Президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт про судоустрій та статус суддів.

Джерело: сайт Верховної Ради

Деталі: Законопроєкт №3711 зареєстрували у Раді 22 червня.

Наразі його отримали у Раді та передали на розгляд керівництву.

Законопроєкт Зеленський визначив як невідкладний.

Президентський проєкт передбачає внесення змін до закону “Про судоустрій і статус суддів” та деяких законів щодо діяльності Верховного Суду та органів суддівського врядування.

Згідно з пояснювальною запискою, при підготовців законопроєкту було враховано зауваження Конституційного суду.

Проєктом зокрема пропонується визначити, що судді Верховного суду України зараховуються до штату Верховного суду у касаційний суд тієї юрисдикції, яка відповідає юрисдикції судової палати ВСУ, в якій суддя здійснював правосуддя, та підлягають кваліфікаційному оцінюванню упродовж одного року з дня такого зарахування.

Особливості порядку та методології кваліфікаційного оцінювання таких суддів, показників відповідності критеріїв кваліфікаційного оцінювання та засобів їх встановлення затверджуються Вищою радою правосуддя за поданням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Законопроєктом визначається порядок формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів України – одного з ключових органів суддівського врядування. Так, новий склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (16 членів) буде призначено Вищою радою правосуддя за результатами відкритого конкурсу, в якому зможуть взяти участь правники, які мають відповідний стаж професійної діяльності.

Добір здійснюватиметься конкурсною комісією у складі представників суддівського корпусу та міжнародних експертів. Зокрема, пропонується, щоб до складу комісії входили три особи з числа суддів або суддів у відставці, запропоновані Радою суддів України, та три особи з числа міжнародних експертів, визначені Вищою радою правосуддя на підставі пропозицій міжнародних та іноземних організацій, які надають Україні міжнародну технічну допомогу чи провадять свою діяльність у сфері юстиції та/або у сфері судової влади, та/або у сфері запобігання і протидії корупції.

На думку президента, такий підхід забезпечить пропорційне представництво суддів та долучення міжнародних експертів до участі у процесі конкурсу, що сприятиме підвищенню довіри до нього.

Проєктом передбачається, що у випадку, якщо суб’єкти формування конкурсної комісії у визначений законом строк не запропонують кандидатури до складу цієї комісії, то такі кандидатури запропонує Уповноважений Верховної Ради України з прав людини. Також встановлюються чіткі строки внесення пропозицій щодо кандидатур до складу конкурсної комісії, її формування, визначаються вимоги до кандидатів до складу цієї комісії, права та обов’язки її членів.

Законопроєктом пропонується виключити статтю 28-1 закону України “Про Вищу раду правосуддя” щодо створення та діяльності Комісії з питань доброчесності та етики.

Документом пропонується виключити із закону України “Про судоустрій і статус суддів” положення щодо встановлення максимальної кількості суддів Верховного суду. Натомість пропонується встановити загальне правило для визначення кількості суддів у суді, за яким ця функція покладається на Вищу раду правосуддя за поданням Державної судової адміністрації України.

Проектом вилучаються з закону № 193–ІХ відповідні положення щодо порядку проведення відбору суддів до касаційних судів у складі Верховного Ссду, пов’язаного зі скороченням кількості суддів ВС.

Також законопроєктом з урахуванням позиції Конституційного суду України змінюються процедури здійснення дисциплінарного провадження щодо судді.

Нагадаємо: 

• У березні 2020 року Конституційний суд скасував положення закону про діяльність органів суддівського врядування, ініціатором якого був президент Володимир Зеленський. Зокрема, КС визнав неконституційним положення, яке скорочувало максимальну кількість суддів у Верховному суді від 200 до 100. 
• Йшлося про законопроєкт про діяльність органів суддівського врядування, який Володимир Зеленський підписав 4 листопада 2019 року. Законом скорочувався склад Верховного суду з 200 до 100 суддів, запроваджувався новий порядок формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів, створювалася при Вищій раді правосуддя комісія доброчесності та етики.
• Законом також зменшувався оклад членів Верховного суду з 75 до 55 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (до 105,7 тис. грн), скорочувався склад ВККС з 16 до 12 членів, до ВККС заборонили обирати колишніх членів Вищої ради правосуддя. Крім того кандидати до ВККС мали подавати “заяву про проведення перевірки, визначеної законом “Про очищення влади”.
• У посольствах ЄС і Канади в Україні розкритикували низку положень цього Закону.

Українська правда