20 липня у Києві та Мінську пройдуть акції до третьої річниці вбивства журналіста Павла Шеремета, яке досі не розслідуване.
“20 липня 2016 року у центрі Києва було вбито нашого колегу та друга Павла Шеремета. І президент, і міністр внутрішніх справ, і голова Національної поліції називали розкриття цього злочину справою честі. Через три роки ми так і не знаємо ані імена виконавців, ані замовників вбивства”, – йдеться в анонсі події“Української правди”, де працював Шеремет.
Акція розпочнеться о 8:00 на перехресті вулиць Івана Франка та Богдана Хмельницького, де три роки тому підірвали автомобіль журналіста.
“20 липня ми згадуємо свого колегу та вимагаємо звіту правоохоронців щодо розслідування цього злочину”, – йдеться в анонсі.
Після акції усіх охочих запрошують на перегляд розслідування журналістів “Слідство.Інфо “Вбивство Павла” у кінотеатрі “Ліра”.
Також акція до 3 річниці вбивства пройде на Північному цвинтарі під Мінськом.
“20 липня минає три роки, як з нами немає Павла Шеремета. Сміливого репортера і автора, харизматичного ведучого, досвідченого керівника, редактора і вчителя. Чи дізнаємося ми правду про вбивство? Невідомо. Але пам’ять про Павла будемо зберігати вічно”, – повідомляє ГО “Білоруська асоціація журналістів”.
Акція розпочнеться о 12:00 біля могили Шеремета.
Читайте також: 2 роки без Павла
Зі світлої сторони. “Українська правда” згадує Павла Шеремета
Нагадаємо:
- Один з керівників “Української правди” Павло Шеремет загинув від вибуху вранці 20 липня 2016 року. Йому підклали вибухівку під автомобіль.
- Слідство схиляється до версії про професійні мотиви убивства, але за три роки ні організаторів, ні виконавців вибуху не встановило.
- Поліція кваліфікувала вбивство за статтею “умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб”.
- Журналісти “Слідство.Інфо” у документальному фільмі “Вбивство Павла”, спираючись на записи камер спостереження в районі вибуху, встановили: вибухівку вночі заклала під авто жінка, її прикривав чоловік. Зловмисники перебували поруч із місцем вибуху і вранці 20 липня.
- Крім того, тієї ночі під будинком, де жив Шеремет, стояли підозрілі червоний “Мерседес” і сіра “Шкода”. Водій останньої Ігор Устименко виявився колишнім працівником СБУ. У Службі безпеки заявили, що він не виконував завдань відомства. Втім, Устименка допитали.
- Потім у поліції визнали, що припустилися помилок при розслідуванні вбивства Шеремета.
- Комітет захисту журналістів (CPJ) констатував, що за рік розслідування вбивства Шеремета не дало результатів – і запропонував провестиміжнародне розслідування. Там не виключають, що до вбивства Шеремета можуть бути причетні влади Білорусі, Росії й України.
- П’ятий президент Петро Порошенко на початку розслідування називав його справою честі поліції й обіцяв зробити все, щоб винних покарали. У травні 2017 року президент зізнався, що чекав кращого результату.
- У вересні 2017 року стало відомо, що головне слідче управління Нацполіції засекретило всі судові рішення у справі про вбивство Павла Шеремета задля захисту життя осіб, “які беруть участь у кримінальному судочинстві”.
- У Центрі дослідження корупції й організованої злочинності вважають, що до вбивства журналіста Павла Шеремета причетна українська влада.
- У лютому 2018 року редактор-засновник “Української правди” Олена Притула виступила з вимогою до генпрокурора Юрія Луценка розслідувати загибель журналіста УП Павла Шеремета у 2016 році як терористичний акт.
- 13 квітня 2018 року заступник глави СБУ Віктор Кононенко констатував, що за майже 2 роки розслідування слідство не має реальної доказової бази у справі про вбивство Шеремета.
- У серпні 2018 року у ГПУ заявили, що не знайшли підстав вважати вбивство Шеремета терактом.
- Цивільна дружина Шеремета Олена Притула звернулась до суду зі скаргою, в якій вимагає визнати її потерпілою та перекваліфікувати справу на теракт.
- У червні 2019 року Міжнародна організація “Комітет захисту журналістів” (CPJ) закликала президента Володимира Зеленського притягнути до відповідальності винних у вбивстві журналіста Павла Шеремета та допомогти звільнити низку журналістів із місць несвободи.
Українська правда