Всесвітня організація охорони здоров’я розглядає можливість проведення досліджень, в яких здорових молодих добровольців навмисно заражатимуть коронавірусом SARS-CoV-2, щоб прискорити розробку вакцини.
Це питання мають обговорити на консультативній закритій нараді, повідомляє The Guardian.
Дослідження із зараженням людей потенційно можуть дати результати швидше, ніж звичайні польові випробування вакцин, в яких дослідники повинні чекати, поки учасники заразяться в реальному світі.
У деяких вчених є застереження щодо зараження добровольців вірусом, від якого немає ліків, хоча є методи лікування, які можуть допомогти пацієнтам.
Однак прихильники стверджують, що ризики COVID-19 для молодих і здорових мінімальні, а користь для суспільства висока.
Ці дослідження також можна використовувати для порівняння декількох вакцин-кандидатів, розробки методів лікування і збору даних про безпосередніх наслідки інфекції, що в іншому випадку було б важко.
Уряд Великобританії інвестував близько 30 мільйонів фунтів стерлінгів на підтримку таких досліджень, хоча етичного схвалення ще немає.
Якщо експеримент отримає остаточне нормативне та етичне схвалення, розпочнеться в січні в одній із лондонських лікарень.
Аналогічні дослідження планують в Нідерландах.
Ентузіазм щодо таких випробувань в Сполучених Штатах знизився після того, як минулого місяця з’явилися позитивні результати вакцини, повідомляє The Guardian.
Прихильники провокаційних досліджень говорять, що це все ж має сенс, незважаючи на нові дані щодо вакцин.
“Pfizer, Moderna і AstraZeneca разом зможуть зробити у 2021 році вакцини, достатні тільки для імунізації третини людства, а багаті країни вже зробили попереднє замовлення на більшість своїх вакцин.
Випробування вакцини-кандидата нового покоління на людях можуть допомогти гарантувати, що вакцини вистачить на весь світ”, – вважає Джошуа Моррісон, виконавчий директор некомерційної організації 1Day Sooner, яка виступає за такий вид досліджень.
Що відомо про такий вид досліджень?
Контрольовані дослідження людських інфецій передбачають навмисне зараження здорових добровольців.
Такі дослідження можуть бути особливо цінними для тестування вакцин, вважають у ВООЗ.
В організації також зазначають, що такі дослідження можна проводити значно швидше, ніж випробування вакцин у польових умовах, зокрема, через те, що набагато менше учасників повинні піддаватися впливу експериментальних вакцин, щоб забезпечити оцінки ефективності та безпеки.
Їх також можна використовувати для порівняння ефективності декількох вакцин-кандидатів і, відповідно, для вибору найбільш багатообіцяючих вакцин для подальших досліджень.
Таким чином, добре продумані дослідження можуть не тільки прискорити розробку вакцини проти COVID-19, але і підвищити ймовірність того, що затверджені у майбутньому вакцини будуть більш ефективними.
Дослідження із зараженням також використовуються для вивчення процесів інфікування та утворення імунітету від початку.
Завдяки цьому їх можна використовувати для перевірки тестів на імунітет до SARS-CoV-2 та в дослідження ризиків передачі від інфікованих людей.
Такі результати можуть значно поліпшити загальні заходи громадської охорони здоров’я на пандемію, вважають у ВООЗ.
Практика навмисного зараження здорових людей для тестування вакцин почалася в 1796 році, коли англійський лікар Дженнер прищепив восьмирічного хлопчика від чорної віспи, а потім перевірив її ефективність, заразивши дитину цією хворобою.
У хлопчика не з’явилися утворення, що й показало ефективність вакцини.
З тих пір такі контрольні випробування використовувалися для тестування вакцин проти черевного тифу, холери, малярії і безлічі інших хвороб.
У США такі дослідження в ХХ столітті часто проводили в психіатричних установах і в’язницях, де учасники насправді не були добровольцями.
З 1955 по 1970 роки контрольні випробування вакцини проти гепатиту проводилися на дітях в в штаті Нью-Йорк.
Випробування прискорили розробку вакцини проти гепатиту В, але в той час інші дослідники також наближалися до ефективної вакцині, і довгий час велися суперечки про те, чи правильно заражати дітей.
У 1974 році в США прийняли Закон про національні дослідження, який встановив захист учасників досліджень на людях.
Сьогодні всі випробування в США на людях вимагають розгляду інституційними наглядовими радами, а також схвалення уряду.
Чи є відповідне законодавство в Україні – наразі не відомо.
Джерело: УП
