Кабмін затвердив зміни до низки нормативних актів щодо реалізації фіскальних функцій програмними реєстраторами розрахункових операцій (ПРРО) для різних та окремих сфер застосування.

Про це повідомляє прес-служба Мінфіну.

Для спрощення роботи з ПРРО підприємцям надали можливість застосування в ПРРО разом з кваліфікованим електронним підписом удосконаленого електронного підпису та/або удосконаленої електронної печатки (як спрощеного варіанту) для оформлення розрахункових документів та передачі їх до фіскального сервера Податкової.

“Також забезпечується можливість здійснення операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів через ПРРО (наразі такі операції доступні тільки для класичних РРО)”, – додали в Мінфіні.

Нагадаємо:

1 грудня 2020 року Верховна Рада проголосувала за відтермінування до 1 січня 2022 року застосування обов’язкових касових апаратів для фізосіб-підприємців.

Раніше Верховна Рада не прийняла законопроєкт Данила Гетманцева №4313-д про відтермінування на рік обов’язкових касових апаратів для фізосіб-підприємців.

4 листопада Верховна Рада не прийняла за основу законопроєкт, який передбачає відтермінування на 1 рік касових апаратів для ФОПів.

Після цього Гетманцев подякував колегам-нардепам за провалене голосування за законопроєкт про відтермінування фіскалізації на 1 рік.

З 1 серпня 2020 року набули чинності норми щодо запровадження програмних РРО без розширення сфери їх застосування. При наявності класичного РРО бізнес не має обов’язку переходити на програмний РРО та може користуватися ними одночасно.

Передбачалось, що з 1 січня 2021 року використання РРО, для певних видів діяльності ІІ-IV груп фізичних осіб-підприємців, стане обов’язковим, а з 1 квітня 2021 року такий обов’язок виникав для всіх платників єдиного податку ІІ-IV груп.

Економічна правда