саме військової адміністрації, яку Володимир Зеленський створив на початку повномасштабної війни). Останнім “народно обраним” та “цивільним” очільником місцевого органу влади та самоврядування був вищезгаданий Юрій Прилипко. Він керував Гостомелем протягом двох каденцій (з 2015-го та з 2020-го) аж до 7 березня 2022 року – коли його було вбито російськими військовими під час однієї з гуманітарних місій в тимчасово окупованому селищі.
Обов’язки голови Київоблради з 8 травня 2023 року виконує Ярослав Добрянський (на колажі ліворуч, депутат від партії “За майбутнє”, ексочільник Згурівської, Києво-Святошинської, Макарівської та Бориспільської райдержадміністрацій). До нього з 27 квітня 2021 року обласною радою керувала обраниця від “Слуги народу” Наталія Гунько. Її попередниками на цій посаді були Олександр Скляров (листопад 2020 року – квітень 2021 року, “БПП “Солідарність”) та Микола Стариченко (травень 2019 року – липень 2020 року, “Слуга народу”).
Міським головою Києва з 5 червня 2014 року є Віталій Кличко (наразі він працює вже третю каденцію), а з 25 червня того ж року він є головою КМДА.
Фото: колаж КВ
Олександр Глазунов
