Ввечері 29 травня у Києві вбили російського журналіста Аркадія Бабченка.
Близько восьмої вечора він повертався до свого дому на вулиці Микільско-Слобідській. Як розповів в ефірі телеканалу ATR військовий журналіст Юрій Мацарський, Бабченко тільки у вівторок повернувся до Києва. До цього він якийсь час був за містом.
Ввечері Бабченко вийшов у магазин, а коли повертався, на вході у квартиру йому тричі вистрелили у спину.
Постріли почула дружина журналіста, яка в цей час була вдома. Вона ж викликала “швидку”.
“Дружина була у ванній кімнаті. Вона почула хлопки, вийшла і побачила чоловіка в крові. Викликала швидку, його забрали, він помер у кареті швидкої. На місці працює слідчо-оперативна група, керівництво з’ясовує обставини”, – розповів “Українській правді” речник Нацполіції Ярослав Тракало.
Бабченко помер у кареті “швидкої допомоги”, не доїхавши до лікарні.
На місце убивства приїхали слідчі, на чолі з начальником київської поліції Андрієм Крищенком.
Поки що поліція не володіє жодними точними даними. У правоохоронців навіть немає певності, скільки було нападників. Також не відомо, з якої зброї скоєно напад.
Слідчі шукають і вилучають дані з камер спостереження у прилеглих до місця трагедії будинках.
Перші результати цієї роботи вдалося отримати досить швидко. Близько 23.30 поліція оприлюднила фоторобот ймовірного убивці Бабченка. Ним може бути чоловік 40-45 років з сивою бородою, 175-180 см зросту з виразним животом.
Убивця ймовірно був одягнений у темно-синю бейсболку, джинсову куртку і джинси.
У поліції повідомили, що більш повну інформацію слід очікувати вранці середи, коли буде проведено повний огляд місця убивства і опитано ймовірних свідків.
Хто такий Бабченко?
Аркадій Бабченко – російський журналіст, блогер. Відкрито критикував путінський режим. Після початку переслідувань в Росії, переїхав на проживання до Праги, згодом до України.
Служив на Північному Кавказі, брав участь у першій та другій чеченських війнах. Після закінчення служби зайнявся журналістикою.
Працював військовим кореспондентом у низці російських видань, зокрема “Московський Комсомолець” і “Новая газета”. Як військовий кореспондент Бабченко брав участь у війні в Південній Осетії 2008 року.
Вперше популярність в Україні Бабченко здобув під час Революції Гідності. Тоді він був одним із небагатьох російських журналістів, які не лише об’єктивно висвітлювали події на Майдані, але й самі приїхали для цього в Київ.
У грудні 2013 року широкого розголосу набув, наприклад, блог Бабченка про Майдан як втілення вільного духу Січі.
У грудні 2016 року висловлювання Бабченко про катастрофу Ту-154 над Чорним морем спричинило скандал. Журналіст висловив думку, що артисти російського ансамблю, які летіли до Сирії, недостойні співчуття.
В лютому 2017 року Бабченко повідомив, що в зв’язку з тим, що на його адресу і на адресу його родини неодноразово надходили погрози, вирішив тимчасово покинути Росію.
Як розповів в ефірі телеканалу ATR журналіст Айдер Муждабаєв, нещодавно Бабченко намагався оформити собі дозвіл на проживання у Чехії, але отримав відмову.
З серпня 2017 по травень 2018 року мешкав у Києві. Працював на кримськотатарському телеканалі ATR. Був одружений, мав дочку.
Версії вбивства Бабченка
Через відсутність будь-якої точної інформації, правоохоронці не готові висунути офіційні версії убивства журналіста.
Версія перша: професійна діяльність. Саме таку версію в перші години назвав “найбільш вірогідною” начальник Головного управління поліції Києва Андрій Крищенко.
“Враховуючи його громадську позицію і професійну діяльність, це (убивство – УП) пов’язано з його професійною діяльністю. Але після огляду ще раз місця подій і допиту свідків, можливо з’являться ще версії”, – сказав Крищенко.
Версія друга: вбивство російських опозиціонерів в Україні. Відомий російський адвокат Ілля Пономарьов, розповів, що він нещодавно отримав дані про можливі убивства російських політемігрантів в Україні.
“За останні три дні я чув про замовлення на російських опозиціонерів з числа емігрантів. Вербують колишніх бійців добробатів. Певен, що тут убивцю слід шукати в цьому середовищі”, – написав Пономарьов у своєму Facebook.
Як відомо, іншого політичного біженця з Росії, екс-депутата Держдуми Дениса Вороненкова, якого захищав Пономарьов, у центрі Києва застрелив пов’язаний із екс-добровольцями Павло Паршов. Тоді ГПУ звинуватила у замовленні вбивства Росію.
“Російський слід” у вбивстві Бабченка буде одним з головних. Особливо, враховуючи той фактор, що предметом професійних зацікавлень Бабченка була саме Росія та її агресивна політика у різних частинах світу, в тому числі Україні.
Близький до глави МВС Арсена Авакова народний депутат Антон Геращенко заявив про ймовірну участь російських спецслужб у вбивстві журналіста.
“Очевидно, що однією з версій буде – дії російських спеслужб з усування осіб, що заважають і далі отруювати росіян про те, що насправді коїться в Росії і в Україні”, – написав депутат у Facebook.
Водночас у самій Росії зреагували на вбивство Бабченка навдивовижу оперативно. Майже одразу після скоєння злочину Слідком Росії порушив кримінальну справу через “убивство російського громадянина”, а МЗС РФ виступи із заявою про безкарність убивць в Україні.
Під час засідання Радбезу ООН, яке проходило увечері вівторка, представник Росії Василь Небензя також використав убивство Бабченка як аргумент до своєї тези про “утиски свободи слова в Україні”.
Як коментують вбивство журналіста Бабченка
В‘ячеслав #Аброськін: На цей час складений фоторобот підозрюваного у вбивстві Аркадія Бабченка. Встановлюються свідки та обставини події. На місці події працює слідчо-оперативна група, оперативні підрозділи апарату Національноі поліції, а також ГУНП в Києві. pic.twitter.com/81bxftqiLc — МВС України (@MVS_UA) May 29, 2018
