Україна готується до потенційної пандемії “хвороби Х” на основі здобутого досвіду під час пандемії COVID-19. 

Про це заявив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко на брифінгу, присвяченому “хворобі Х” в медіацентрі Україна – Укрінформ. 

“В системі охорони здоров’я забезпечили кадровий ресурс, покращили матеріальну технічну базу й запустили глобальне партнерство, яке дозволяє бути готовими (до викликів, пов’язаних з “хворобою Х“ – ред.)”, – каже міністр.

За його словами, в МОЗ визначили 3 компоненти, які є ключовими у готовності до потенційної пандемії. Йдеться про: 

• наявність кадрового персоналу; 
• мережу лабораторій; 
• партнерство з країнами Європейського Союзу. 

Фото: andresr/Getty Images

Наразі в системі охорони здоров’я працює близько 15 тисяч працівників, говорить міністр. 

“Протягом останніх 3 років ми майже вдвічі збільшили фінансування галузі охорони здоров’я – у 2021 році держава виділяла 2,6 млрд грн, а зараз – 4,9 млрд грн. 

Це значить, що ми оплачуємо фахівців, які працюють в системі й зможуть зреагувати на поширення потенційного збудника”, – сказав Віктор Ляшко. 

Крім того, в закладах здоров’я покращують матеріально-технічну базу.  

Торік 193 заклади отримали пакет від Національної служби здоров’я України під назвою “Готовність на епідемії або спалахи до інфекційних хвороб“, каже міністр. 

“Він передбачає, що в закладі працюють спеціалісти, які мають проходити відповідні тренінги. Мають бути облаштовані реанімаційні відділення й необхідне обладнання. 

Також на базі цих закладів формується запас, – медичний кошик – це перелік відповідних лікарських засобів із запасом на 3 місяці”, – додав очільник МОЗ. 

Він додав, що міністерство посилило співпрацю із країнами Європи, щоб у разі необхідності, Україна могла отримати необхідні ліки з інших держав.

Що таке “хвороба Х”?

Фото: Westend61/Getty Images

Хвороба Х” – умовна назва потенційної інфекції, яка могла б викликати пандемію.

COVID-19, викликаний вірусом SARS-CoV-2, певною мірою став прикладом “хвороби Х”, коли спричинив пандемію наприкінці 2019 року.

У 2017 році, після спалаху віруси Ебола у західній Африці, ВООЗ додала “хворобу Х” до короткого списку патогенів, які вважаються пріоритетними для досліджень. З 2014 по 2016 рік це захворювання спричинило 11 тисяч смертей.

ВООЗ вирішила оновити перелік пріоритетних патогенів, які можуть спричинити спалахи або пандемії, щоб зосередитись на їхньому дослідженні. Особливо це стосувалося сфери вакцин, тестів і методів лікування.

В організації визначили пріоритетні напрямки досліджень і “запобіжних заходів” щодо хвороби, яка поки що не відома чи взагалі не поширена серед людей. 

Крім того, у ВООЗ звернули увагу на понад 25 сімейств вірусів і бактерій, що циркулюють у дикій природі та мають великий епідемічний потенціал. До актуального списку входять:

• COVID-19;
• геморагічна лихоманка Крим-Конго;
• вірусна хвороба Ебола;
• вірусна хвороба Марбург;
• лихоманка Ласса; 
• близькосхідний респіраторний синдром (MERS-CoV);
• важкий гострий респіраторний синдром (SARS-CoV), 
• лихоманка Ніпа та інші хеніпавіруси;
• лихоманка Рифт-Веллі;
• лихоманка Зіка;
• “хвороба Х”.

Це хвороби, які становлять ризик для громадського здоров’я через свій епідемічний потенціал і проти яких не існує або є недостатньо контрзаходів.

Але на відміну від інших хвороб у списку, “хвороба Х” – нині медична метафора.

Раніше ми повідомляли, що в Україні зафіксували випадки нового субваріанту “Омікрону” – “Дженні”.

Джерело: УП