Раніше Ілля Ківа для пересічних громадян був політиком з числа таких-собі містечкових дурників, типу-політиків, які хайпом та постійними зашкварами здобували популярність, а відтак і рейтинги серед прихильників фріків накшталт Шарія. Його носило політичним вітром від Авакова до соціалістів, від ветеранів АТО та Правого Сектора до клоаки медведчуківців. Адже скрізь, де була можливість погнатися за грошима, там був і Ківа. Хоча увага деяких підрозділів, зайнятих в протидії розповсюдженню наркотичних засобів, давно прикута до одіозного депутата а заробітки Киви на фіктивному підприємсництві сягнули вершини цинізму, «вирішення питань» далекобійників при блокаді окупованого Криму стало лише вершиною айсбергу бізнес-інтересів народного обранця.
Та які б не були шляхи заробітків, до списку заслуг Киви врешті додалось і відстоювання російських поплічників, на кшталт псевдоексперта-пропагандиста Юрія Дудкіна. Виступивши в його підтримку Кива впевнено зробив крок з розряду «кровосісів»-пристосуванців в розряд ворогів української державності, якого вже з упевненістю можна записати в російські агенти.
Нагадаємо, що Юрій Дудкін на разі сидить в СІЗО: https://ssu.gov.ua/novyny/sbu-povidomyla-pro-pidozru-ekspertu-prychetnomu-do-pidryvnoi-diialnosti-na-koryst-spetssluzhb-rf. З матеріалів чітко видно, що людина свідомо та за гроші виконує завдання російських медіа у підготовці матеріалу з очевидним замовним контекстом. Навіть сам Дудкін визнає це, проте товарисчщ Кива, виявляється має іншу точку зору (тут про петицію)
Якщо раніше до Ківи було менше питань, все ж таки в українському парламенті не він один такий… альтернативно обдарований, то з часу, коли він зголосився поручитися за людину, яку обгрунтовано підозрюють в роботі на спецслужби Російської Федерації, з якою ВОЮЄ Україна, країна де він є Народним депутатом, воюють його побратими (мабуть, вже колишні) з Правого Сектора та спілки ветеранів АТО, Ілля Володимирович втратив право називатися громадянином України, а тимпаче народним представником.
І так, СБУ та керівництво Верховної Ради України мають надати гідну оцінку діям «народного обранця» якщо вже його електорат на це не спромігся.
